- •· Означення та властивості векторного добутку
- •§ 33. Мішаний добуток і подвійний векторний добуток геометричних векторів · Означення та властивості мішаного добутку
- •· Вираження векторного та мішаного добутків за допомогою декартових координат
- •· Подвійний векторний добуток і тотожність Лагранжа
- •§ 34. Добутки векторів у тривимірному просторі Евкліда · Означення векторного та мішаного добутків у e3
- •· Властивості векторного добутку двох векторів простору
- •· Властивості мішаного добутку двох векторів простору
- •4.35. Властивість.
- •· Перехід від одного орієнтованого базису до іншого
- •§ 35. Обчислення мішаних і векторних добутків векторів, заданих у довільних базисах
- •§ 36. Символи Леві – Чивіта · Означення символів Леві – Чивіта
- •· Властивості символів Леві – Чивіта
- •4.48. Властивість.
- •4.49. Властивість.
- •· Запис векторного, мішаного та подвійного векторного добутків за допомогою символів Леві – Чивіта
· Вираження векторного та мішаного добутків за допомогою декартових координат
Розглянемо два вектори, розкладені по ортах декартової системи координат:
Зважаючи на дистрибутивність векторного добутку та його асоціативність відносно скаляра, маємо
Використовуючи "таблицю векторного множення" декартових ортів (4.1), одержуємо вираз
(4.5)
з якого випливає, що
(4.6)
Безпосередньою перевіркою легко впевнитися, що векторний добуток (4.4) виражається за допомогою визначника, тобто
(4.7)
Скалярний добуток вектора і вектора с дорівнює, як відомо, сумі попарних добутків декартових координат векторів-співмножників, тому для мішаного добутку векторів справедливі формули
Зважаючи на (4.6) бачимо, що ці формули відрізняються від (4.5) лише заміною декартових ортів на координати вектора с. Зробивши таку саму заміну у виразі (4.7), доходимо висновку, що
(4.8)
· Подвійний векторний добуток і тотожність Лагранжа
4.24. Означення.
Подвійним векторним добутком векторів
a,
b
і c називають
вектор типу
та
За
означенням векторного добутку 4.4,
вектор
ортогональний до вектора
тобто, лежить у площині векторів a
та b,
і тому може бути представлений у вигляді
їх лінійної комбінації. У подальшому
доведемо, що коефіцієнти цієї лінійної
комбінації дорівнюють
та
а отже,
(4.9)
Вектор
лежить у площині векторів b
та с і
може бути
розкладений за цими векторами за формулою
(4.10)
Більшість студентів запам'ятовує формулу (4.10) "фонетично", як фразу "абц дорівнює бац мінус цаб".
У подальшому доведемо також справедливість тотожності Лагранжа
, (4.11)
яка часто використовується для виконання розрахунків, наприклад, в електродинаміці.
* * *
Проілюструємо важливість поняття подвійного векторного добутку простою, але дуже типовою задачею електродинаміки: електрон, імпульс p якого відомий, рухається в зовнішньому магнітному полі H; треба знайти повздовжню та поперечну щодо поля складову поля.
Для
розв'язання задачі покладемо у
співвідношенні (4.9)
Одержимо
Звідси знаходимо вирази
Вектор
спрямований
уздовж магнітного поля,
– перпендикулярно до нього.
§ 34. Добутки векторів у тривимірному просторі Евкліда · Означення векторного та мішаного добутків у e3
Усі
тривимірні простори є ізоморфними
(у перекладі з грецької – подібними
за будовою),
тому виникає цілком природне бажання
– поширити уявлення про векторний
добуток векторів з випадку геометричного
простору на тривимірні простори Евкліда
довільної природи. Щоб уможливити таке
поширення, слід зробити лише один
принциповий крок – ввести поняття
орієнтованої трійки векторів
у
просторі, який не є геометричним. Наступні
кроки логічно випливатимуть із цього
першого. І дійсно, у негеометричному
просторі не можна вдатися до "правила
годинникової стрілки", оскільки важко
уявити собі, наприклад, годинник у
просторі поліномів степеня не вищого
за третій. Тому зробимо таке: а)
скористаємося з того, що в просторі
Евкліда
існує ортонормований базис
(теорема 3.31);
б)
припишемо трійці ортів
(а отже, і самому базису) праву орієнтацію;
в)
поширимо на негеометричні простори
Евкліда твердження, сформульовані в
зауваженні 4.2,
тобто постулюємо, що орієнтованість
базису змінюється на протилежну при
переставленні двох ортів між собою та
при інверсії напрямку одного з них (тоді
при циклічному переставленні ортів
орієнтованість базису не змінюється);
г)
зважимо на те, що вираз (4.7) встановлює
взаємно-однозначну відповідність між
векторними добутками геометричних
векторів та їх координатами в правому
базисі; д)
пригадаємо, що орієнтованість трійки
геометричних векторів легко визначається
знаком їх мішаного добутку (властивість
4.15),
тобто знаком детермінанта у виразі
(4.8); е) поширимо
вирази (4.7) та (4.8) на випадок негеометричних
просторів.
Отже,
почнемо виконувати накреслену програму.
Розглянемо розклади векторів
по ортах правого
ортонормованого
базису1:
4.25. Означення.
Векторним
добутком векторів х
та
у
у тривимірному просторі Евкліда
називають вектор
що визначається за координатами
векторів-співмножників у правому
ортонормованому базисі згідно із
формулою
(4.12)
4.26. Означення.
Мішаним добутком векторів х,
у
та z
у просторі
називають скаляр
що визначається формулою
(4.13)
4.27. Зауваження. Означення 4.25 та 4.26 застосовні і в окремому випадку геометричних векторів.
У
наступному параграфі доведемо, що
означений мішаний добуток не змінюється
при зміні базису, у якому розкладені
вектори-співмножники. Тобто
називають правоорієнтованою (правою)
якщо
і лівоорієнтованою (лівою)
– якщо
4.29. Зауваження.
Для векторів, про які йдеться в попередньому
означенні,
Це означає, що рядки детермінанта (4.13)
лінійно незалежні, тому лінійно незалежні
й вектори х,
у
та z.
