13. Планування ризиків, виявлення і оцінка ризиків проекту. Переваги практики управління проектними ризиками.

Причиною виникнення ризиків у проекті є деякі невизначеності в плані обсягу робіт на кожного працюючого та ін. Ризики можуть бути «відомі», які визначені і оцінені, їх планують, а також планують і ризики «невідомі», які можуть з’явитися. Ризик – це небажана подія, що може мати непередбачені негативні наслідки. Якщо в проекті ідентифіковано безліч можливих подій ризику, які можуть викликати негативні наслідки, то такий проект схильний до ризику. Управління ризиком — це процес реагування на події та зміни ризиків у процесі виконання проекту. При цьому важливим є проведення моніторингу ризиків. Моніторинг ризиків включає контроль ризиків протягом всього життєвого циклу проекту.Планування керування ризиками – це процес прийняття рішень з застосування й планування керування ризиками для конкретного проекту. Цей процес може містити в собі рішення про організацію, кадрове забезпечення, вибір кращої методології, джерел даних для ідентифікації ризику та аналізу ситуації. Сплановані роботи з керування ризиками є адекватними як рівню й типу ризику, так і важливості проекту для організації.Якісна оцінка ризиків – це процес проведення якісного аналізу ідентифікації  ризиків, з метою швидкого реагування на них. Така оцінка  визначає ступінь важливості ризику й вибір способу реагування. Доступність супровідної інформації допомагає легше розставити пріоритети для різних категорій ризиків. Якісна оцінка ризиків – це  оцінка умов виникнення ризиків і визначення їхнього впливу на проект за допомогою стандартних методів і засобів. Вони допомагають частково уникнути невизначеностей, які часто зустрічаються в проекті. Постійна переоцінка ризиків відбувається протягом ЖЦ проекту.Кількісна оцінка ризиків – це визначення ймовірності виникнення ризиків і впливів їх  наслідків на проект,  а прийняття правильних рішень. Ця оцінка визначає  наступне:

– імовірність досягнення кінцевої мети проекту;

– ступінь впливу ризику на проект й обсяги непередбачених витрат і матеріалів, які можуть знадобитися;

– ризики, що вимагають якнайшвидшого реагування й більшої уваги, а також впливу їх наслідків на проект;

– фактичні витрати й передбачувані строки закінчення робіт в проекті.

Кількісна і якісна оцінки ризиків базується на ідентифікації ризиків і  проводять їх  окремо або разом, залежно від часу й бюджету.

Керування ризиками ґрунтується на двох основних типів ризику: загальний ризик і специфічний.

До загального типу ризику належить ризик, що виникає, коли наявне недостатнє розуміння вимог, брак професіоналів або недостача часу на тестування. Ризик другого типу виражається недоліками проекту (незавершеність проекту за обіцяний строк та ін.).

Для кожного можливого ризику визначається показник ступеню його ймовірності й показник витрат, пов'язаних з ризиком. Під час проведення регресивного тестування здійснюється пошук критичних помилок. Залежно від того, наскільки ця помилка критична й від того, які показники ризику діють, обчислюються збитки ризику. Діяльність керування ризиком пов’язана з виконанням таких завдань: зменшення ризику, планування ризику, резолюцію на виявлений ризик. Зменшення ризику можна досягти, якщо уникати ризику при зміні вимог, перерозподіляти ризик, відслідковувати ризик й керувати ним.

Переваги практики управління ризиками:

• виявлення потенційних невідповідностей частин проекту на ранніх стадіях і розробка відповідних планів для скорочення або усунення негативних дій;

• виявлення потенційних можливостей і використання їх переваг на основі можливостей,ідентифікованих в процесі управління ризиками;

• скорочення доопрацювань і дотримання бюджетних рамок;

• збереження активної позиції,

• збільшення шансів успішного завершення проекту.