V. Зміст теми практичного заняття ( розгорнутий конспект) .

Протягом життя у людини постійно відбуваються зміни в психіці. У дорослої людини зміни в психіці пов`язані зі створенням сім`ї , батьківством, рівнем освіти, кар`єрним ростом, соціальним статусом та багатьма іншими показниками.

На сьогоднішній день стан репродуктивного здоров'я викликає стурбо­ваність в усьому світі. Це зумовлено, по-перше, швидким зрос­танням кількості випадків вагітностей серед дівчат-підлітків, по-друге, значною кількістю народжень дітей поза шлюбом, по – третє – збільшенням кількості безплідних сімей.

Проблемою сучасності є підвищення сексуальної активності підлітків (як юнаків, так і дівчат), доволі ранні статеві стосунки, до яких підліток ще психологічно не готовий.

Останнім часом багато молодих людей одружуються в більш зрілому віці, оскільки вони не в змозі матеріально забезпечити себе та свою сім'ю.

Все це заставляє медичних працівників більше уваги приділяти темі репродуктивного здоров`я як важливої складової здоров`я нації в цілому.

Знання особливостей психічного і фізіологічного розвитку у людей в репродуктивному віці дадуть можливість медичному працівнику більш якісно побудувати відносини з пацієнтами цієї вікової групи, зрозуміти їх емоційні проблеми, пов`язані з віковими психологічними кризами.

Отже, план сьогоднішнього ПЗ такий :

1. Значення біоритмів в житті людини.

2. Формування психології у дорослої людини.

А)Форми емоційного спілкування з людьми різних вікових категорій .

Б) Основні показники фізичного та психічного розвитку жінок і чоловіків у зрілому віці.

В)Характеристика відмінностей сексуальної поведінки жінок і чоловіків.

Вивчаючи фізіологію дорослого організму вчені дійшли висновку , що всі процеси в організмі підпорядковуються певним біоритмам. Наука про біологічні ритми має велике практичне значення для сучасної медицини. З'явилися такі нові поняття, як "хрономедицина", "хронодіагностика", "хронопсія", "хронопрофілактика", "хронотерапія", "хронофармакологія".

Хрономедицина — це новий напрям у медицині, де врахову­ється фактор часу.

Хронопатологія — це, коли з появою хвороби порушуються процеси ритмічності в організмі.

Хронотерапія — це лікування з урахуванням ритмів організму.

Ритм фізіологічної стійкості організму людини враховують під час лікування хворих. Так, майже всі хірургічні операції, за винятком екстрених, виконують у ранковий час. Не випадково лабораторні та рентгенологічні дослідження проводять переваж­но вранці.

Біоритм — у перекладі з латинської мови означає життєвий такт або життєвий цикл. Всі біоритми мають певну частоту

Класифікація біоритмів за частотою

• Ритми високої частоти — від часток секунди до 30 хв (осци­ляції на молекулярному рівні, ритми ЕЕГ, ЕКГ, дихання, перистальтики кишок тощо).

• Ритми середньої частоти — від ЗО хв до 28 год. До них на­лежать ультрадіанні (до 20 год) та циркадіанні (20—28 год) ритми. Відомо понад 300 процесів, що відбуваються в орга­нізмі, які змінюються саме з такою частотою (ритм добової активності, добові коливання концентрації кортикостерої­дів у крові, чутливість до гістаміну).

• Метеоритми. Сюди належать інфрадіанні (28 год — 6 діб) та циркамсептальні ритми (близько 7 діб).

• Макроритми — від 20 діб до 1 року (типовим прикладом є овуляторний цикл). Описані також "флісофські ритми": ритм фізичної активності (123 доби), ритм емоційної актив­ності (28 діб), ритм інтелектуальної активності (33 доби).

• Мегаритми — період тривалості становить десятки і біль­ше років (6-річні коливання творчої активності, 11-річний ритм активності Сонця).

Циклічні процеси відбуваються на всіх рівнях організації життєвих систем.

Є біоритми, які "працюють" за власною програмою росту і роз­витку організму (інертні), і біоритми, які забезпечують життєді­яльність організму під час дії чинників зовнішнього середовища (лабільні).

Велике значення для організму людини має добовий ритм, пов'язаний з обертанням Землі навколо своєї осі. Помічено, що організм на одне й те саме навантаження реагує по-різному за­лежно від періоду доби. Наприклад, печінка найменш "працез­датною" є о 1—3-й годині ночі, нирки — о 17—19-й і т.п. Темпе­ратуру тіла рекомендують вимірювати вранці та о 18-й годині. Показники артеріального тиску мінімальними є вранці й опівно­чі, максимальними — о 16—20-й годині. У першій половині дня (переважно вранці) у багатьох людей спостерігається найсильніша збудливість кори великого мозку. Встановлено, що протягом доби сонливість настає о 9, 13-й і 17-й годині. Працездатність серця сповільнюється приблизно о 13-й та о 19-й годині. М'язова сила також протягом доби коливається. Максимальні показники відзначаються о 5, 12, 16, 20, 24-й годині, мінімальні — о 2, 9, 14, 18-й і 22-й годині.

Медичні огляди й обстеження доцільніше проводити в "не­сприятливі години" доби, коли знижуються компенсаторні мож­ливості організму і легше виявити відхилення в стані здоров'я.