- •Тема 3. Операційний менеджмент як різновид функціонального менеджменту
- •3.1. Зміст та сфери операційного менеджменту
- •3.2. Принципи, функції та методи операційного менеджменту
- •3.3. Система управління операційною діяльністю
- •3.4. Операційний менеджер як суб’єкт управління операціями
- •Функції управління
- •Управлінські ролі
- •Цілей, поставлених перед операційною системою
- •Як вже зазначалося, численні обов’язки операційних менеджерів можна розбити на дві основні групи:
3.4. Операційний менеджер як суб’єкт управління операціями
Основна мета діяльності операційного менеджера організації – забезпечення досягнення цілей організації, визначені в сфері операцій, шляхом планування, організації та координації, мотивації, регулювання та контролю підготовки, поточного ходу та результатів операційної діяльності з мінімальними витратами часу, ресурсів та коштів, максимальним рівнем якості та найменшими незручностями для працівників.
Сфери рішень, що приймаються операційними менеджерами організації поділяються на стратегічну та оперативно-тактичну. До стратегічних рішень відносяться різноманітні рішення щодо створення або перетворень операційної системи, а саме:
Рішення по продуктах (номенклатура та асортимент продукції, виробництво якої вже засвоєне, номенклатура та асортимент нової продукції / послуг).
Рішення по обсягах виробництва нової та вже засвоєної продукції / послуг.
Рішення по виробничих технологіях та виробничих / операційних процесах.
Рішення по виробничих ресурсах (в першу чергу – ступінь співвідношення живої та уречевленої праці, рівень механізації, автоматизації та інформатизації операційної діяльності).
Рішення щодо форм та методів організації виробництва. / операцій.
Рішення по рівню, структурі та ступеню завантажування виробничих потужностей.
Рішення щодо місця розташування виробництва (в разі, якщо йдеться про створення нового виробництва).
Розв’язання МОВ1-проблеми (прийняття рішень по інсорсингу/аутсорсингу) та інтеграційні рішення (формування взаємовідносин з постачальниками та іншими партнерами по виробничій кооперації).
Структурні рішення - рішення щодо типу, складу та форм спеціалізації основних виробничих підрозділів.
Інфраструктурні рішення – рішення щодо типу, складу та форм спеціалізації допоміжних та обслуговуючих основне виробництво підрозділів.
Просторові рішення – вибір типу просторового планування операційної системи.
Рішення стосовно швидкості оновлення продукції та технологій і, відповідно до цього, рішення стосовно рівня гнучкості операційної системи.
Рішення щодо організаційної структури та системи управління поточного операційною діяльністю.
До оперативно-тактичних рішень, що приймаються операційними менеджерами організації, відносяться різноманітні рішення щодо усунення проблем або ж використання можливостей, що виникають в процесі поточного функціонування операційної системи, а саме:
планування, організація, контроль та регулювання поточної операційної діяльності;
нормування витрат ресурсів та часу;
вдосконалення процесів та методів роботи з метою підвищення якості та продуктивності;
забезпечення раціональних умов праці;
управління запасами;
управління обслуговуванням устаткування тощо.
Даний перелік не є всеохоплюючим, але тут висвітлені ключові аспекти поточної діяльності операційних менеджерів організації.
Операційний менеджер, як і всі інші менеджери організації, в процесі своєї управлінської діяльності виконує основні управлінські ролі (див. табл. 3.1), при чому найголовнішого значення для нього набувають ролі, пов’язані з прийняттям рішень, зокрема – роль підприємця та роль розподілювача ресурсів.
Кожен операційний менеджер виконує основні управлінські функції:
цілевстановлення та планування;
організація та координація;
керівництво та мотивація;
контроль та регулювання.
Численні дослідження стосовно якостей, знань, вмінь та навичок, необхідних успішному операційному менеджерові, дозволяють виділити наступні основні з них:
технічні - здатність кваліфіковано, професійно, зі знанням справи виконувати роботу на своїй ділянці; володіння технічними прийомами конкретної управлінської діяльності;
аналітичні - здатність ідентифікувати ключові фактори тієї або іншої ситуації, визначати - як вони взаємодіють і які з них вимагають найбільшої уваги;
діагностичні - здатність визначати симптоми та причини виникнення проблем у сфері операційної діяльності та спроможності поставити ставити діагноз тієї чи іншої проблеми;
комунікативні - здатність взаємодіяти з людьми, налагоджувати контакти та будувати добрі відносини з підлеглими та керівництвом;
концептуальні - здатність усвідомлювати причинно-наслідкові зв’язки тих чи інших подій, бачити, яким чином можна скоординувати діяльність окремих підрозділів операційної системи аби досягти поставлених цілей у найбільш продуктивний спосіб.
Таблиця 3.1
Ролі операційних менеджерів
Категорія |
Роль |
Види діяльності |
1. Міжособисті ролі |
1.1. Головний керівник |
Проведення церемоніальних і символічних заходів, підписання юридичних документів |
1.2. Лідер |
Керівництво і мотивація підлеглих, навчання, консультування, комунікації з підлеглими |
|
1.3. Пов'язуюча ланка |
Підтримання інформаційних зв'язків як у середині організації, так і за її межами, листування, телефонні розмови, зустрічі |
|
2. Інформаційні ролі |
2.1. Той, хто приймає інформацію |
Пошук і отримання інформації, перегляд періодичних видань, звітів, особисті контакти |
2.2. Той, хто розподіляє інформацію |
Передавання інформації іншими членами організації, звітів, телефонні дзвінки, контакти з підлеглими |
|
2.3. Представник
|
Інформування зовнішніх суб'єктів, промови, звіти, записки |
|
3. Ролі, пов'язані з прийняттям рішень |
3.1. Підприємець
|
Ініціювання нових проектів, пошук нових ідей та їх реалізація |
3.2. Той, хто усуває порушення |
Врегулювання суперечок та інших проблем, розв'язання конфліктів поміж підлеглими, адаптація до змін у середовищі |
|
3.3. Той, хто розподіляє ресурси |
Рішення щодо виділення ресурсів, складання графіків, бюджетів, визначення пріоритетів |
|
3.4. Той, хто проводить переговори |
Участь у переговорах з профспілками щодо контрактів, оплати праці, закупівель, бюджетів, представництво інтересів свого підрозділу |
Співвідношення якостей, знань, вмінь та навичок, необхідних операційним менеджерам, змінюється в залежності від рівнів управління. Для менеджерів вищого рівня найбільш важливим є наявність концептуальних здібностей, у той час як менеджерам нижчого рівня в першу чергу мають бути притаманними технічні вміння та навички.
Управлінська діяльність операційного менеджера має свої особливості (табл. 3.2):
Таблиця 3.2.
Особливості управлінської праці
Ключові аспекти управлінської праці |
Конкретизація |
Предмет управлінської праці |
Інформація, відносини людей в процесі управління роботою |
Засоби управлінської праці |
Засоби організаційної та обчислювальної техніки |
Характеристика управлінської праці |
Розумова праця Робота з людьми Інформаційна природа Різноманітність та різноплановість завдань, що вирішуються |
Продукт управлінської праці |
Управлінське рішення |
Узагальнена модель процесу роботи операційного менеджера представлена на рис. 3.4.
Операційні менеджери, маючи офіційні
повноваження та статус
здійснюють
