1 Навчальне питання:

Тактика – складова частина воєнного мистецтва.

Воєнна наука - це система знань про характер, закони війни, підготовки Збройних Сил до війни і способах її ведення. На основі цього визначення зароджувалася і розвивалася військова наука. Однієї з основних частин воєнної науки є теорія воєнного мистецтва, що охоплює питання підготовки Збройних Сил і ведення ними бойових дій.

Теорія воєнного мистецтва складається:

- стратегії;

- оперативного мистецтва;

-тактики.

1. Стратегія - складова частина воєнного мистецтва, його вища область, що охоплює теорію і практику підготовки країни і Збройних Сил до війни, планування і ведення війни та стратегічних операцій.

2. Оперативне мистецтво - складова частина воєнного мистецтва, що охоплює теорію і практику підготовки та ведення сумісних і самостійних операцій (бойових дій) об’єднаннями видів Збройних Сил. Оперативне мистецтво займає проміжне положення між стратегією і тактикою. Оперативне мистецтво визначає завдання і напрямки розвитку тактики.

3. Тактика - складова частина воєнного мистецтва, що охоплює теорію і практику підготовки і ведення бою підрозділами, частинами (кораблями) і з’єднаннями різних видів Збройних Сил, родів військ і спеціальних військ.

Вона ділиться на:

- загальну тактику;

- тактику видів Збройних Сил;

- тактику родів військ (сил флоту);

- тактику спеціальних військ.

Тактика має два аспекти - теоретичний і практичний.

Теорія тактики досліджує закономірності, характер і зміст сучасного бою, розробляє способи його підготовки і ведення, вивчає бойові якості і можливості підрозділів, частин і з’єднань. Теоретичні положення тактики находять відображення в Бойових статутах, настановах, підручниках, навчальних посібниках, воєнно-теоретичних працях.

Практика тактики охоплює діяльність командирів, штабів і військ щодо підготовки і ведення бою.

Вона включає:

• постійне уточнення даних про обстановку;

• прийняття рішення і доведення бойових завдань до підлеглих;

• планування і підготовку бою;

• ведення бойових дій і управління підрозділами і частинами;

• всебічне забезпечення бойових дій.

Роль тактики в сучасних умовах, як підтверджує досвід Великої Вітчизняної війни, локальних війн і військових навчань, безмірно велика. Це обумовлюється тим, що велике значення в досягненні перемоги над противником продовжує зберігати загальновійськовий бій, а також великі можливості, якими володіє командир для рішення бойових задач. Тому тактика (тактична підготовка) є важливою частиною бойової підготовки військ, провідною навчальною дисципліною у військово-навчальних закладах.

Тактика - сама динамічна область військового мистецтва. Причому зміни в тактиці проходять все швидше по мірі прискорення технічного прогресу і удосконалення засобів збройної боротьби, морально-бойових якостей особового складу.

Тактика максимально наближена до практичної діяльності військ: рівень її розвитку, якість тактичної підготовки офіцерів, штабів і військ багато в чому визначає умови досягнення перемоги в бою. Коло задач тактики велике. Воно визначається рівнем розвитку озброєння і бойової техніки, поглядами стратегії на характер майбутньої війни, способи її розв’язання і ведення, конкретними задачами, що виходить з оперативного мистецтва.

Завдання тактики. Тактика вивчає і розробляє способи підготовки і ведення загальновійськового бою. Вона включає тактику загальновійськових з’єнань, частин і підрозділів, а також видів Збройних Сил і родів військ та спеціальних військ, що входять в Сухопутні війська. Вона вивчає зміст видів бойових дій, роль ударів ядерними, вогневими та іншими засобами ураження, розробляє форми маневру військ, похідні, передбойові і бойові порядки, визначає місце і роль з’єднань, частин і підрозділів, кожного роду військ і спеціальних військ в загальновійськовому бою, завдання, які виконують в ході бойових дій, способи їх сумісного бойового застосування і порядок взаємодії між ними.

Завданнями тактики є розробка і проведення в життя заходів, що забезпечують постійну готовність підрозділів, частин і з’єднань до виконання бойових завдань у складних умовах наземної, повітряної і радіоелектронної обстановки. Розробка і удосконалення способів ведення бойових дій у початковий період війни.

Застосування ядерної, високоточної зброї та інших сучасних засобів збройної боротьби, докорінно змінило характер бою й умови його ведення.

Тактика покликана розкрити ці зміни, досліджувати природу сучасного бою, його характерні риси, закономірності, підготовку, принципи і способи ведення.

Тактика розробляє способи застосування різних видів сучасної зброї, а також захисту військ від такої ж зброї противника.

Розгром противника в бою досягається тісним поєднанням вогню, удару і маневру підрозділів, частин і з’єднань різних родів військ і видів Збройних Сил; завдання тактики полягає в тім, щоб знайти оптимальне поєднання цих елементів загальновійськового бою і діючих у ньому сил та засобів.

Важливою задачею тактики є вивчення сил і засобів противника, його поглядів на застосування їх у бою, а також на способи ведення різних видів бою; виявлення сильних та слабких сторін озброєння, техніки, організації військ і тактики дій противника.

При вивченні оборонного бою тактика розробляє питання організації і ведення оборони в тактичній ланці, ведення оборонного бою в особливих умовах, в оточенні і при відході.

Вивчаючи наступальний бій, загальна тактика розробляє способи його організації і ведення при прориві оборони, переслідуванні противника, що відходить, наступу з подоланням водних перешкод, способи організації і ведення зустрічного бою, особливості наступу вночі, у місті й інших особливих умовах.

Загальна тактика розробляє також питання пересування військ і розташування їх на місці.

Крім того, тактика вивчає питання керування, всебічного забезпечення бою і виробляє практичні рекомендації щодо їх рішення в різних умовах. Розробляє вимоги до організаційно-штатної структури військових формувань і рівню їхньої бойової підготовки.

Створення і масове впровадження у війська сучасних засобів і технологій ведення збройної боротьби суттєво вплинуло за останні 15-20 років на розвиток тактики в цілому і теорії загальновійськового бою зокрема. Тому при визначенні вигляду Збройних сил XXI століття дуже важливо враховувати нові тенденції в області тактики, а саме: зсув акцентів убік «безконтактних» дій протиборчих сторін; послідовний перехід від вогневого впливу по всьому угрупованню противника до функціонально-структурного (виборчого) його ураження з застосуванням переважно високоточної зброї; зростання питомої ваги мобільних військ.

Що ж стосується практичного розвитку тактики в ході бойових дій військ у збройних конфліктах, то тут, на наш погляд, накопичено чимало позитивного, що можна охарактеризувати як новий виток у розвитку форм і способів тактичних дій, констатуючи визначний прогрес військового мистецтва в цілому. Проблема в тому, щоб узагальнити і систематизувати накопичений досвід інших держав при ведення збройних конфліктів різної інтенсивності. Спробуємо в оглядовому викладі представити, у чому ж полягає розвиток тактики за останнє десятиліття.

Насамперед хотілося б відзначити, що в системі бойових дій у військових конфліктах чітко проявилася домінуюча роль тактики, як складової частини військового мистецтва. Це важливо підкреслити ще і тому, що під впливом досвіду війни в зоні Перської затоки (1991) стала мусуватися точка зору, що тактика узагалі відмирає, оскільки, мов, вирішальне значення у військових конфліктах сьогодні мають дії стратегічного й оперативного масштабу. Однак останнім часом співвідношення і взаємозв'язок складових частин військового мистецтва проявилися інакше, ніж це мало місце в операції «Буря в пустелі». Центр ваги бойових зусиль змістився убік тактичних дій. Так, в Афганістані питома вага розв'язуваних військами тактичних задач склала, за розрахунками, близько 80% від загального обсягу бойових дій, а в двох чеченських військових кампаніях — 75%. З цього випливає, що тактика була і залишається основою досягнення оперативних цілей у збройній боротьбі.

Висновок з 1-го питання. Як видно з розгляду 1-го питання ми можемо зробити висновок, що воєнна наука - це система знань про, закони війни, підготовки Збройних Сил до війни і характерних способах її ведення. На основі цього визначення зароджувалася і розвивалася військова наука. Однієї з основних частин воєнної науки є теорія воєнного мистецтва, що охоплює питання підготовки Збройних Сил і ведення ними бойових дій. Вона складається:

- стратегії;

- оперативного мистецтва;

-тактики.

Завдання тактики. Тактика вивчає і розробляє способи підготовки і ведення загальновійськового бою. Вона включає тактику загальновійськових з’єнань, частин і підрозділів, а також видів Збройних Сил і родів військ та спеціальних військ, що входять в Сухопутні війська.

Завданнями тактики є розробка і проведення в життя заходів, що забезпечують постійну готовність підрозділів, частин і з’єднань до виконання бойових завдань у складних умовах наземної, повітряної і радіоелектронної обстановки.

Міністр оборони, Командувач Сухопутними військами у своїх наказах і керівних документах вимагають:

- готувати частини і підрозділи до ведення бойових дій у складній обстановці із сильним і технічно оснащеним противником з повним використанням бойових можливостей штатного озброєння і техніки,

- постійно удосконалювати тактику ведення бойових дій з урахуванням змін в організаційно-штатній структурі і технічній оснащеності,

- відпрацьовувати усі види бойових дій, уміло переходити від одного до іншого,

- більше уваги приділяти вивченню і практичній організації оборонного бою, створенню стійкої й активної оборони.

- освоїти порядок заняття оборони в короткий термін на різних рубежах.