Лабораторне заняття № 2 Оцінка хімічної обстановки

Мета роботи: Надати студентам практичні навички з оцінки реальної хімічної обстановки, що може скластися на об’єкті сільського господарства, навчити робити розрахунки з метою розробки заходів щодо захисту робітників, службовців, населення від впливу небезпечних хімічних речовин.

Прилади та обладнання: ВПХР

Навчальні питання:

1. Виявлення хімічної обстановки.

2. Оцінка хімічної обстановки.

Література:

1. М.І.Стеблюк. “Цивільна оборона”, Київ, 1994.

2. М.І.Стеблюк “Цивільна оборона”, Київ, 2003.

3. В.М.Шоботов “Цивільна оборона”, Київ, Центр навчальної літератури, 2004.

При поширенні у навколишньому середовищі отруйних (ОР), або сильнодіючих ядучих речовин (СДЯР) утворюються зони хімічного зараження і осередок хімічного ураження.

Зона хімічного зараження – це територія, яка безпосередньо перебуває під впливом хімічних речовин, або СДЯР і над якою поширилися заражена хмара з уражаючими концентраціями. Вона характеризується типом ОР, довжиною і глибиною.

Довжина зони – це розміри фронту виливання ОР.

Глибина – це відстань від навітряної сторони району застосування у бік руху вітру до тієї межі, де концентрація ОР стає неуражаючою.

Таким чином, виявити ХО, це значить, визначити і нанести на робочу карту (схему) зону хімічного зараження та її характеристики.

Виявлення ХО проводиться двома методами:

1. методом прогнозу;

2. за даними розвідки.

Осередок хімічного зараження – це територія, в межах якої в

результаті впливу хімічних речовин виникли масові ураження людей, тварин і рослин.

Осередок хімічного ураження характеризують концентрація, щільність забруднення і стійкість.

Концентрація – це кількість хімічних речовин в одиниці об’єму повітря. Вимірюється в мг/л.

Щільність зараження – це кількість небезпечної хімічної речовини, яка припадає на одиницю площі.

Вимірюється в г/м².

Стійкість хімічної речовини – це тривалість вражаючої дії на людей, сільгосптварин, рослини, які знаходяться на зараженій території. Визначається часом (хвилинами, годинами, добами), що минув з моменту надходження хімічної речовини, після закінчення якого ця речовина вже не є небезпечною, а люди можуть перебувати в осередку хімічного ураження без засобів захисту.

3.Оцінка ХО.

Вихідні дані для оцінки ХО:

район і час застосування хімічної зброї чи потрапляння в

навколишнє середовище СДЯР;

тип і кількість ОР або СДЯР;

ступінь захищеності людей, тварин, продуктів харчування...

умови зберігання і характер потрапляння в навколишнє

середовище небезпечних хімічних речовин;

топографічні умови місцевості, характер забудови, лісові

насадження, тощо.

Метеоумови: швидкість і напрямок вітру, температура повітря і грунту, ступінь вертикальної стійкості повітря.

Є три ступені вертикальної стійкості повітря: інверсія, конвекція і ізотермія.

Інверсія – виникає при ясній погоді, малій (до 4 м/с) швидкості вітру, у вечірній час, приблизно за 1 годину до заходу сонця і руйнується протягом години після сходу сонця. При цьому нижні шари повітря холодніші за верхні, що перешкоджає розсіюванню його по висоті і створює найбільш сприятливі умови для збереження високих концентрацій зараженого повітря.

Конвекція – виникає при ясній погоді, малих (до 4 м/с) швидкостях вітру, приблизно через 2 години після сходу сонця і руйнується приблизно за 2-2,5 години до заходу сонця. При цьому нижні шари повітря нагріваються сильніше ніж верхні, що сприяє швидкому розсіюванню зараженої хмари і зменшенню її уражаючої дії.

Ізотермія – спостерігається в хмарну погоду і характеризується стабільною рівновагою повітря в межах 20-30 м від земної поверхні. Вона сприяє тривалому застою парів ОР і СДЯР на місцевості.

Визначити ступінь вертикальної стійкості повітря можна за допомогою даних прогнозу погоди і за допомогою графіка.

Методика оцінки хімічної обстановки (ХО)

І. Визначення глибини небезпечного поширення зараженого повітря. Визначається за допомогою таблиці 1.

Таблиця 1