Конституційний договір

Влітку 1995 року склалася ситуація політичної кризи в Україні. Причиною цього стала відсутність нової Конституції, що робило неможливим здійснення рішучих економічних, політичних і державно-правових реформ; труднощі функціонування державного механізму після відхилення Закону України "Про застосування Закону України "Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні" та зміни Конституції (Основного Закону) України у зв'язку з його прийняттям", спрямованого на реалізацію положень Закону України "Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні"; глибока економічної і політичної кризи що призвела політичного протистояння владних структур.18 травня 1995 Верховна Рада схвалила Конституційний договір між Верховною Радою України та Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України. Цей договір мав усунути неузгодженості між чинними нормами Конституції і нормами Закону "Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні"; забезпечити розвиток конституційного процесу в Україні; реформувати державну владу на засадах чіткого розподілу функцій між її законодавчою і виконавчою гілками. Договір визначав, що на період до прийняття нової Конституції України організація та функціонування органів державної влади і місцевого самоврядування здійснюються на засадах, визначених Законом "Про державну владу і місцеве самоврядування в Україні". Державна влада в Україні будується на засадах її розподілу на законодавчу, виконавчу і судову. Важливим питанням, розглянутим договором, було питання взаємовідношення Кабінету Міністрів та Верховної Ради. Згідно договору: "У двомісячний строк від дня сформування Кабінет Міністрів України представляє Програму своєї діяльності на розгляд Верховної Ради України. У разі незгоди з поданою Програмою Верховна Рада України може виразити Кабінету Міністрів України недовіру. Після схвалення Верховною Радою України Програми діяльності Уряду України Верховна Рада України може виразити недовіру Уряду України не раніше ніж після однорічного строку його роботи."Договір чітко визначив повноваження Президента при накладанні вето на законопроект. Визначено, що Президент в разі незгоди із змістом закону, прийнятого Верховною Радою України, може використати право вето і повернути його із своїми зауваженнями для повторного розгляду. Якщо під час повторного розгляду Верховна Рада України більшістю у 2/3 голосів від фактичного її складу знову схвалить цей закон, Президент України в 10-денний строк має його підписати і обнародувати. Зі свого боку Верховна Рада може застосувати вето щодо указів Президента України у разі невідповідності їх Конституції і законам України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України. Згідно договору судову владу в Україні становлять Конституційний Суд України, загальні та арбітражні суди. Суди є незалежними і у своїй діяльності підкоряються тільки закону. Договір визначає наступні функції прокуратури: нагляд за додержанням Конституції та законів України; підтримання державного обвинувачення в суді; захист майнових та інших інтересів громадян, юридичних осіб і держави. Договір визначає територіальною основою місцевого самоврядування село (сільраду), селище, місто.До компетенції органів місцевого самоврядування договір відносить: затвердження і виконання місцевих бюджетів; встановлення місцевих податків; розпорядження комунальною власністю; організація та проведення місцевих референдумів; сприяння додержанню Конституції та законів України, указів Президента, урядових постанов і розпоряджень. Згідно договору законодавство України діє в тій частині, що не суперечить його нормам. До прийняття нової Конституції України положення чинної Конституції України діють лише в частині, що узгоджується з Конституційним Договором.