- •Тема 1. Значення та місце філософії права в системі юридичних наук.
- •Філософія права в системі юридичних наук.
- •Відмінні риси філософії права та соціології права:
- •Предмет філософії права.
- •Структура філософії права.
- •4. Функції філософії права.
- •Тема 2. Гносеологія права.
- •2. Специфіка процесу правового пізнання. … і можливості пізнання правової реальності.
- •Відмінності:
- •4.Сутність методології права.
- •3.Взаємозв’язок гносеології права з онтологією.
- •Тема 2. Ч.2. Гносеологія права.
- •2. Способи обґрунтування права.
- •3.Екзистенціалізм, феноменологія, герменевтика права.
- •Тема 3. Онтологія права (ч.1)
- •Онтологічна природа права.
- •Теологічні погляди на сутність права.
- •Природне вчення.
- •Леоністичний підхід.
- •Соціологічний напрямок.
- •3. Правова реальність.
- •4.Право та комунікація. Право і правовий текст.
- •Тема 3. Ч.2 Онтологія права.
- •2.Форми буття права, ідея права, закон, правове життя.
- •3.Легістська онтологія права. Природно-правова онтологія. Ліберитарно-правова онтологія. Онтологія права інституціонального.
- •2.Людина, особа, громадянин: співвідношення категорій.
- •3.Право як форма буття, та забезпечення прав людини.
- •4.Права людини і громадянина: співвідношення.
- •5.Концепції прав людини і громадянина.
- •6.Об’єктивне та суб’єктивне право.
- •Тема 5. Аксіологія права.
- •Соціальні цінності і право.
- •3.Рівність, свобода, справедливість як аксіологічні аспекти права.
- •4.Справедливість і свобода як головні сутнісні риси права.
- •Модуль іі. Проблеми застосування правових норм.
- •Тема 1. Форми реалізації права і форми правової поведінки.
- •Форми реалізації правових норм і їх загальна характеристика: виконання, дотримання, використання і застосування правових норм як особлива форма реалізації права.
- •Взаємозв’язок різноманітних форм реалізації права і видів правомірної поведінки особи. Поняття правомірної поведінки особи. Класифікація видів правомірної поведінки (діяльності) особи.
- •Тема 2. Застосування правових норм.
- •Підстави застосування права.
- •Правове регулювання та правовий вплив.
- •5.Механізм та стадії застосування права.
- •6.Акти правозастосування.
- •Усвідомлення змісту норми права (прийоми тлумачення)
- •Результати тлумачення (тлумачення норм права за обсягом)
- •5.Інтерпретаційні акти: юридична природа, поняття, види.
- •6.Нормативно-правові акти, акти застосування права та інтерпретаційні акти: співвідношення.
- •7.Акти Конституційного Суду України в системі національного законодавства.
- •Види прогалин та шляхи їх усунень.
- •Колізії у праві: поняття, причини, види.
- •Колізійні норми.
- •Шляхи усунення колізій у законодавстві.
- •Аналогія права: поняття та логічна основа.
- •3.Співвідношення аналогії права та аналогії закону.
- •Спільні риси:
- •4.Особливості аналогії у правозастосуванні: вимоги та стадії.
Відмінні риси філософії права та соціології права:
-
Соціологія права
Філософія права
1.
Предметом є соціальна обумовленість та соціальна ефективність права.
1.
Предметом є дослідження природи та сутності права.
2.
Вивчає регулятивні властивості права.
2.
Вивчає право як феномен людської цивілізації.
3.
Забезпечує поєднання знань з соціології та правознавства.
3.
Забезпечує поєднання знань з філософії і правознавства.
4.
Характеризує право як соціальну категорію, що має соціальну природу і призначення.
4.
Характеризує право як засіб забезпечення рівності, свободи, справедливості.
5.
Зосереджується на вивченні взаємодії права із соціальними чинниками.
5.
Вивчає правову реальність з її взаємодією із всіма сторонами життя суспільства.
6.
Має соціально-правовий характер.
6.
Має світоглядовий характер.
7.
Засновується на аналізі діяльнісної характеристики права.
7.
Засновується на визначенні структурних характеристик феномену права.
8.
Визначає місце держави і права в системі суспільних відносин.
8.
Характеризує місце права в системі цінностей.
9.
Правова сфера досліджується через взаємовідносини особистості, соціальних груп і суспільства.
9.
Правова сфера досліджується через взаємозв’язок людина-право.
10.
Вивчає соціальні закономірності права.
10.
Вивчає світоглядні закономірності права.
Взаємозв’язок філософії права та соціології права:
Філософія права забезпечує наукову основу діяльності суб’єктів в правовій сфері;
Соціологія права надає філософії права матеріал для узагальнення з метою визначення шляхів вдосконалення правової діяльності.
Отже, філософія права є суспільною наукою, що належить до загальнотеоретичних юридичних наук.
Предмет філософії права.
Філософсько-правові погляди почали виникати в Античність. Але як наука філософія права стала формуватися в XVIII ст. Значний внесок у її формування внесли українські вчені. Необхідно зазначити, що ця дисципліна викладалася у юридичних вузах до 1917 р., і знову з’явилася у програмі із середини 80-х рр. ХХ ст.
Предмет філософії права має складний характер тому існують різноманітні точки зору як на поняття філософії права, так і на її предмет, функції, завдання та методи.
Термін «філософія права» з’явився в юридичній науці у 1798 р. І започатковане Густавом Гуго у монографії «Підручник природного права як філософія позитивного права, особливо – приватного права».
Загалом термін «філософія» щодо певної наукової дисципліни в європейській науці став поширюватися за часів Ньютона («Математичні основи натуральної філософії »). Розвинуті ці ідеї – Ліннеєм «Філософія ботаніки», та Вольтером «Філософія історії».
Один із засновників філософії права Гегель визначав предмет філософії, як науку про право, що своїм предметом має ідею права, його поняття і здійснення.
Український філософ Юркевич вважав, що предметом філософії права є дослідження тих постійних основ та форм, в яких відображено існування права позитивного. Шершеневич вважав, що філософія права повинна вивчати не лише право, яким воно є, але і право, яким воно повинно бути.
Серед різноманітних поглядів дореволюційних учених Тарановський розрізняв два напрямки:
1 напрямок вбачає предмет філософії права в її особливостях, що полягають у метафізичному уявленні про право;
2 напрямок зводить філософію права до гносеології, тобто теоретичного пізнання, що надає можливість вивчати правові категорії для їх наукового обґрунтування.
Різноманітність поглядів на предмет філософії права характеризує і сучасну науку:
Австрійський учений Кубеш під предметом філософії як фундаментальної юридичної науки вбачає нормативну основу права, в якій відображені ідеї справедливості, рівності, свободи, безпеки і доцільності;
Німецький вчений Хенкель до предмету філософії права включає вивчення феномену права як надбання сучасної цивілізації;
Американський вчений Пракаш зазначає: філософія вивчає природне право, його сутність, а також категорії правопорушення і покарання як основоположних для розуміння права;
Німецький учений Цеппеліус під предметом філософії розуміє поняття права, правової реалії, правової свідомості, правової справедливості, юридичного мислення;
Вчений Керимов зазначає: предмет філософії права складає логіка права, діалектика, теоретичне пізнання буття;
Вчений Нерсесянц зауважує, що філософія права забезпечує дослідження змісту права, його сутності, місця в системі соціальних цінностей;
Алексеев вказував,що філософія права – це наука про право в людському спілкуванні;
Жоль зводив філософію права до історії філософії, характеристиці її як філософської основи виникнення права;
Данільян зазначав, що філософія права визначає границі підстав дії права як важливого способу людського буття;
Рабінович розглядав філософію права через загальні закономірності виникнення, структуризації, функціонування, розвитку права, що мають об’єктивний характер;
Бабкін розумів філософію права як методологічну науку, що покликана забезпечувати світоглядне розуміння права і його призначення для особистості через виокремлення глибинних соціальних, духовних, етичних передумов права;
Козловський розглядав філософію права як науку про закономірності сутності природного права, як динамічного поєднання онтологічних, гносеологічних, логічних та аксіологічних основ права;
Шемшученко: філософія права покликана осмислювати сенс права та особливості його впливу на людину.
Предметом філософії права є юридична наука про сутнісні закономірності виникнення, функціонування, розвитку правових явищ.
Саме це визначення надає можливості охарактеризувати особливості філософії права як науки:
Філософія права – це юридична наука, об’єктом якої є право, а предметом його закономірності;
Вивчає закономірності права, як стійкі повторювані зв’язки певних явищ та тенденції її розвитку;
Філософія права вивчає сутнісні закономірності правових явищ, тобто найбільш глибинні якості та властивості права, без яких воно не існує;
Філософія права вивчає як виникають, формуються, вдосконалюються закономірності права;
Філософія права вивчає не лише право, а й правову реальність, тобто правові категорії в їх взаємодії в суспільстві.
