- •Праслов'яни, а за ними й сучасні українці, успадкували від племен трипільської культури ряд елементів матеріальної та духовної культури
- •Характерні ознаки
- •Трипільська культура
- •Періодизація історії Київської Русі
- •Періоди політичної історії
- •Соціальна структура Київської Русі
- •Галицько-Волинська держава — спадкоємиця Київської Русі
- •Основні історичні події
- •Територія
- •Утворення Галицько-Волинської держави
- •1202 Р. Захоплення Києва, де було посаджено залежного від Романа князя
- •1199-1205 Рр. Князювання Романа Мстиславича
Періодизація історії Київської Русі
Визначні
події
1097
р. – з’їзд князів в Любичи – спроба
об’єднання;
1167
р.- зруйнування Києва Андрієм Боголюбським;
1223
р. – битва на р. Калка;
1240
р.- Взяття Києва монголо-татарами
981-
982р. приєднання Галичини та інших
Західних земель;
988
р.-хрещення русі;
1036
р.- остаточний розгром Печенігів
882
р.- вбивство Олегом київських князів
Аскольда і Діра;
Об’єднання
Новгородського і Київського князівств;
Походи
на Візантію і договори з нею (941,944,970
р)
Розгром
Хазарського царства
Характер
політичних відносин
Володимир
Мономах
(113-11225р.)
Мстислав
(1125-1132
р.)
З
1146 по 1246р. в Києві правили 24 князі- 47
разів (35 князювань менше року)
завершення
періоду єдності на Русі;
Поліцентрична
структура федерація 15 земель- князівств);
Боротьба
за князівський стіл
Загальна
характеристика
Виникнення
і становлення
Київської держави
Швидке
розширення території і зародження
держави;
Підкорення
східнослов’янських племен;
Боротьба
з Візантією
Підпорядкування
важливої торгової артерії( «із варягів
у греки»);
Створення
величезного господарства і політичного
об’єднання;
Розквіт
Київської держави
піднесення
господарства, широке будівництво;
реформи
по зміцненню князівської влади;
будівництво
системи оборонних укріплень на південь
від Києва (по Дніпру, Десні та ін.);
зростання
кількості міст;
введення
і поширення християнства (988 р.);
поява
кодифікованого права ( «Руська Правда»);
зміцнення
міжнародного становища (династичні
зв’язки);
розвиток
освіти і культури
Поступових
занепад держави
зародження
індивідуальної земельної власності;
руйнівні
князівські чвари (міжусобиці);
відособлення
князівств, утворення нових центрів
(Володимир Суздаль , Полоцьк, Галич
,Чернігів та ін.);
економічний
застій;
зростання
загрози нападу кочовиків (половців)
На
чолі князівств – члени князівського
роду;
Принцип
старшинства (Ярослав);
Зміцнення
церкви та її спливу
Феодальне
право;
Васальна
залежність
Провідники
Київської Русі
Володимир
Великий
(980
-1015 р.)
Ярослав
Мудрий
(1019
-1054 р.)
Аскольд
і Дір (860р,)
Олег
(882 – 912 р.)
Ігор
(912 р.)
Ольга
( 945 – 956р.)
Святослав
(969-972 р.)
Сер.
IX – кін.
X
ст.
Др.пол.
XI-
сер. XII
ст.
Кін.
X-
сер.
XI
ст.
Періоди політичної історії
Київська Русь: загальна характеристика, історичне значення
|
Київська Русь |
|
||||
|
|
|
|
|||
Всесвітньо-історичне значення |
|
|
|
|||
Мала високий міжнародний авторитет, відігравала значну роль в європейських політичних відносинах, впливала на народи та держави Східної Європи |
|
|
|
|||
Захищала країни Західної та Центральної Європи від нападів степових кочовиків |
|
|
Політична форма |
|||
Виступала в ролі форпоста християнського світу на Сході |
|
|
До XII ст. - ранньофеодальна монархія з елементами федералізму |
|||
|
|
|
3 XII ст. - федерація князівств із номінальним старшинством київського князя (сюзеренітет) |
|||
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||
|
|
|
|
|||
|
|
|
Соціальна сутність держави |
|||
|
|
|
До XI ст. — над племінна (дружинна) монархія |
|||
Значення в історії України |
|
|
3 XI ст. — феодальна монархія |
|||
Київська Русь об'єднала усіх східних слов'ян і ряд неслов'янських етносів, забезпечивши їх швидкий економічний, політичний та культурний розвиток |
|
|
|
|||
Військова могутність та міжнародний авторитет держави забезпечили давнім русичам рівноправні партнерські відносини з іншими державами |
|
|
|
|||
Київська Русь була важливим етапом в історії українського державотворення |
|
|
|
|||
