7.5. Маркшейдерські роботи при розробці розсипних родовищ корисних копалин

Розсипні родовища корисних копалин розробляють за допомогою гідравлічних, скреперних і екскаваторних технологій. Основні етапи освоєння розсипних родовищ такі: початкові пошукові і геологорозвідувальні роботи; гірничопідготовчі та будівельні роботи; розробка розсипу.

Маркшейдерське забезпечення у разі відкритої (гідравлічної) розробки має свої особливості. Вони диктуються умовами залягання розсипних родовищ, способами відпрацювання, сезонністю, коротким терміном відпрацювання.

Гідравлічний спосіб розробки розсипних родовищ полягає у руйнуванні, розпушуванні і транспортуванні пісків на збагачувальну фабрику або у відвали за допомогою струменя води, що подається гідромонітором під великим тиском. Кожний етап відкритої розробки розсипів виконується за участю маркшейдерської служби, до обов’язків якої входять: побудова, поповнення або реконструкція опорного та знімального планового і висотного обгрунтування; повсякденний контроль виконаних робіт відповідно до затвердженого проекту; складання і систематичне поповнення планів, розрізів, проекцій та інших креслень, потрібних під час розробки розсипів; участь у складанні гірничо- і земельновідвідної документації; інженерно-геодезичні дослідження і розбивні роботи; зйомка гірничих робіт і порушень земної поверхні під час розробки розсипів; підрахунок та облік обсягів виймання гірської маси; обчислення граничної помилки визначення об’ємів торфів або пісків, вийнятих на полігоні за місяць; визначення та облік проектних і фактичних втрат та розубожування запасів і облік їх рухомості.

Рис. 7.17. Проведення траншеї за допомогою масового вибуху на викид

Гірничі роботи плануються для сезону, кварталу і місяця. Основою для планування гірничих робіт є затверджений проект гірничих розробок та встановлена потужність підприємства. Маркшейдер на підставі цих документів, а також наявних гірничогеометричних графіків для кожного гідромонітора накреслює контури гірничих робіт за календарними планами і після затвердження контролює їх виконання. Геометричні елементи систем розробки переносять на місцевість відповідно до затверджених планів. Щоб забезпечити безперервне транспортування розмивної гірської маси, особливу увагу маркшейдер приділяє заданню необхідних уклонів ґрунтовим канавам значного простягання. Поповнювальну зйомку та вимірювання виконують на прикінці кожного місяця. Визначають об’єм змитої гірської маси і відображають на планах різні контури, характерні для гірничогеологічних умов і стану гірничих робіт. Основні об’єкти зйомки: верхні й нижні краї забоїв, рельєф, гребля, канави тощо. Найпоширенішим способом зйомки є спосіб ординат відносно експлуатаційної мережі. Під час зйомки великих і глибоких розрізів з нерівним плотиком доцільно застосовувати метод фототеодолітної зйомки.

Рис. 7.18. Параметри робочого борта кар’єру: С – зона базисної експлуатації транспорту, м; Б – охоронна берма, м; ψ – кут скосу робочого борта кар’єру, або результуючий кут.

Для визначення змитих об’ємів гірської маси за звітний період поповнювальні маркшейдерські плани складають у масштабі 1:500 і 1:1 000. Із закінченням строку гірничих розробок і початком морозів маркшейдер проводить контрольну зйомку всієї відпрацьовано площі полігону.