Річний план-графік ремонту обладнання виробничого підрозділу підприємства

На основі зведеної відомості устаткування необхідно побудувати графік ремонтного устаткування на плановий період, для цього розраховується ремонтних робіт і чисельність ремонтного персоналу, необхідну для виконання всього об'єму робіт. Дані нормативи трудомісткості ремонтних робіт і простої були узяті з додатків. Для побудови графіка ремонтного устаткування робиться вибір структури міжремонтного циклу, тобто перелік ремонтів які входять в його склад, розташовані в послідовності їх виконання. Даний вибір залежить від вигляду устаткування, класу точності і категорії (маса) узята з додатка. Для розрахунку величини міжремонтного періоду нам необхідно знайти відношення тривалість ремонтного циклу і кількість середніх і поточних ремонтів в ремонтному циклі. Потім будуємо графік трудомісткості ремонтних робіт по устаткуванню за місяцями.

6. Розрахунок показників плану по собівартості

Для розрахунку показників плану по собівартості складається річний кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання, цехових витрат і планова калькуляція на деталь, що обробляється на потоковій лінії.

6.1. Методика розрахунку на утримання й эксплуатацію обладнання

Сума амортизаційних обчислень визначається по нормах амортизації від вартості наявного в цеху технологічного устаткування (включаючи устаткування допоміжних служб). Норматив амортизаційних обчисленій складає 16,4%.

Витрати на утримання устаткування і робочих місць включаючи витрати на: силову енергію, стисле повітря, воду для технологічних (виробничих) цілей, пар.

Витрати на силову енергію визначається по формулі:

З_эл=С_эл*∑М_эл.д*F_д*K_зср.

Де С_эл - вартість 1 кВт/год. Електроенергії, грн.

∑М_эл.д – сумарна потужність установленнях електродвигунів верстатів, кВт.

F_д – дійсний річний фонд часу роботи устаткування діючим при режимі роботи цеху, год.

K_зср – середній коефіцієнт завантаження устаткування.

Витрати на стисле повітря визначаються таким чином:

З_сж.в. = 1,5*∂*n*F_д*С_в

Де 1,5 – коефіцієнт витоку стислого повітря;

∂ - годинна витрата стислого повітря на один металоріжучий верстат, споживаючий повітря, м³/год.

n - кількість верстатів, споживаючих стисле повітря, од.

С_в – вартість 1м³ стислого повітря.

Витрати на воду розраховуються таким чином:

З_вод = ∂_вод*F_д*n* K_зср.*С_вод

Де ∂_вод – годинна витрата води на один верстат, м³/год.

С_вод – вартість одного м³ води, грн./м³.

Витрати на пару для технологічних потреб визначаються по наступній формулі:

З_пар = ∂_вод*F_д*n* K_зср.*С_пар*∂_пар

Де С_пар - вартість однієї тони пару, грн.

∂_пар – витрата пари для підігрівання 1 м³ води, т/м^3..

Всі витрати на утримання устаткування і робочих місць підсумовуються. Основна, додоткова заробітна плата і начислення на них допоміжних робочих, занятіх обслуговуванням устаткування (налагоджують, слюсарів-ремонтників, електриків, електромонтерів, чергових слюсарів) беруться з плану по праці.

Витрати на допоміжні матеріали приймаються в розмірі 195 грн. На один металоріжучий верстат в рік.

Витрати на поточний ремонт устаткування можна визначити укрупнено, в процентному відношенні від вартості металоріжучих верстатів (приймаємо рівним 4,5%).

В інші витрати включають основну і додаткову заробітну плату, начислення на зарплату наступних допоміжних робочих: верстатників по ремонту устаткування, комірників інструментальних комор, електрокарщиков, розподільників робіт, прибиральників виробничих площ.

Витрати на утримання і експлуатації устаткування і цехові витрати на собівартість продукції списуються пропорційно основній заробітній платі на основних виробничих робочих. У зв'язку з цим необхідно визначити відсоток їх начислення на основну заробітну плату.

Відсоток витрат на утримання і експлуатації устаткування визначається по формулі:

Р_рсэо = S_рсэо*100/З_осн

Де S_рсэо – сума витрат на утримання і експлуатацію устаткування, тис.грн.

З_осн – основна заробітна плата основних виробничих робочих, тис.грн.