3. Головна мета завдання розроблення сітьових графіків

Сіткові моделі найбільше використовуються на вітчизняних підприємствах при плануванні підготовки виробництва та освоєнні нових виробів. Сіткове планування дозволяє не тільки визначити потреби різних виробничих ресурсів у майбутньому, але й координувати їхнє раціональне використання на даний момент.

Найважливішими етапами сіткового планування є такі:

• розподіл комплексу робіт на окремі частини і їхнє закріплення за виконавцями;

• виявлення і опис кожним виконавцем усіх подій і робіт, необхідних для для досягнення поставленої мети;

• побудова первинних сіткових графіків і уточнення часу виконання кожної роботи у сітковому графіку.

На початку сіткового планування випуску нового виробу необхідно виявити, якими подіями буде характеризуватися комплекс робіт. Кожна подія повинна встановлювати завершеність попередніх дій. Усі події і роботи, що входять у заданий комплекс, рекомендується перераховувати у порядку їх виконання, проте окремі з них можуть виконуватися одночасно. Далі проводиться побудова первинних сіткових графіків, їх перевірка та об’єднання окремих сіток у зведену модель.

Завершальним етапом сіткового планування є визначення тривалості виконання окремих робіт чи сукупних процесів. Для встановлення тривалості будь – яких робіт необхідно, насамперед, користуватися відповідними нормативами чи нормами трудових затрат. А у разі відсутності вихідних нормативних даних, тривалість усіх процесів і робіт може бути встановлена різними методами, у тому числі і за допомогою експертних оцінок.

Розрахунки основних параметрів сіткових графіків повинні бути використані при аналізі й оптимізації сіткових стратегічних планів.

Оптимізація сіткових графіків полягає у покращенні процесів планування, організації й управління комплексом робіт із метою скорочення витрат економічних ресурсів і підвищення фінансових результатів при заданих обмеженнях.

Приклад розрахунку показників сіткового графіку буде проілюстровано на прикладі з організації комп’ютерного центру.

Побудова й обчислення параметрів сіткового графіка здійснюється у декілька кроків.

1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт.

Безпосередньо перелік робіт можна отримати з робочої структури проекту, проте WBS не показує, у якій послідовності мають виконуватися зазначені у ній роботи. Тому логічні зв’язки між ними повинен встановити сам менеджер. Як уже зазначалося, цю інформацію потрібно занести у табл. 6.2.

Характеристика робіт за проектом організації комп’ютерного центру

Код роботи	Назва (зміст) роботи	Безпосередньо попередня робота	Тривалість роботи тижнів
811	Добір і підготовка операторів	-	6
812	Добір і підготовка програмістів	-	7
813	Добір і підготовка системних аналітиків	-	8
821	Підготовка приміщення	-	6
822	Розміщення замовлення	-	4
823	Доставка і монтаж устаткування	821, 822	5
831	Розробка програмного забезпечення	811, 812, 813	12
832	Тестування програмного забезпечення	823, 831	4
Усього			52

2-й крок. Графічна побудова сіткового графіка.

Якщо заходити з таблиці, то на виконання проекту потрібно 52 тижні. Проте ми бачимо, що деякі роботи (наприклад 811, 812, 813) виконуються водночас тобто паралельно. То скільки ж потрібно часу для виконання усього проекту?

Поки що неможливо відповісти на це питання. Треба накреслити сітковий графік із ображенням робіт і логічних зв’язків між ними (рис. 6.3.)

811

812

831

813

821

822

823

832

Рис. 6.3. Сітковий графік проекту

Розміщення на графіку умовних позначок може бути різним у різних програмах, проте завжди наводиться так званий ключ, який визначає місця пераметрів. Наводимо ключ для нашого прикладу (рис. 6.4).

Ранній початок ES	Тривалість роботи t	Раннє завершення EF
Код і назва роботи
Пізній початок LS	Запас часу F	Пізнє завершення LF

Рис. 6.4. Розміщення параметрів сіткового графіка ( «ключ»)

Таким чином, результатом другого кроку є сітковий графік з означенням робіт і логічних зв’язків між ними.

3-й крок. Означення тривалості робіт.

Якщо позначити тривалість роботи як t , то графік прибере вигляд, як це подано на рис.6.5.

811

812

831

813

821

8 22

832

823

Рис. 6.5. Сітковий графік проекту з обчисленими ранніми термінами початку і завершення робіт

4-й крок. Визначення ранніх термінів початку і закінчення проектних робіт шляхом «прямого походження».

Як видно з рис. 6.5., наведений сітковий графік має кілька так званих шляхів.

Шлях – це послідовність взаємопов’язаних робіт від початку до завершення виконання проекту. У нашому прикладі можна назвати таких принаймні три:

I. 811- 831 – 832;

II. 821 – 823 – 832;

III. 822 – 823 – 832;

Можна аналізувати й обчислювати тривалість кожного з наявних у проекті шляхів, у наведеному прикладі перший триватиме 22 тижні (6+12+4), другий – 15 тижнів (6+5+4), третій – 13 (4+5+4). Але нас цікавить най триваліший шлях, оскільки решта шляхів будуть коротшими за тривалістю , тому найтриваліший і визначить термін виконання усього проекту. Проте як це зробити, якщо проект припускає багато шляхів , а обчислення послідовно кожного з них вимагає багато часу?

Для цього обчислюють так звані ранні терміни початку і завершення робіт прямим проходженням від першої до останньої роботи проекту (див. рис. 6.5.)

Ранній початок (ES - Early Start) – найбільш ранній можливий термін початку роботи.

Раннє закінчення (E – Early Finish) – найбільш ранній можливий термін завершення роботи.

Ці параметри обчислюються за такими формулами:

EFi= ESi + ti – 1; [6.1]

ESi + 1= EFi + 1, [6.2]

Де EFi – ранній термін завершення 1-ї роботи;

ti – тривалість 1-ї роботи;

ESi + 1 – ранній початок роботи i+1

З рисунка 6.5. видно, що ранній початок роботи 811 – перший тиждень (і це зрозуміло, бо це є початком проекту), а завершення – шостий тиждень. Щоб визначити, коли розпочинається наступна, 831, робота, треба знайти ранні закінчення усіх попередніх робіт, а потім скористатися таким правилом: при проведенні обчислень ранніх термінів, якщо певна робота виконується після кількох попередніх, ранній термін початку цієї роботи визначається з огляду на найпізніший з ранніх термінів закінчення попередніх робіт.

Так, оскільки робота 831 виконується після робіт 811 (завершується на шостому тижні), 812 (закінчується на сьомому тижні) і 813 (завершується на восьмому тижні), то терміном її раннього початку, відповідно до [6.2] і зазначеного вище правила, найдоцільніше визначити дев’ятий тиждень (8+1).

Розрахунки показали, що виконання проекту триватиме 24 тижні (відповідно до показника раннього завершення останньої роботи). Таким чином, цей крок дає можливість визначити тривалість усього проекту. У нашому прикладі виконання проекту завершується однією роботою. Якщо ж декількома паралельними роботами, то тоді тривалість проекту визначається як найбільша величина з ранніх термінів завершення решти робіт.

5-й крок. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт «зворотним проходженням».

Цей крок передбачає обчислення зазначених параметрів у зворотному порядку - від останньої роботи проекту до першої.

Пізній початок (LS – Late Start) - найпізніший можливий термін початку роботи, після якого затримка вплине на строк завершення виконання усього проекту.

Пізнє закінчення (LF – Late Finish) - найпізніший можливий термін завершення роботи.

Ці терміни обчислюються за таким формулами:

LSi = LFi - ti + 1; [6.3]

LFi – 1 = LSi – 1; [6.4]

Рисунок 6.6 ілюструє обчислення даних параметрів для нашого прикладу.

Обчислюючи пізні терміни, користуються таким правилом: якщо після певної роботи йдуть дві паралельні то пізнє завершення цієї роботи визначається з огляду на найбільш ранній з пізніх початків наступних робіт. Проведені обчислення показують, що для одних робіт ранні й пізні терміни збігаються, а для інших – ні. Що це означає – покаже наступний крок.

1	6	6
811
3		8

1	7	7
812
2		8

9	12	20
831
9		20

1	8	8
813
1		8

1	6	6
821
10		15

1	4	4
822
12		15

21	44	224
832
221		224

7	5		11
823
16			20

Рис. 6.6. Сітковий графік проекту з обчислення ранніми і пізніми термінами початку і завершення робіт.

6-й крок. Визначення критичного шляху і запасу часу по роботах. Роботи, у яких ранні і пізні терміни початку і закінчення збігаються, називають критичними.

Роботи у яких утворюється послідовністю критичних робіт. Це найдовший з усіх існуючих у проекті шляхів, який показує найменший час, який потрібно, аби повністю виконати усі роботи за проектом.

У нашому прикладі проект має один критичний шлях (813 – 831 – 832), хоча їх може бути і декілька , проте тривалість усіх критичних шляхів завжди буде однаковою.

Якщо якусь роботу, яка стосується критичного шляху, буде відкладено, то й тривалість виконання усього проекту збільшення на такий самий термін . Інакше кажучи, вчасне виконання критичних робіт є критичним з погляду забезпечення успіху проекту в плані своєчасності його завершення. Не можна відхилитися від визначених термінів початку і завершення критичних робіт, щоб не одразу ж не вплинуло на тривалість здійснення усього проекту. Проте такого не модна сказати про некритичні роботи, які мають так званий запас часу.

Запас часу (F - Float) – це максимальний час, на який можна відкласти початок некритичної роботи, щоб при цьому не змінилась тривалість реалізації усього проекту. Він обчислюється за формулами:

Fi = LSi- ESi [6.5] або Fi = LFi – EFi. [6.6]

На рис. 6.7. видно всі записи часу по некритичних роботах. У критичних роботах вони дорівнюють нулю.

1	6	6
811
3	2	8

1	7	7
812
2	1	8

9	12	20
831
9	0	20

1	8	8
813
1	0	8

1	6	6
821
10	9	15

1	4	4
822
12	11	15

21	44	224
832
221	00	224

7	5		11
823
16		9	20

Рис. 6.7. Сітковий графік проекту з усіма обчисленими параметрами (в тому числі запасом часу)

Якщо менеджер хоче скоротити термін виконання проекту, він має прагнути до скорочення термінів виконання передусім критичного шляху.

Таким чином, щоб визначити тривалість проекту та календарні терміни початку і завершення його робіт за допомогою сіткового планування, потрібно виконати такі кроки:

1-й крок. Визначення переліку й послідовності виконання робіт.

2-й крок. Графічна побудова сіткового графіка.

3-й крок. Означення тривалості робіт.

4-й крок. Визначення ранніх термінів початку і завершення робіт «зворотним проходженням ».

5-й крок. Визначення пізніх термінів початку і завершення робіт «зворотним проходженням».

6-й крок. Визначення критичного шляху і запасу часу по роботах.

Ця інформація відбивається у прямокутнику роботи (див. рис.6.4.) і використовується у подальшому плануванні і аналізі виконання проекту. Ми розглянули сутність і порядок обчислення показників сіткового графіка вручну. Проте на практиці це роблять за допомогою сучасних програм з управління проектами. Менеджеру проекту для отримання аналогічного результату (причому не просто тривалості проекту і робіт, а календарних дат початку і завершення їх) треба внести в програму по кожній роботі таку інформацію:

• персональний код або номер у єдиній для усього проекту системі кодування;

• назву або стислий опис роботи

• логічні зв’язки з іншими роботами;

• тривалість виконання;

• календар робіт (режим роботи), цільові дати початку і завершення, коли є ;

• ресурси, які потрібні;

• бюджет;

• до якого пакету робіт входить (якщо потрібно).