Т.Ю. Базаров виділяє такі напрямки кадрової політики підприємств:

1. ПАСИВНА кадрова політика - керівництво підприємства немає програми дій стосовно до персоналу, а кадрова робота полягає у ліквідації негативних наслідків.

2. РЕАКТИВНА. Керівництво підприємства здійснює контроль за негативними аспектами роботи з персоналом. Керівництво орієнтоване на розуміння причин, що призвели до виникнення кадрових проблем.

3. ПРЕВЕНТИВНА у програмах розвитку під-ва містяться короткостроковий і середньостроковий прогноз потреби в кадрах, сформульовані завдання щодо розвитку персоналу.

4. АКТИВНА. Керівництво має не тільки прогноз, але і засоби впливу на ситуацію; кадрова служба здатна розробити антикризові кадрові програми, проводити постійний моніторинг ситуації і коригувати виконання програм відповідно до параметрів зовнішнього і внутр. середовища.

В процесі формування кадрової політики підприємство повинно відбуватися узгодження таких аспектів:

• розробка загальних принципів кадрової політики, визначення пріоритетів цілей;

• організаційно – штатна політика планування потреби у персоналі, формування структури і штату призначення створення резерву, переміщення;

• інформаційна політика - створення і підтримка системи руху кадрової інформації;

• фінансова політика - формулювання принципів і розподіл засобів, забезпечення ефективної системи стимулювання праці;

• політика розподілу персоналу – забезпечення програми розвитку,профорієнтація, адаптація працівників, планування індивідуального просування, формування команд;

• оцінка результатів діяльності – аналіз відповідності кадрової політики і стратегії підприємства, виявлення проблем у кадровій роботі, оцінка кадрового потенціалу. Якщо підприємство створюється і його керівництво зацікавлене у тому, щоб кадрова політика проводилась усвідомлено, то необхідно здійснити ряд етапів з проектування кадрової політики.

Т.Ю. Базаров виділяє такі етапи проектування кадрової політики:

1.Нормування.2. Програмування. 3.Моніторинг персоналу.

2. Стратегії управління персоналом підприємства.

Під управлінською стратегією розуміється загальна концепція того, як досягаються головні цілі підприємства, вирішуються проблеми, що стоять перед ним, і розподіляються необхідні для цього обмежені ресурси. Будь-яка стратегія повинна бути внутрішньо цілісною, сумісною із середовищем,збалансованою за ресурсами, реальною, сполучати довгострокові та короткострокові цілі підприємства.

На практиці стратегія являє собою систему управлінських і організаційних рішень, спрямованих на реалізацію місії, цілей, і завдань підприємства або пов’язаних з її розвитком. Елементом стратегії є також правила здійснення управлінських дій, зокрема роботи з кадрами.

Кадрова стратегія – це специфічний набір основних принципів, правил і цілей роботи з персоналом, конкретизованих з урахуванням типів організаційної стратегії,організаційного і кадрового потенціалу, а також типу кадрової політики.

Залежно від масштабів, специфіки діяльності, ринків на яких функціонує підприємство, кадрова стратегія може виступати у двох формах: концентрованій, диверсифікованій.

Диверсифіковану стратегію варто використовувати великими підприємствами, що здійснюють різні напрямки діяльності, підрозділи яких функціонують у різних природнокліматичних зонах, з різною демографічною ситуацією, станом ринку праці. Основним завданням стратегії є забезпечення незалежного розвитку об’єктів на основі взаємної підтримки і взаємодопомоги.

У невеликих, вузькоспеціалізованих пі-вах які функціонують на одному ринку, які мають однорідний склад, доцільно використовувати концентровану кадрову стратегію. У цілому генеральні стратегії підприємства поділяються на дві групи:

1.-стратегії функціонування;

2.- стратегії розвитку.

Для розробки стратегії необхідна спільна робота багатьох людей, тому у великих фірмах створюють спеціальну групу у 10-15 осіб, що складаються з керівників основних підрозділів і фахівців вищої кваліфікації, представників колективу, зовнішніх консультантів.

Стратегії розвитку підприємства поділяють на такі: стратегія росту, стратегія помірного росту, стратегія скорочення, комбінована стратегія.

Маркетингові стратегії можуть розрізнятися також за характером, відповідно до чого виділяють:

• наступальна (характер для стратегії росту і помірного росту);

• наступально-оборонна (характер для комбінованої стратегії);

• оборонна (характери для стратегії скорочення діяльності).