3.Право на захист.

Важливе місце серед конституційних прав і свобод в Україні займає право на захист. Так, зокрема ст. 55 Конституції Укра­їни визначає, що права і свободи людини і громадянина захи­щаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, орга­нів місцевого самоврядування, посадових осіб. Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верхов­ної Ради з прав людини; після використання усіх національ­них засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учас­ником яких є Україна; будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і проти правних посягань.

Ст. 56 гарантує, що кожен має право на відшкодування з рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, дія ми чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевою самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненг ними своїх повноважень.

Згідно зі ст. 57 кожному гарантується право знати свої прав і обов'язки. Закони та інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'язки громадян, мають бути доведені д відома населення у порядку, встановленому законом. Закони т інші нормативно-правові акти, що визначають права і обов'яз ки громадян, не доведені до відома населення у порядку, вста новленому законом, є нечинними.

Ст. 59 Конституції гарантує право на правову допомогу.

Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного й того ж виду за одне й те ж саме правопорушення.

В Україні діє "презумпція невинуватості". Це означає, щ особа вважається невинною у вчиненні злочину і не може бут піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведе но у законному порядку і встановлено обвинувальним вирокої суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчи ненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на дока зах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущення; Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її кс ристь. У разі скасування вироку суду як неправосудного держав відшкодовує матеріальну і моральну шкоду, завдану безпідстаь ним засудженням.

4.Основні обов’язки громадянина.

Основними обов'язками громадян України є:

• поважати права та законні інтереси інших осіб (ст. 68);

• дотримуватися Конституції та законів України (ст. 68);

• зберігати природу і охороняти її багатства (ст. 66);

• сплачувати податки і збори, подавати декларації про сві майновий стан і доходи (ст. 67);

• захист Вітчизни, служба у Збройних Силах України (ст. 65

Конституція України чітко визначає систему органів та осіб покликаних забезпечувати права й свободи людини і громадя нина. До них належать:

• Верховна Рада України, яка виключно законами визначає права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав та свобод (ч. 1 ст. 22);

• Конституційний Суд України (ст. 147 Конституції України);

• Президент України як гарант прав і свобод людини і гро­мадянина (ст. 102 Конституції України);

• Кабінет Міністрів України, який повинен вживати заходів щодо виконання законів (ч. 2, ст. 16);

• Місцеві державні адміністрації на відповідній території (ст. 119);

• Система судів загальної юрисдикції та спеціалізованих судів (ст. 125), прокуратура, інші правоохоронні органи України.

Відповідно до Закону України "Про Уповноваженого Вер­ховної Ради з прав людини" парламентський контроль за до­триманням конституційних прав і свобод людини і громадяни­на та захист прав кожного на території України і в межах її юрисдикції на постійній основі здійснює Уповноважений Вер­ховної Ради України з прав людини, який у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, чинними між­народними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Метою парламентського контролю, який здійснює Уповно­важений, є:

• захист прав і свобод людини і громадянина, проголоше­них Конституцією України, законами України та міжнародни­ми договорами України;

• додержання та повага прав і свобод людини і громадянина органами державної влади, органами місцевого самоврядування та їх посадовими і службовими особами;

• запобігання порушенням прав і свобод людини і громадя­нина або сприяння їх поновленню;

• сприяння приведенню законодавства України про права і свободи людини і громадянина у відповідність з Конституцією України, міжнародними стандартами у цій галузі;

• поліпшення і подальший розвиток міжнародного співробіт­ництва в галузі захисту прав і свобод людини і громадянина;

• запобігання будь-яким формам дискримінації щодо ре­алізації людиною своїх прав і свобод;

• сприяння правовій інформованості населення та захист конфіденційної інформації про особу.

Уповноважений призначається на посаду і звільняється з посади Верховною Радою України таємним голосуванням шля­хом подання бюлетенів. Уповноваженим може бути призначено громадянина України, який на день обрання досяг 40-річного віку, володіє державною мовою, має високі моральні якості, досвід правозахисної діяльності та протягом останніх п'яти років проживає в Україні. Не може бути призначено Уповноваженим особу, яка має судимість за вчинення злочину, якщо ця судимість не погашена та не знята в установленому законом порядку. Уповноважений призначається строком на п'ять років, який починається з дня складання ним присяги на сесії Верховної Ради України.

Громадяни України отримали право безпосереднього звер­нення до Європейського суду з прав людини з моменту набуття чинності Конвенції про захист прав людини та основних свобод (11 вересня 1997 р.).