Похибки базування при встановленні на оправку

Похибки базування при встановленні в призму

ПРАКТИЧНА РОБОТА №4

Тема : Призначення загальних припусків

1 Мета роботи

1.1 Навчитись призначати загальні припуски на механічну обробку деталей.

1.2 Навчитись розраховувати розміри заготовки та визначати граничні відхили на розміри заготовки згідно ГОСТ 7505-89.

2 Завдання

2.1 За вихідними даними, що використовуються для розрахунків, визначити обладнання, клас точності поковки, групу сталі, ступінь складності та вихідний індекс заготовки.

2.2 Визначити загальні припуски на механічну обробку деталі.

2.3 Розрахувати розміри заготовки і визначити допуски і граничні відхили на них.

2.4 Результати розрахунків звести в таблицю 1.

Таблиця 1 – Загальні припуски на механічну обробку деталі

Розмір поверхні, мм	Шорсткість поверхні	Загальний припуск на обробку, мм	Розміри заготовки, мм
			розрахункові	надбані
Діаметральні розміри
Лінійні розміри

3 Матеріали і джерела, що будуть застосовані

3.1 Кресленик деталі.

3.2 Справочник технолога-машиностроителя. /Под ред.. А.Г. Косиловой и Р.К. Мещерякова. Т.1. – М., Машиностроение, 1985.

3.3 ГОСТ 7505 – 89.

4 Зміст звіту

4.1 Тема роботи, її мета, завдання, матеріали і джерела, що застосовувались.

4.2 Розрахунок розмірів заготовки згідно порядку виконання роботи.

4.3 Таблиця 1.

Приклад виконання практичної роботи

Заданий кресленик деталі

1 Загальна характеристика деталі:

деталь – вал - шестерня

Обладнання – ГКМ

Матеріал деталі – сталь 40Х ГОСТ 4543 - 71

Маса деталі – 4,85 кг

Вибір загальних припусків і розрахунок розмірів вихідної заготовки з граничними відхилами виконується за ГОСТ 7505-89).

2 Визначаємо розрахункову масу поковки М_пр, кг за формулою

, (1)

де М_д - маса деталі, кг;

к_р - розрахунковий коефіцієнт, що встановлюється в залежності від заданої деталі (додаток 3, табл.20, с.31), Кр = 1,3.

3 Визначаємо клас точності поковки.

Клас точності поковки – Т3 (додаток 1, табл.19, с.28).

4 Визначаємо групу сталі

Група сталі – М2 ( табл.1, с.8). Середня масова частка вуглецю в сталі 40Х 0,40% С; сумарна масова частка легуючих елементів до 2%.

5 Визначаємо ступінь складності заготовки

Ступінь складності визначається за коефіцієнтом С (додаток 1, с.29-30) за формулою

, (2)

де G_n- розрахункова маса поковки G_n = М_пр, кг;

G_ф – маса геометричної фігури, яка описує заготовку, кг.

Заготовку описує циліндр.

Маса циліндра G_ф , кг, розраховується за формулою

(3)

де D_ц - діаметр геометричної фігури, м;

L_ц – довжина геометричної фігури, м;

ρ –щільність сталі ρ = 7,8510³ кг/м³.

При визначенні розмірів геометричної фігури, яка описує поковку, необхідно збільшити лінійні та діаметральні розміри на коефіцієнт 1,05.

Найбільші розміри заготовки: D_д =80 мм; L_д = 280 мм.

Визначаємо діаметр і довжину геометричної фігури

,

Ступінь складності заготовки - C2.

6 Визначаємо конфігурацію рознімання штампу.

Конфігурація поверхні рознімання штампу – П, плоска (табл.1, с.8).

7 Визначаємо вихідний індекс заготовки.

Вихідний індекс визначається виходячи із розрахункової маси поковки, ступеню складності, групи сталі і класу точності (табл.2, с.10).

Вихідний індекс заготовки – 12.

Загальний припуск на механічну обробку складається з основного і додаткових припусків.

Основний припуск поковки визначається виходячи із вихідного індексу, розміру і шорсткості поверхні (табл. 3, с.12-13).

Додаткові припуски визначають в залежності від класу точності поковки і враховують:

- зсунення від поверхні рознімання штампа 0,3 мм (табл. 4, с.14)

- зігнутість, відхилення від площини і від прямолінійності (табл. 5, с.14) 0,5 мм.

Розміри заготовки визначають додаванням загального припуску до розміру поверхні, допускається округлювати розміри поковки з точністю до 0,5мм.

Граничні відхили розмірів поковок визначають в залежності від вихідного індексу і розмірів поковки (табл.8, с.17-19).

Розрахунок загальних припусків зведений у таблицю 1.

Таблиця 1

Розмір поверхні	Шорсткість	Загальний припуск на розмір, мм	Розміри заготовки з граничними відхилами, мм
			Розрахункові	Набуті
Діаметральні розміри
80 h 8	RZ20	(1,7+0,3+0,5)2	85	85
55 h 14	RZ40	(1,7+0,3+0,5)2	60	60
45 js 6	Ra 1.25	(1,8+0,3+0,5)2	50,2	50
40 k 6	Ra 1.25	(1,8+0,3+0,5)2	45,2	45
Лінійні розміри
280	RZ40, RZ40	(2+0,3+0,5)+ (2+0,3+0,5)	285,6	285,5
210	RZ40, RZ40	(2+0,3+0,5)+ (2+0,3+0,5)	215,6	215,5
170	RZ40, RZ40	(2+0,3+0,5)+ (2+0,3+0,5)	175,6	175,5
81	RZ40, RZ40	(1,7+0,3+0,5)+ (2+0,3+0,5)	86,3	86,5
70	RZ40, RZ40	(2+0,3+0,5)+ (2+0,3+0,5)	70	70
60	RZ40, RZ40	(1,7+0,3+0,5)+ (2+0,3+0,5)	65,3	65,5
40	RZ40, RZ40	-(2+0,3+0,5)+ (1,6+0,3+0,5)	39,6	40

^На розмір 60 припуск при R_z 40 (Ra 10) дорівнює 1,7 мм, однак для розміру 210 на ту саму поверхню припуск складає 2 мм. Таким чином, для всіх поверхонь, зав'язаним від цієї поверхні, припуск на ній повинний бути (2 +0,3 + +0,5) мм.

ПРАКТИЧНА РОБОТА №5

Тема : Визначення коефіцієнту використання матеріалу