Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
лекції Фінанси.rtf
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
775 Кб
Скачать
☆

2. Поняття міжбюджетного трансферту

Міжбюджетний трансферт – це кошти, які безоплатно і безповоротно передаються з одного бюджету до іншого.

Міжбюджетні трансферти поділяються на:

  1. субвенції;

  2. дотацію вирівнювання;

  3. додаткові дотації;

  4. кошти, що передаються до державного бюджету чи місцевих бюджетів з інших місцевих бюджетів.

Субвенція – це міжбюджетний трансферт для використання на певну мету. Субвенції поділяються на:

  1. субвенції на здійснення державних програм соціального захисту;

  2. субвенції на виконання інвестиційних проектів;

  3. деякі інші субвенції.

Дотація вирівнювання – міжбюджетний трансферт на вирівнювання доходної спроможності бюджету, який його отримує.

Для визначення величини витрат бюджету використовується встановлений державою фінансовий норматив бюджетної забезпеченості – гарантований державою, в межах наявних бюджетних ресурсів, рівень фінансової забезпеченості певних категорій громадян. Іншими словами, кожному громадянину гарантується однаковий рівень фінансової забезпеченості, незалежно від того, чи він проживає в місті, яке здатне з місцевого бюджету ці кошти виплатити, чи проживає в місцевості, де за рахунок власних коштів це зробити неможливо. Тому такий бюджет потребує допомоги – дотації вирівнювання.

Додаткова дотація може направлятись на компенсацію втрат доходів місцевих бюджетів внаслідок надання державою податкових пільг.

Якщо у місцевий бюджет надходить більше коштів, ніж потрібно для фінансування гарантованого державою рівня фінансового забезпечення певних категорій громадян, то надлишок таких коштів безоплатно і безповоротно передається до державного бюджету чи іншого місцевого бюджету.

Лекція 13. Державний кредит

1. Поняття державного кредиту.

2. Джерела отримання та напрямки використання позик

.

1. Поняття державного кредиту

Державний кредит – це фінансові ресурси, які держава позичає для фінансування своїх потреб. Державний кредит відображає також економічні відносини, коли держава бере на себе відповідальність за погашення позик інших осіб, тобто виступає гарантом повернення позик.

Держава бере кредитні ресурси на певний термін під відповідний процент і використовує, як правило, для покриття дефіциту державного бюджету. В окремих випадках за допомогою державного кредиту мобілізовуються кошти на фінансування цільових проектів (наприклад, на реструктуризацію вугільної промисловості, на зміцнення банківського сектору та інше).

Державний кредит може здійснюватись у вигляді:

- ощадної справи;

- державних позик.

Ощадна справа належить до державного кредиту, коли ощадні установи спрямовують частину своїх коштів на придбання державних цінних паперів.

Державні позики є основною формою державного кредиту. Оформлення державних позик здійснюється двома видами цінних паперів – облігаціями та казначейськими зобов’язаннями (векселями). Облігація – це боргове зобов’язання, за яким у встановлені строки повертається борг і виплачується дохід у формі процента. Облігації випускаються як на покриття бюджетного дефіциту, так і на фінансування конкретних проектів. На внутрішньому ринку Україна здійснює запозичення, випускаючи облігації внутрішньої державної позики (ОВДП). Казначейські зобов’язання (векселі) – боргові зобов’язання, які випускаються тільки на покриття бюджетного дефіциту.