- •2.1. Загальні дані
- •2.2. Інженерно-гідрологічні умови
- •3.Варіантне проектування
- •3.1. Розробка схем мосту
- •3. Розрахунок поздовжніх балок проїзної частини
- •3.1. Вибір розрахункової схеми, визначення навантаження та зусиль
- •4.2 . Підбір перерізу поздовжньої балки
- •4.5. Перевірка перерізу балки за дотичними напруженнями.
- •4.6. Перевірка стінки балки при сумісній дії нормальних та дотичних напружень.
- •4.7. Розрахунок поясних швів поздовжньої балки
- •4.3Перевірка перерізу балки на міцність за нормальними напруженнями
- •4.4. Перевірка перерізу балки за нормальними напруженнями на витривалість
- •4.8. Розміщення ребер жорсткості та визначення їх розмірів
- •4.9. Поздовжні та поперечні зв’язки між поздовжніми балками
4.8. Розміщення ребер жорсткості та визначення їх розмірів
Ребра жорсткості в балках ставляться для забезпечення місцевої стійкості, а також з конструктивних міркувань для прикріплення поперечних зв’язок.
Розміщення ребер жорсткості по довжині балки визначається розміщенням поперечних зв’язок та розрахунком місцевої стійкості стінки.
Як правило, вони ставляться відносно середини прольоту балки і на відстані між сусідніми ребрами не більш 2hб та 2,0м.
Ширина ребер жорсткості bh визначається за формулою
а товщина
4.9. Поздовжні та поперечні зв’язки між поздовжніми балками
Величина розрахункової інтенсивності вітрового навантаження на одну площину зв’язок (окремо на верхні та на нижні зв’язки) визначається за формулою
,
де Wn – нормативна інтенсивність вітрового навантаження в кН/м2;
Wn = Wm + Wp
Wm – нормативна величина середньої складової частини вітрового навантаження
Wm = W0 K cw,
W0 – швидкісний напір вітру;
W0 = 0.38 кПа – для ІІІ вітрового району;
К – коефіцієнт, який враховує змінення швидкісного напору з висотою;
К = 1,25;
сw – аеродинамічний коефіцієнт лобового опору конструкції моста та рухомого складу; сw = 2,2;
Wm = 0,38 1,25 2,2 = 1,05 кН/м2;
Wp – нормативне значення пульсуючої складової частини вітрового навантаження;
Wp = Wm L V,
де - коефіцієнт динамічності; = 1,23;
L - коефіцієнт пульсації тиску вітру;
V – коефіцієнт просторової кореляції тиску вітру для розрахункової поверхні споруди.
-
коефіцієнт надійності за навантаженням
для вітрового навантаження,
=1,4;
hпч – висота проїздної частини, на яку діє вітрове навантаження,
hб – висота поздовжніх балок; hб = 1,4м;
hмп – висота мостового полотна; hмп = 0,4м;
hп – висота пояса ферми, яка закриває нижню частину поздовжніх балок від вітрового навантаження; hп = 0,5м;
hпч = 1,4 + 0,4 - 0,5 = 1,3 м;
Розрахункова інтенсивність навантаження від ударів коліс рухомого складу поїздів залізниць на одну площину зв'язок визначається
де
- коефіцієнт надійності за навантаженням
для горизонтальних ударів коліс поїзда
згідно з даними табл. 13 норм [1] в залежності
від λ=d.
Для
подальших розрахунків враховується
інтенсивність горизонтального
навантаження
як найбільше з отриманих двох.
Величина зусилля в крайніх діагоналях зв'язок буде максимальною і визначатиметься за формулою
де
- площа лінії впливу зусилля в крайніх
діагоналях поздовжніх зв'язок.
Перевірка діагоналей зв'язок виконується за формулами:
на міцність
на стійкість
де m та m1 – коефіцієнти умов роботи ( m=0,9; m1=0,75);
Абр=12,3 см2 , Ант=10,46 см2 – площі брутто та нетто перерізу кутників діагоналей (80×80×8);
φ=0,78 – коефіцієнт поздовжнього згинання, що залежить від гнучкості;
