5. Вікова періодизація. Критичні періоди в розвитку дітей та підлітків

Вік людини відлічується з моменту народження і до смерті організму. Його умовно

поділяють на певні періоди, між якими немає чітких меж. Розрізняють вік хронологічний та біологічний.

Хронологічний вік – це період (у роках, місяцях, днях), прожитий від дня народження до певного відлічуваного моменту.

Біологічний вік визначається сукупністю анатомічних і фізіологічних особливостей організму, що відповідають віковим нормам для даної популяції. Не завжди біологічний вік збігається з хронологічним

В сучасній науці немає загальноприйнятої класифікації періодів росту і розвитку і їхніх вікових меж. Симпозіум з проблеми вікової періодизації у Москві (1965), скликаний Інститутом фізіології дітей і підлітків АПН СРСР, рекомендував таку схему вікової періодизації за А. А. Маркосяном, яка має значне поширення:

1) новонароджений 1...10 днів;

2) грудний вік 10 днів...1 рік;

3) раннє дитинство 1...3 роки;

4) перше дитинство 4...7 років;

5) друге дитинство 8...12 років хлопчики,

8...11 років дівчатка;

6) підлітковий вік 13...16 років хлопчики,

12...15 років дівчатка;

7) юнацький вік 17...21 рік юнаки,

16...20 років дівчата;

8) зрілий вік, І період 22...35 років;

зрілий вік, II період 36...60 років чоловіки,

36...55 років жінки;

9) літній вік 61...74 роки чоловіки,

56...74 роки жінки;

10) старечий вік 75...90 років;

11) довгожителі 90 років і далі

Перший критичний період спостерігається у віці від 2 до 3,5 років, тобто, в період, коли дитина починає активно рухатися. В цьому випадку різко зростає сфера його спілкування з зовнішнім світом, відбувається інтенсивне формування мови і свідомості. Разом з інтенсивним фізичним і психічним розвитком дитини ростуть і виховні вимоги,що в сукупності призводить до напруженої роботи фізіологічних систем його організму, а в випадку надто високих вимог – до їхньої «поломки». Особливо вразливою виявляєтьсянервова система, її перенапруження призводить до порушення психічного розвитку і появи різних психічних захворювань. За даними медичної статистики, власне в цей період розвитку зявляється більшість психічних захворювань, і тим, хто виховує малюка, ніколи не слід про це забувати. В цей період онтогенезу для батьків і вихователів також важливо прийняти всі можливі міри з попередження дитячого травматизму, так як біля 40 % летальних випадків у разі дитячих побутових і транспортних травм припадають на перше чотириліття дитини.

Другий критичний період співпадає з початком шкільного навчання и припадає на вік 6-8 років. В ці роки а життя дитини входять нові люди – шкільні учителі и шкільні друзі. Змінюється спосіб всього її життя, з'являється ряд нових обов'язків, падає рухова активність і т.д. Всі ці фактори в сукупності призводять до напруженої діяльності фізіологічних систем організму, тому в цей період адаптації, чи пристосування, до шкільних умов знову необхідне особливо бережне відношення до дитини з боку школи і батьків.

Учителям і батькам варто також врахувати, що на другий критичний період припадає найбільша кількість транспортних нещасних випадків, и роз'яснення дітям правил дорожнього руху являється важливим фактором попередження транспортних трагедій.

Третій критичний період (пубертатний) пов'язаний із зміною в організмі гормонального балансу, з дозріванням і перебудовою роботи залоз внутрішньої секреції. Зазвичай це відбувається в 11-15 років, тобто, в підлітковому віці, який також характеризується підвищеною вразливістю нервової системи і виникненням багатьох нервових розладів і психічних захворювань.