2 Електричні навантаження сільськогосподарських споживачів
22. Номінальна активна електрична потужність трифазного електроприймача визначається за виразом:
; 
;
+
; 
.
23. Тривалість використання максимуму навантаження Тmax для сільських мереж становить :
100 ... 200 год;
+ 900 ... 3000 год;
3000 ... 8760 год;
4000…5000 год.
24. Добовий графік навантаження, знятий за показами приладів, підключених до шин підстанції, представляє:
зміну напруги;
+ зміну споживання електричної енергії;
зміну симетричності навантаження;
зміну частоти струму.
25. Однорідні та сумірні навантаження в електричній мережі напругою 0,38 кВ підсумовують за допомогою:
тільки таблиць надбавок;
+ коефіцієнта одночасності;
коефіцієнта потужності;
коефіцієнта завантаження.
26. Час максимальних втрат – це:
час, протягом якого мережі працюють з максимальним навантаженням;
час, протягом якого мережі працюють із максимальними втратами;
+ умовний час, за який максимальний струм навантаження, протікаючи лінією, створив би втрати енергії, які дорівнюють дійсним втратам енергії за рік;
умовний час, який необхідний для того, щоб вся річна енергія була передана лінією за незмінної максимальної потужності.
27. Номінальна потужність силового трансформатора вибирається за умовами його роботи в нормальному режимі:
+ за повною розрахунковою потужністю;
за еквівалентною потужністю;
за активною потужністю;
за реактивною потужністю.
28. Вибір місця розміщення трансформаторних підстанцій та оптимізація їх режиму роботи сприяють:
регулюванню частоти струму в мережі;
зниженню несиметрії навантаження в електричній мережі;
підвищенню надійності електропостачання;
+ зниженню втрат електроенергії в мережі.
29.
За
виразами
;
визначають:
координати розміщення споживачів електричної енергії;
+ координати центру навантаження;
координати розміщення підвищувальних трансформаторів електростанцій;
координати мінімально навантаженого споживача.
30. Якщо на осі абсцис відкласти години доби, а вздовж осі ординат – відповідні їм навантаження, то отримана крива буде називатися:
сезонним графіком навантаження;
+ добовим графіком навантаження;
добовим графіком за тривалістю;
добовим графіком втрат електроенергії.
3 БУДОВА ЗОВНІШНІХ ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ
31. Питомий погонний (Ом/км) індуктивний опір алюмінієвих проводів лінії електропередачі визначається за формулою:
;
;
+
;
.
32. В електроустановках напругою 380/220 В обов’язковий захід безпеки:
подвійна ізоляція;
вирівнювання потенціалів;
+ заземлення нейтралі трансформатора;
розділовий трансформатор.
33. Під час розрахунку механічних зусиль між паралельними струмопроводами в режимі коротких замикань використовується:
закон Джоуля-Ленца;
+ закон Біо-Савара;
закон Фарадея;
закон Ома.
34. АС, АСК, ПСО – це:
ізольовані проводи;
+ неізольовані проводи повітряних ліній;
самонесучі ізольовані проводи;
марка кабеля.
35. Згідно із ПУЕ за умовами електробезпеки електроустановки ділять на:
електроустановки з ізольованою і глухозаземленою нейтраллю;
електроустановки напругою до 10 кВ і понад 10 кВ;
+ електроустановки напругою до 1 кВ і понад 1 кВ;
електроустановки змінної та постійної напруги.
36. Режим з ізольованою нейтралью застосовується в мережах:
до 1000 В;
понад 110 кВ;
+ 10 кВ;
330 кВ.
37. В Україні електричні мережі напругою 6 та 10 кВ виконують:
п’ятипровідними із глухозаземленою нейтраллю;
чотирипровідними із глухозаземленою нейтраллю;
трипровідними із ефективно заземленою нейтраллю;
+ трипровідними із ізольованою нейтраллю.
38. Мережі з нейтраллю, заземленою через індуктивний опір - це:
+ мережі з компенсованою нейтраллю
мережі з глухозаземленою нейтраллю;
мережі з ізольованою нейтраллю;
мережі з ефективною нейтраллю.
39. До ізольованих проводів належать:
АСКП;
+ СІП-4;
АС;
МЛК;
40. АСКС, АСКП, АСК – це:
ізолятори підвісні;
+ неізольовані проводи повітряних ліній;
кабелі;
ізольовані проводи повітряних ліній.
41. Питомий активний опір проводів лінії електропередачі залежить від:
+ матеріалу проводу;
відстані між проводами;
відстані між проводом і землею;
напруги.
42. Неізольований провід, в якого міждротовий простір стального стержня заповнений нейтральним мастилом підвищеної термостійкості – це:
+ АСКС;
СІП-4;
АС;
МЛК;
43. Найбільша інтенсивність відкладення ожеледі на проводах повітряних ліній електропередачі можлива за температури:
0 ºС;
+ - 5ºС;
- 10 ºС;
- 15 ºС.
44. Трансформатори на підстанціях 10/0,4 кВ на стороні 0,4 кВ працюють з режимами:
ізольованої нейтралі;
компенсованої нейтралі;
+ заземленої нейтралі;
заземленої через дугогасну котушку нейтралі.
45. Трансформатори на сільській підстанції 10/0,4 кВ на стороні 10 кВ працюють з таким режимом нейтралі:
+ ізольована нейтраль;
ефективна нейтраль;
заземлена нейтраль
глухозаземлена нейтраль.
46. Застосування самоутримних ізольованих проводів (СІП) для ліній електропередачі дозволяє:
+ знизити експлуатаційні витрати;
підвищити електропровідність;
підвищити час використання максимального навантаження;
підвищити коефіцієнт потужності.
47. Транспозиція проводів, це:
зміна порядку розміщення двох проводів на опорах;
+ зміна порядку розміщення проводів на опорах;
розділення фази на кілька проводів на опорах;
зміна порядку розміщення одного проводу на опорах.
48.
Вираз
використовується для визначення:
питомого активного опору проводів лінії електропередачі;
+ питомого індуктивного опору проводів лінії електропередачі;
питомого повного опору проводів лінії електропередачі;
допустимого механічного навантаження на провід.
49. Зниження втрат активної потужності на корону досягається:
поздовжньою ємнісною компенсацією лінії;
заземленням нейтралі мережі через індуктивний опір;
+ збільшенням діаметра проводу;
збільшенням кількості ізоляторів у гірляндах.
50. Кабельна ЛЕП відрізняється від повітряної лінії:
+ більшим ємнісним струмом і генерованою реактивною потужністю;
меншим ємнісним струмом і генерованою реактивною потужністю;
схемою заміщення;
кількістю фаз.
51. Герметична оболонка кабелю (свинцева або алюмінієва) дозволяє прокладати його:
тільки на повітрі;
+ на повітрі, в землі та у воді;
тільки в спеціальних каналах;
тільки в землі.
52. Коронний розряд на проводах лінії електропередачі призводить:
+ до втрат електроенергії;
до зниження напруги;
до підвищення напруги;
до зниження частоти струму.
53. В електричній мережі застосовується дугогасильний реактор:
для компенсації реактивної потужності;
для зменшення струмів короткого замикання;
для регулювання напруги;
+ для компенсації струмів замикання на землю.
54. Режим ізольованої нейтралі дає змогу:
+ не відключати лінію під час замикання на землю;
регулювати лінійні напруги;
зменшити втрати напруги в лінії;
зменшити втрати електроенергії в лінії.
55. Повторне заземлення виконується в мережах напругою:
35 кВ; 10 кВ; + 0,38 кВ; 6 кВ.