- •Тестові завдання до змістового модуля 1
- •Не 1.1. Визначення статистики
- •11. Під методом статистики вважають:
- •12. Збір необхідної інформації, зведення та групування статистичних даних, аналіз отриманих узагальнених показників є:
- •13. Статистичне дослідження передбачає:
- •14. Закон України «Про державну статистику» визначає, що державна статистика – це:
- •15. Відповідно до Закону України «Про державну статистику» статистичними даними вважають:
- •2. Статистичне спостереження здійснюється у такі етапи:
- •3. Розрізняють такі форми організації статистичного спостереження:
- •4. Звітністю називається така форма спостереження, за якою:
- •Не 1.2. Статистичне спостереження
- •1. Статистичне спостереження – це:
- •14. Періодичне спостереження – це:
- •15. Одноразове спостереження – це:
- •24. Спостереженням основного масиву називається:
- •25. Під монографічним спостереженням розуміють:
- •26. Анкетне спостереження – це:
- •27. Моніторингом називається:
- •Не 1.3. Зведення та групування статистичних даних
- •38. Для побудови гістограми:
- •39. Для побудови кумуляти:
- •Не 1.4. Статистичні показники
- •12. Не аналізує тенденції відносна величина:
- •13. Відносну величину планового завдання обчислюють як відношення:
- •14. Відносна величина динаміки характеризує:
- •15. Відносна величина динаміки визначається відношенням:
- •38. Формула для обчислення моди в інтервальному варіаційному ряду з рівними інтервалами така:
- •39. Медіаною у статистиці називають:
- •40. Формула для обчислення медіани в інтервальному варіаційному ряду:
Не 1.3. Зведення та групування статистичних даних
1. Зведення статистичних даних, отриманих у результаті статистичного спостереження, полягає у:
а) планомірному, науково організованому зборі даних про масові явища і процеси в різних сферах суспільного життя;
б) контролі методів і змісту статистичного спостереженні;
в) зіставленні одержаних відповідей на питання програми за їх логічним зв’язком;
г) систематизації та обробці даних, отриманні загальних і групових підсумків, розрахунку похідних статистичних показників;
д) поділі одиниць статистичної сукупності на групи, однорідні за однією або декількома ознаками.
2. За складністю побудови статистичне зведення буває:
а) ручним і автоматизованим;
б) простим підсумковим і груповим;
в) централізованим і децентралізованим;
г) суцільним і несуцільним;
д) груповим і автоматизованим.
3. За способом організації визначають зведення:
а) первинне та вторинне;
б) просте підсумкове та групове;
в) централізоване та децентралізоване;
г) типологічне, структурне й аналітичне;
д) ручне й автоматизоване.
4. За ступенем автоматизації обробки даних розрізняють:
а) ручне й автоматизоване зведення;
б) первинне та вторинне зведення;
в) централізоване та децентралізоване зведення;
г) просте підсумкове та групове зведення;
д) складне й автоматизоване зведення.
5. Статистичне зведення не може бути:
а) груповим;
б) централізованим;
в) простим підсумковим;
г) табличним;
д) децентралізованим.
6. Статистичне групування даних – це:
а) систематизація й обробка даних, отримання загальних і групових підсумків, розрахунок похідних статистичних показників;
б) планомірний, науково організований збір даних про масові явища і процеси в різних сферах суспільного життя;
в) зіставлення відповідей на питання програми за їх логічним зв’язком;
г) систематизація, обробка й отримання загальних і групових підсумків;
д) поділ одиниць статистичної сукупності на групи, однорідні за однією або декількома ознаками.
7. Групувальною ознакою називається ознака, на основі якої:
а) перевіряється правильність обчислень;
б) здійснюється групування статистичних даних;
в) обробляються статистичні дані;
г) проводиться статистичне спостереження;
д) контролюються методи та зміст статистичного спостереження.
8. Групувальні ознаки поділяться на:
а) прості;
б) кількісні;
в) атрибутивні;
г) варіанти а), б);
д) варіанти а), в).
9. Залежно від поставлених завдань розрізняють такі види групувань:
а) первинні, вторинні;
б) прості підсумкові, групові;
в) типологічні, структурні, аналітичні;
г) прості, комбінаційні;
д) ручні, автоматизовані.
10. Групування, при якому якісно неоднорідна сукупність поділяється на однорідні групи, називається:
а) структурним;
б) аналітичним;
в) типологічним;
г) атрибутивним;
д) первинним.
11. Групування, яке характеризує структуру однорідної сукупності, є:
а) вторинним;
б) структурним;
в) типологічним;
г) аналітичним;
д) первинним.
12. Зв’язки між окремими ознаками сукупності досліджуються за допомогою:
а) аналітичного групування;
б) структурного групування;
в) типологічного групування;
г) атрибутивного групування;
д) первинного групування.
13. За кількістю групувальних ознак розрізняють:
а) структурні й типологічні групування;
б) прості та комбінаційні групування;
в) атрибутивні й аналітичні групування;
г) первинні та вторинні групування;
д) типологічні й аналітичні групування.
14. Простим називається групування, яке:
а) проводиться за двома і більше групувальними ознаками;
б) здійснюється один раз;
в) здійснюється на основі первинного групування;
г) характеризує співвідношення між окремими частинами якісно однорідної сукупності;
д) проводиться за однією групувальною ознакою.
15. Комбінаційним називається групування, яке:
а) проводиться за двома і більше групувальними ознаками;
б) характеризує співвідношення між окремими частинами якісно однорідної сукупності;
в) здійснюється на основі первинного групування;
г) здійснюється один раз;
д) проводиться за однією групувальною ознакою.
16. Типологічним називається групування, яке:
а) поділяє якісно неоднорідну сукупність на однорідні групи;
б) здійснюється один раз;
в) пов’язане з дослідженням зв’язків між окремими ознаками сукупності;
г) здійснюється на основі первинного групування;
д) характеризує структуру однорідної сукупності.
17. Групування називається структурним, якщо воно:
а) поділяє якісно неоднорідну сукупність на однорідні групи;
б) характеризує структуру однорідної сукупності;
в) здійснюється один раз;
г) здійснюється на основі первинного групування;
д) пов’язане з дослідженням зв’язків між окремими ознаками сукупності.
18. Аналітичним вважають групування, яке:
а) пов’язане з дослідженням зв’язків між окремими ознаками сукупності;
б) характеризує структуру однорідної сукупності;
в) здійснюється один раз;
г) здійснюється на основі первинного групування;
д) поділяє якісно неоднорідну сукупність на однорідні групи.
19. За кількістю етапів проведення статистичне групування буває:
а) типологічне, структурне, аналітичне;
б) просте та комбінаційне;
в) типологічне та вторинне;
г) первинне та аналітичне;
д) первинне та вторинне.
20. Групування, яке здійснюється один раз, є:
а) структурним;
б) первинним;
в) типологічним;
г) вторинним;
д) аналітичним.
21. У разі проведення групування на основі первинного отримують:
а) структурне групування;
б) аналітичне групування;
в) типологічне групування;
г) вторинне групування;
д) первинне групування.
22. Вторинне групування можна проводити такими способами:
а) укрупненням інтервалів;
б) частковим перегрупуванням;
в) екстраполяцією;
г) інтерполяцією;
д) варіанти а) і б).
23. Ознаки, які не мають кількісного вираження і реєструються текстовим записом, називаються:
а) кількісними;
б) якісними;
в) групувальними;
г) комбінаційними;
д) простими.
24. При групуванні за якісною ознакою число груп визначається:
а) формулою Стерджеса;
б) різницею між максимальним і мінімальним значеннями ознаки;
в) кількістю найменувань ознаки;
г) сумою максимального та мінімального значення ознаки;
д) добутком значень ознаки.
25. Дискретним рядом розподілу називається
а) ряд, у якому значення ознаки задаються у вигляді інтервалу;
б) ряд, у якому значення ознаки задаються середніми величинами;
в) кількістю найменувань ознаки;
г) сумою максимального та мінімального значення ознаки;
д) перелік варіант і відповідних їм частот (або відносних частот).
26. Інтервальним рядом розподілу називається
а) кількістю найменувань ознаки;
б) ряд, у якому значення ознаки задаються у вигляді інтервалу;
в) ряд, у якому значення ознаки задаються середніми величинами;
г) сумою максимального та мінімального значення ознаки;
д) перелік варіант і відповідних їм частот (або відносних частот).
27.
Довжина рівних інтервалів групування
визначається за формулою:
а)
;
б)
;
в)
;
г)
;
д)
,
де
– максимальне значення групувальної
ознаки,
– мінімальне значення групувальної
ознаки,
– число груп.
28. Формула Стерджеса має вигляд:
а) ;
б)
;
в)
;
г)
;
д)
.
29. Рядом розподілу вважають:
а) структуру однорідної сукупності;
б) групування сукупності за двома й більше ознаками;
в) групування сукупності за атрибутивною ознакою;
г) групування сукупності за якісною ознакою;
д) ряд статистичних даних, отриманих у результаті зведення та групування за певною кількісною чи якісною ознакою.
30. Варіаційним рядом розподілу називають ряд розподілу, утворений за:
а) кількісною ознакою;
б) простою ознакою;
в) факторною ознакою;
г) якісною ознакою;
д) складною ознакою.
31. Атрибутивний ряд розподілу – це ряд розподілу, утворений за:
а) кількісною ознакою;
б) якісною ознакою;
в) факторною ознакою;
г) простою ознакою;
д) складною ознакою.
32. Ряди розподілу бувають:
а) прості;
б) атрибутивні;
в) варіаційні;
г) варіанти а), в);
д) варіанти б), в).
33. Варіантою називається:
а) величина, яка показує повторюваність ознаки;
б) окреме спостережуване значення досліджуваної ознаки;
в) окреме значення атрибутивної ознаки;
г) величина, яка показує частку одиниць у загальній кількості;
д) максимальне значення ознаки.
34. Абсолютна частота ознаки – це:
а) кількість спостережень даного значення ознаки;
б) різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки;
в) окреме значення атрибутивної ознаки;
г) значення групувальної ознаки;
д) частка від ділення абсолютної частоти на загальну кількість спостережень.
35. Відносною частотою ознаки називається:
а) значення групувальної ознаки;
б) різниця між максимальним і мінімальним значеннями ознаки;
в) окреме значення атрибутивної ознаки;
г) кількість спостережень даного значення ознаки;
д) частка від ділення абсолютної частоти на загальну кількість спостережень.
36. Варіаційні ряди розподілу можуть бути:
а) прості та складні;
б) первинні та вторинні;
в) дискретні та інтервальні;
г) ручні та автоматизовані;
д) типологічні та структурні.
37. Полігон частот – це графік, який побудований так:
а) на вісь абсцис відкладають значення ознаки, а на вісь ординат – абсолютні або відносні частоти;
б) на вісь абсцис відкладаються інтервали ознаки, а на вісь ординат – щільності абсолютних або відносних частот;
в) на вісь абсцис відкладаються значення ознаки (варіанти), а вздовж осі ординат – кумулятивні частоти;
г) на вісь абсцис відкладаються кумулятивні частоти, а вздовж осі ординат – варіанти;
д) на вісь абсцис відкладають абсолютні або відносні частоти, а на вісь ординат – значення ознаки.
