Вимоги до технології складання титанових виробів і присаджувального матеріалу

 Конструкції з титану та його сплавів необхідно складати з особливою відповідальністю тому, що точність скадання й чистота кромок визначають якість зварного з'єднання.

Складати рекомендують у пристосуваннях, а за їх відсутності застосовують прихватки. Зварювальний дріт, прутки й пластини повинні мати чисту, не насичену воднем і не забруднену маслом поверхню. У випадку забруднення присаджувальний метал чистять піскоструминною обробкою. Для зручності зварювання дріт рубають на стрижні довжиною 300-400 мм.

ЗВАРЮВАННЯ МАГНІЄВИХ СПЛАВІВ Магнієві сплави мають малу густину (1,74 г/см³), але високу міцність. У 1,5 рази легші за алюміній і в 4,5 рази легші за сталь. Ці властивості й визначають широке використання магнієвих сплавів.

Через невисокі механічні характеристики чистий магній для виготовлення деталей у машинобудуванні не використовують. При одержанні сплавів у ролі основних легуючих елементів використовується алюміній, цинк і марганець.

Промислові магнієві сплави прийнято ділити на деформівні (MAI, MA2, ..., МА19) і ливарні (МЛ2, МЛЗ, ..., МЛ19). Хімічний склад їх регламентує ГОСТ 14957-76 і ГОСТ 2865-79. Цифри, що стоять після букв МА і МЛ означають порядковий номер марки сплаву. Магнієві сплави добре поглинають вібрації; вони немагнітні, а при ударах і терті зовсім не іскрять. Корозієстійкість магнієвих сплавів невисока, тому вироби з них необхідно захищати утворенням захисних плівок із наступним покриттям лаками, фарбами, епоксидними плівками.

При зварюванні магнієвих сплавів за оптимального вибору режиму зварювання й присаджувального матеріалу відношення міцності зварного з'єднання до міцності основного металу становить 0,6-0,90. Технологічна зварюваність деформівних магнієвих сплавів наведена в табл. 16.25.

  Білет №11

1. П риладдя та інструменти зварника.

З

Зварювальні пости комплектують джерелом живлення, електродотримачем, зварювальними проводами, щитком з світлофільтрами, різними інструментами для зачищання й вимірювання та іншим приладдям.

Електродотримач — це пристосування для закріплення електродів і підведення до них струму

Для роботи зварника випускаються спеціальні комплекти (КИ-125, КИ-315, КИ-500), які містять електродотримачі, сполучну муфту, зварювальний кабель, запасні частини до електродотримача, світлофільтри, затискачі, шлаковіддільник, металеву щітку. Виготовляють також набори інструментів ЗНИ-300 та ЗНИ-300/1 до комплекту яких входять електродотримач, клема заземлення, сполучна муфта, щітка-зубило, викрутка, плоскогубці, розвідний ключ, клеймо, молоток, світлофільтри, відрізок кабелю (3 м).

Для виконання зварювальних робіт зварник повинен мати й допоміжний інструмент: молоток, зубило, напилки, сталеву щітку, шаблони, кутник, метр, висок, лінійку. Інколи зварювальний пост обладнують шліфувальною машиною, спеціальними кромкорізами, дрелями та ін. Інструменти та електроди слід зберігати в ящиках, сумках або пеналах. Для просушування електродів використовують спеціальні печі, шафи й пенали.

Муфта призначається для з`єднання зварювальних проводів

Металева щітка (18а) –використовується для очистки метала від бруду, ржавчини перед зварюванням і шлака після зварювання.

Молоток з загостренним кінцем (18б) використовують для відбивки шлака зі зварювальних швів і поставки особистого клейма.

Зубило (18в) використовують для вирубки дефектних місць зварного шва