Дезінфекція та стерилізація окремих видів стоматологічного інструментарію

Бори і дрібні ендодонтичні інстру­менти відразу після використання за­нурюють для дезінфекції і знежирен­ня в розчин, що складається з рівних частин 3% розчину перекису водню та 10% розчину нашатирного спирту. Потім промивають у проточній воді з використанням щітки в розчині миючого засобу, знову промивають проточною водою, ополіскують дистильованою водою, підсушують у сухо жаровій шафі та стерилізують.

Стоматологічні інструменти (зонди, пінцети, гладилки, штопфери, ручки стоматологічних дзеркал тощо) після застосування обеззаражують шляхом занурення у дезінфікуючий розчин на певний час, дотримуючись рекомен­дацій виробника. Потім проводять передстерилізаційну обробку в наступній послідовності:

• попереднє ополіскування проточною водою для видалення з поверхні інструментів дезінфікуючого розчину;

• ручне миття в миючих розчинах за температури 50 °С упродовж 15 хв.

Для попередньої дезінфекції та передстерилізаційного очищення можуть бути застосовані дезінфікуючі засоби, що поєднують ці етапи в один процес.

Після цього проводять наступні маніпуляції:

• промивання теплою проточною водою протягом 10хв;

• ополіскування в дистильованій воді;

• підсушування гарячим повітрям в сухожаровій шафі за температури 85 ºС.

Потім проводять стерилізацію інструментів в автоклаві або в сухожаровій шафі.

Стоматологічні наконечники повинні бути продезінфіковані після кожного пацієнта. Методика дезінфекції стоматологічних наконечників наступна:

• очищення: ретельне протирання зовнішньої поверхні та отвору для бо­ра тампоном, змоченим водою або миючим засобом для видалення забруднень;

• дезінфекція: двократне протирання зовнішніх поверхонь і отвору для бора стерильним марлевим тампоном, змоченим дезінфікуючим роз­чином ("Бациллол-АФ" (BODE, Німеччина), "Аеродезін 2000", "Сур- фаніос" ("Laboratoires AN 10", Франція) тощо) з інтервалом 15 хв з нас­тупною експозиційною витримкою відповідно до інструкції дезінфіку- ючого засобу.

Турбінні стоматологічні наконечники обробляють таким чином:

• на наконечник, підключений до системи стисненого повітря, на 30 с підключають водяний струмінь, очищаючи його таким чином ізсере­дини;

• двічі (з інтервалом 15 хв) його обробляють методом зрошення дезінфек­тантом чи протиранням стерильною серветкою, змоченою одним з вказаних вище дезінфікуючих розчинів;

• протирають стерильною дистильованою водою та зберігають на столи­ку не більше 6 год.

Стерилізація наконечників бажана, якщо виробник дозволяє, в автоклаві.

Обробка рук медичного персоналу. Засоби, методика.

У передачі різноманітних мікроорганізмів в стоматології суттєву роль відіграють руки. Розрізняють три рівні обробки рук медичного персоналу: звичайне миття (санітарна обробка); гігієнічна та хірургічна обробка рук.

Звичайне миття рук забезпечує видалення бруду та транзиторної мікроф­лори, шо потрапляє на шкіру рук медичного персоналу внаслідок контакту з інфікованими пацієнтами та(або) контамінованими об'єктами навколишнь­ого середовища. Здійснюється ретельним миттям рук миючим засобом (рідке мило, гранули, порошок, шматочки мила):

• до початку роботи;

• до і після фізичного контакту з пацієнтом;

• у разі зміни одягу і робочого місця.

Мити необхідно двічі, оскільки в цьому випадку ефективність складе 65—70 % (одноразове — 40 %). Краще використовувати рідке мило в однора­зових дозаторах. За умови використання мила в шматочках необхідно, щоб мильниця забезпечувала висихання мила перед наступним використанням.

Послідовність звичайної обробки рук:

• перевірити цілісність шкіри;

• зняти обручки, каблучки та інші прикраси (оскільки обручки, каблучки та лак для нігтів, шо розтріскався, заважають видаленню мікроор­ганізмів, медичному персоналу слід відмовитися від носіння каблучок. Нігті мають бути коротко підстрижені (не більше 1 мм за подушечки пальців) і не пофарбовані лаком для нігтів);

• під помірним напором комфортно теплої води (20 °С) руки слід добре намилити, потерти одну об одну не менш 10 с, після чого ополоснути. Повторити двічі для кожної руки;

• висушити руки індивідуальною чистою (у хірургічних кабінетах — сте­рильною) серветкою, якою потім закрити кран. Забороняється корис­туватися загальним рушником. Серветка (або рушник) повинна бути з чистої тканини, або одноразовою (паперовою).

Гігієнічна (антисептична) обробка рук передбачає видалення або знищення транзиторної мікрофлори, що знаходиться на шкірі рук. Антисептична об­робка повинна здійснюватися перед початком роботи з черговим пацієнтом, по закінченню роботи, та у всіх випадках, пов’язаних з контамінацією.

Послідовність антисептичної (гігієнічної) обробки рук. У заглиб­лення долонь сухих рук наливають антисептик (3—5 мл) і енергійно втирають протягом 30—60 с в шкіру рук до суглобів кистей у такій послідовності:

• долоня до долоні

• права долоня знаходиться на тильному боці лівої кисті, а потім ліва долоня — на тиль­ному боці правої кисті; при цьому зігнуті пальці однієї до­лоні заходять між розведеними пальцями іншої долоні

• внутрішня поверхня зігнутих пальців правої долоні знахо­диться на внутрішній поверхні зігнутих пальців лівої долоні

• колоподібне розтирання право­го великого пальця у закритій долоні лівої руки, а потім ліво­го великого пальця правою рукою

• колоподібне розтирання зімкнутими кінчиками пальців правої руки на внутрішній поверхні лівої долоні, а потім внутрішньої поверхні правої долонь

Хірургічна обробка рук направ­лена на видалення або знищення транзиторної мікрофлори та зни­ження кількості резидентної мікрофлори на шкірі рук. Її прово­дять перед хірургічними втручан­нями.

Техніка хірургічної обробки рук:

• Надіти хірургічний костюм

• Вимити руки водою з милом, бажано рідким

• Після миття руки необхідно ретельно просушити за допомогою стерильних серветок

• Ретельно обробити руки антисептиком для шкіри. Обробка завершується після використання необхідної кількості (6 мл) препарату та повного висушування шкіри

• На сухі руки вдягають стерильні рукавички

Правила надання екстреної допомоги у випадку загрози інфікування медичного персоналу

У кожному стоматологічному кабінеті повинна бути аптечка, призначена для застосування у випадку загрози інфікування лікаря або середнього мед­персоналу в результаті попадання на шкіру або в очі слини або крові пацієнта, а також у разі пошкодження шкіри. В аптечці повинні бути 70% етиловий спирт, 5% настойка йоду, перманганат калію, 30% розчин сульфа- цила натрію (альбуцид), 1% розчин протаргола, стерильний перев'язочний матеріал, напальчники, лейкопластир, ножиці.

1. У випадку забруднення шкіри рук слиною або кров'ю їх ретельно миють у проточній воді з милом, потім дезінфікують 70 % етиловим спиртом або любим антисептиком для шкіри.

2. Під час порушення цілісності шкіри рук лікаря (випадковий укол, поріз):

• зняти рукавички робочою поверхнею усередину;

• кровотечі не зупиняти, видавити з пошкодженої ділянки краплю крові;

• обробити ушкоджене місце 70 % етиловим спиртом, антисептиком для шкіри або 5 % настойкою йоду;

• промити його водою з милом, знову обробити 70 % етиловим спиртом;

• на рану накласти пластир, надіти напальчник;

• за необхідності продовжувати роботу — одягти нові рукавички.

3. Уразі потрапляння біоматеріалу на слизові оболонки:

• ротової порожнини — прополоскати її 70 % етиловим спиртом;

• порожнини носу — закапати в ніс 30 % розчин альбуциду чи 0,05 % розчин перманганату калію;

• очей — промити їх водою (чистими руками), закапати 30% розчином альбуциду чи використати 0,05% розчин перманганату калію.

4. Після лікування запальних процесів у тканинах пародонта, після розрізу абсцесу й обробки його порожнини, після обробки інфікованих кореневих каналів, після лікування хворого в анамнезі якого є перене­сений гепатит В, С, або носія Н В5-атигену обов'язковою є гігієнічна об­робка рук.

5. По закінченню прийому руки обробляють відразу після зняття рукавичок.

Уразі потрапляння крові на спецодяг забруднене місце негайно обробля­ють одним з дезінфікуючих розчинів (3% розчином хлораміну, 70% етиловим спиртом). Шкіру тіла під забрудненим одягом протирають антисептиком для шкіри або 70% етиловим спиртом.