Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
TESTOVI_ZAVDANNYa_DO_ZMISTOVOGO_MODULYa_1_stude...docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
312 Кб
Скачать
☆

Не 1.3. Зведення та групування статистичних даних

1. Зведення статистичних даних, отриманих у результаті статистичного спостереження, полягає у:

а) планомірному, науково організованому зборі даних про масові явища і процеси в різних сферах суспільного життя;

б) контролі методів і змісту статистичного спостереженні;

в) зіставленні одержаних відповідей на питання програми за їх логічним зв’язком;

г) систематизації та обробці даних, отриманні загальних і групових підсумків, розрахунку похідних статистичних показників;

д) поділі одиниць статистичної сукупності на групи, однорідні за однією або декількома ознаками.

2. За складністю побудови статистичне зведення буває:

а) ручним і автоматизованим;

б) простим підсумковим і груповим;

в) централізованим і децентралізованим;

г) суцільним і несуцільним;

д) груповим і автоматизованим.

3. За способом організації визначають зведення:

а) первинне та вторинне;

б) просте підсумкове та групове;

в) централізоване та децентралізоване;

г) типологічне, структурне й аналітичне;

д) ручне й автоматизоване.

4. За ступенем автоматизації обробки даних розрізняють:

а) ручне й автоматизоване зведення;

б) первинне та вторинне зведення;

в) централізоване та децентралізоване зведення;

г) просте підсумкове та групове зведення;

д) складне й автоматизоване зведення.

5. Статистичне зведення не може бути:

а) груповим;

б) централізованим;

в) простим підсумковим;

г) табличним;

д) децентралізованим.

6. Статистичне групування даних – це:

а) систематизація й обробка даних, отримання загальних і групових підсумків, розрахунок похідних статистичних показників;

б) планомірний, науково організований збір даних про масові явища і процеси в різних сферах суспільного життя;

в) зіставлення відповідей на питання програми за їх логічним зв’язком;

г) систематизація, обробка й отримання загальних і групових підсумків;

д) поділ одиниць статистичної сукупності на групи, однорідні за однією або декількома ознаками.

7. Групувальною ознакою називається ознака, на основі якої:

а) перевіряється правильність обчислень;

б) здійснюється групування статистичних даних;

в) обробляються статистичні дані;

г) проводиться статистичне спостереження;

д) контролюються методи та зміст статистичного спостереження.

8. Групувальні ознаки поділяться на:

а) прості;

б) кількісні;

в) атрибутивні;

г) варіанти а), б);

д) варіанти а), в).

9. Залежно від поставлених завдань розрізняють такі види групувань:

а) первинні, вторинні;

б) прості підсумкові, групові;

в) типологічні, структурні, аналітичні;

г) прості, комбінаційні;

д) ручні, автоматизовані.

10. Групування, при якому якісно неоднорідна сукупність поділяється на однорідні групи, називається:

а) структурним;

б) аналітичним;

в) типологічним;

г) атрибутивним;

д) первинним.

11. Групування, яке характеризує структуру однорідної сукупності, є:

а) вторинним;

б) структурним;

в) типологічним;

г) аналітичним;

д) первинним.

12. Зв’язки між окремими ознаками сукупності досліджуються за допомогою:

а) аналітичного групування;

б) структурного групування;

в) типологічного групування;

г) атрибутивного групування;

д) первинного групування.

13. За кількістю групувальних ознак розрізняють:

а) структурні й типологічні групування;

б) прості та комбінаційні групування;

в) атрибутивні й аналітичні групування;

г) первинні та вторинні групування;

д) типологічні й аналітичні групування.

14. Простим називається групування, яке:

а) проводиться за двома і більше групувальними ознаками;

б) здійснюється один раз;

в) здійснюється на основі первинного групування;

г) характеризує співвідношення між окремими частинами якісно однорідної сукупності;

д) проводиться за однією групувальною ознакою.

15. Комбінаційним називається групування, яке:

а) проводиться за двома і більше групувальними ознаками;

б) характеризує співвідношення між окремими частинами якісно однорідної сукупності;

в) здійснюється на основі первинного групування;

г) здійснюється один раз;

д) проводиться за однією групувальною ознакою.

16. Типологічним називається групування, яке:

а) поділяє якісно неоднорідну сукупність на однорідні групи;

б) здійснюється один раз;

в) пов’язане з дослідженням зв’язків між окремими ознаками сукупності;

г) здійснюється на основі первинного групування;

д) характеризує структуру однорідної сукупності.

17. Групування називається структурним, якщо воно:

а) поділяє якісно неоднорідну сукупність на однорідні групи;

б) характеризує структуру однорідної сукупності;

в) здійснюється один раз;

г) здійснюється на основі первинного групування;

д) пов’язане з дослідженням зв’язків між окремими ознаками сукупності.

18. Аналітичним вважають групування, яке:

а) пов’язане з дослідженням зв’язків між окремими ознаками сукупності;

б) характеризує структуру однорідної сукупності;

в) здійснюється один раз;

г) здійснюється на основі первинного групування;

д) поділяє якісно неоднорідну сукупність на однорідні групи.

19. За кількістю етапів проведення статистичне групування буває:

а) типологічне, структурне, аналітичне;

б) просте та комбінаційне;

в) типологічне та вторинне;

г) первинне та аналітичне;

д) первинне та вторинне.

20. Групування, яке здійснюється один раз, є:

а) структурним;

б) первинним;

в) типологічним;

г) вторинним;

д) аналітичним.

21. У разі проведення групування на основі первинного отримують:

а) структурне групування;

б) аналітичне групування;

в) типологічне групування;

г) вторинне групування;

д) первинне групування.

22. Вторинне групування можна проводити такими способами:

а) укрупненням інтервалів;

б) частковим перегрупуванням;

в) екстраполяцією;

г) інтерполяцією;

д) варіанти а) і б).

23. Ознаки, які не мають кількісного вираження і реєструються текстовим записом, називаються:

а) кількісними;

б) якісними;

в) групувальними;

г) комбінаційними;

д) простими.

24. При групуванні за якісною ознакою число груп визначається:

а) формулою Стерджеса;

б) різницею між максимальним і мінімальним значеннями ознаки;

в) кількістю найменувань ознаки;

г) сумою максимального та мінімального значення ознаки;

д) добутком значень ознаки.

25. Дискретним рядом розподілу називається

а) ряд, у якому значення ознаки задаються у вигляді інтервалу;

б) ряд, у якому значення ознаки задаються середніми величинами;

в) кількістю найменувань ознаки;

г) сумою максимального та мінімального значення ознаки;

д) перелік варіант і відповідних їм частот (або відносних частот).

26. Інтервальним рядом розподілу називається

а) кількістю найменувань ознаки;

б) ряд, у якому значення ознаки задаються у вигляді інтервалу;

в) ряд, у якому значення ознаки задаються середніми величинами;

г) сумою максимального та мінімального значення ознаки;

д) перелік варіант і відповідних їм частот (або відносних частот).

27. Довжина рівних інтервалів групування визначається за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;

д) ,

де – максимальне значення групувальної оз­наки, – мінімальне значення групувальної ознаки, – число груп.

28. Формула Стерджеса має вигляд:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;

д) .

29. Рядом розподілу вважають:

а) структуру однорідної сукупності;

б) групування сукупності за двома й більше ознаками;

в) групування сукупності за атрибутивною ознакою;

г) групування сукупності за якісною ознакою;

д) ряд статистичних даних, отриманих у результаті зведення та групування за певною кількісною чи якісною ознакою.

30. Варіаційним рядом розподілу називають ряд розподілу, утворений за:

а) кількісною ознакою;

б) простою ознакою;

в) факторною ознакою;

г) якісною ознакою;

д) складною ознакою.

31. Атрибутивний ряд розподілу – це ряд розподілу, утворений за:

а) кількісною ознакою;

б) якісною ознакою;

в) факторною ознакою;

г) простою ознакою;

д) складною ознакою.

32. Ряди розподілу бувають:

а) прості;

б) атрибутивні;

в) варіаційні;

г) варіанти а), в);

д) варіанти б), в).

33. Варіантою називається:

а) величина, яка показує повторюваність ознаки;

б) окреме спостережуване значення досліджуваної ознаки;

в) окреме значення атрибутивної ознаки;

г) величина, яка показує частку одиниць у загальній кількості;

д) максимальне значення ознаки.

34. Абсолютна частота ознаки – це:

а) кількість спостережень даного значення ознаки;

б) різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки;

в) окреме значення атрибутивної ознаки;

г) значення групувальної ознаки;

д) частка від ділення абсолютної частоти на загальну кількість спостережень.

35. Відносною частотою ознаки називається:

а) значення групувальної ознаки;

б) різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки;

в) окреме значення атрибутивної ознаки;

г) кількість спостережень даного значення ознаки;

д) частка від ділення абсолютної частоти на загальну кількість спостережень.

36. Варіаційні ряди розподілу можуть бути:

а) прості та складні;

б) первинні та вторинні;

в) дискретні та інтервальні;

г) ручні та автоматизовані;

д) типологічні та структурні.

37. Полігон частот – це графік, який побудований так:

а) на вісь абсцис відкладають значення ознаки, а на вісь ординат – абсолютні або відносні частоти;

б) на вісь абсцис відкладаються інтервали ознаки, а на вісь ординат – щільності абсолютних або відносних частот;

в) на вісь абсцис відкладаються значення ознаки (варіанти), а вздовж осі ординат – кумулятивні частоти;

г) на вісь абсцис відкладаються кумулятивні частоти, а вздовж осі ординат – варіанти;

д) на вісь абсцис відкладають абсолютні або відносні частоти, а на вісь ординат – значення ознаки.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]