План семінарського заняття № 2: Теорія граничної корисності і поведінка споживача Запитання

1. Які Ви знаєте види економічних благ?

2. Який принцип дії закону спадної граничної корисності?

3. Які Ви знаєте винятки із першого закону Госсена?

4. Який зв’язок зміни ціни одного з благ зі зміною обсягу попиту на нього?

Завдання

1. Охарактеризуйте поняття “потреби” та її види.

2. Поясніть суть понять “благо”, “антиблаго”, “економічне благо”.

3. Поясніть значення поняття “корисність”.

4. Охарактеризуйте пряму, непряму та повну корисність.

5. Дайте визначення функції корисності.

6. Покажіть динаміку сукупної та граничної корисності.

7. Охарактеризуйте рівновагу споживача й еквімаржинальний принцип.

8. Дайте визначення другого закону Госсена.

Вивчаючи тему необхідно звернути увагу на те, що споживач, виходячи на ринок, має мету придбати деяку кількість товарів або послуг для того, щоб задовольнити свої потреби. При цьому він орієнтується на властивості товарів задовольняти потреби та приносити задоволення.

Необхідно визначити, що враховуючи різноманітність людських потреб, їх можна об’єднати в групи, використовуючи ті чи інші класифікаційні ознаки. Одночасно задовольнити всі потреби неможливо. Тому людина кожного разу повинна вирішувати: яку потребу задовольнити зараз, а з якою можна почекати. Іншими словами, людина ранжує потреби по ступеню їх важливості в кожний даний момент.

Важливою категорією мікроекономіки є корисність, яка являє собою задоволення, яке споживач отримує від споживання товарів чи послуг або від будь-якої діяльності. Це поняття виключно індивідуальне: те, що для одного споживача може мати високу корисність, іншим може сприйматися як антиблаго (наприклад, кава, сигарети, алкоголь). Тому відносно цих благ термін “корисність” має певну невідповідність, економісти давно намагаються замінити його.

Основна література

1. Базилевич В., Лук’янов В., Писаренко Н., Квіцинська Н. Мікроекономіка: Опорний конспект лекцій. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 47–65.

2. Задоя А.О. Мікроекономіка: Курс лекцій. – К.: Т-во “Знання”, 2000. – С. 22–35.

3. Лісовий А.В. Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни ”Мікроекономіка”. – К.: Дія, 2007. - С. 15-22, 86, 94-96, 112-115.

4. Наливайко А.П., Євдокимова Н.М., Задорожна Н.В. Мікроекономіка: Навч.-метод. посібник для самост. вивч. дисц. / За заг. ред. А.П. Наливайка. – К.: КНЕУ, 1999. – С. 13-21.

5. Ястремський О.І., Гриценко О.Г. Основи мікроекономіки. – К.: Товариство “Знання”, 1998. – С. 92–149.

Додаткова література

1. Гальперин В.М., Игнатьев С.М., Моргунов В.И. Микроэкономика: В 2-х т. / Общая редакция В.М. Гальперина. – СПб.: Экономическая школа, 1999. – Т.1. – С. 101–110.

2. Гамільтон Джонатан. Методичний посібник до “Мікроекономіки” Роберта С. Піндайка та Деніела Л. Рубінфелда. – К.: Основи, 1996. – С. 28–38.

3. Карагодова О.О., Черваньов Д.М. Мікроекономіка. – К.: Четверта хвиля, 1997. – С. 7–38.

4. Лисовицкий В.Н. Микроэкономика: Учеб. пособие для экономич. специальностей вузов. – К.: ИМСО МО Украины, НВФ “Студцентр”, 1997 – С. 33–45.

5. Піндайк Роберт С., Рубінфелд Деніел Л. Мікроекономіка. – К.: Основи, 1996. – С. 66-95.