Реферат Чарльз Дарвін - корифей еволюційного вчення в біології Предыдущая страница | Страница 2 из 2

значення життю вовків, наприклад, більш темний колір вовни; інші особливості може бути сприятливими життю, наприклад, гостріший чуття: наділений їм вовк раніше від інших зачує видобуток нафти й скоріш інших відкриє присутність ворога - собаки чи мисливця. Цей гострий слух послужить йому корисну службу і який допоможе зберегтися у важких умовах. Наділений такої особливості вовк може жити решту і залишити по собі більш численне потомство.

Нарешті, особливості третього роду - такі, які життю тваринного шкідливі; такий слабкий слух у нашій прикладі: глухуватий вовк виявиться частіше від інших у важкій становищі й, мабуть, перший загине; його потомство буде таким численним. Ознаки, якими одні особини від інших, можуть бути або спадковими чиненаследственними. Якщо вони самі нащадку не передаються (>ненаследственние ознаки), вони у розвиток даного тваринного виду мають лише непряме значення. Дарвін тому спирається лише з спадкові ознаки.

Якщо ознаки наших вовківнаследственни, то наступному поколінні ми можемо побачити іншу картину: від першого вовка відбудуться вовки з більш темній вовною (ознака не шкідливий і корисний); від другого вовка народиться більш численне потомство, наділене тонким чуттям, як від третього чи взагалі залишиться потомства чи її буде нечисельним. Якщо життя цих вовків настане лихоліття, наприклад, дуже сувора зима, то, швидше за все, виживуть ті вовки, наділених найкращим чуттям. Менше збережеться вовків з темній вовною, і немає не переживуть цього часу ті вовки, які мають шкідливим ознакою.

Отже, за кілька поколінь станеться відбір вовків, щонайкраще пристосованих до умов життя. Цей відбір призведе до вимиранню гірше пристосованих і до підвищення чисельності тих, які мають корисні не для життя ознаки.

Отже, завдяки розбіжностям між тваринами (чи рослинами) жодного виду, завдяки їхнім мінливості відбувається відбір краще пристосованих. Такий відбір деяких випадках посилюється і призводить зміну одних порід і до вимиранню інші. Так було в протягом надзвичайно довгого часу живої світ поступово змінюється: одні породи перероджуються на нові, інші зникають.

У вченні про природному доборі, мінливості і спадкоємності та полягає суть дарвінізму.

Боротьба за існування й природний відбір з урахуванням спадкової мінливості є, за Дарвіним, основними рушійними силами (чинниками) еволюції органічного світу.

Індивідуальні спадкові ухиляння, боротьба за існування й природний відбір в довгому ряду поколінь приведуть зміну видів у бік дедалі більшої пристосованості до умов існування.

>Приспособленность організмів завжди відносна.

Іншим результатом природного відбору є розмаїття видів, які населяють Землю.

Вплив дарвінізму в розвитку біології

Після виходу друком теорії Дарвіна вчені розділилися на два ворожих табору: дарвіністів іантидарвинистов. Проти Дарвіна та її вчення, зрозуміло, виступила, передусім, церква Косьми і із нею реакційні вчені. На чолі дарвіністів став у самої Англії ще молодийвисокоталантливий зоологГексли (1825-1895). Він колись інших почав застосовувати ідеї Дарвіна до людини і переконався, що це відомі науці факти, що стосуються будівлі тазародишевого розвитку людини і тварин, відповідно до свідчить про близьку кревність людини із мавпами, отже, і походження його від мавп. Такі висновкиГексли поспішив зробити надбанням широкого загалу. Він виступив із поруч публічних лекцій перед робітниками Лондона, сподіваючись, що саме його зрозуміють, ніж у буржуазних колах. Звісно, не помилився. Свої лекції він опублікував з 60-ті роки минулого століття, у книзі під назвою: "Місце, займане людиною серед органічних істот", де довів, що людина близький до мавпам за своєю будовою та розвитку настільки, "що ця відмінність між людиною і людиноподібними мавпами менше, цим між людиноподібними та інші мавпами.

Дарвін ж, зібравши, тим часом чимало фактів на користь тваринного походження людини, виступив у 1871 р. з книжкою "Про походження людини", у якій застосував своє вчення до цього складного питання. Дарвін, передусім, зупинився на численних органах, які людина колись успадкував від своїх тварин предків і яким він нині більше не користується. Серед цих органів Дарвін називає червоподібний відросток сліпий кишки, маленькі м'язи,двигавшие вухами, тонкі шерстинки, що покривають наше тіло, і різноманітні інші. Ці органи немає значення за наших реалій, а тим часом існують. Як зрозуміти їх наявність в людини?

Дарвін довів, такіоргани-остатки тих, якими мали тварини предки людей. Ці предки будовою свого тіла відрізнялися від чоловіка. Вони жили на деревах, мали хвіст, гострі вуха і було вкриті волоссям. Потім їх будова змінилося, але хто особливості залишилися в людини, хоч і перебувають у недорозвиненому вигляді. Такі недорозвинуті органи, успадковані від предків, називаються рудиментарними. Їх значення розуміння походження чоловіки й підкреслив Дарвін.