4. Процес складання бібліографічного опису

До процесу складання бібліографічного опису входять такі етапи: виявлення бібліографічних відомостей, визначення необхідного набору елементів опису, вибір першого елемента бібліографічного запису, фіксація виявлених відомостей за встановленими правилами з використанням універсальних розділових знаків. Завершується процес складання опису ре­дагуванням.

Виявлення бібліографічних відомостей здійснюється в ході аналізу документа. Джерелом для складання опису виступає документ у цілому, але залежно від виду документа особливу увагу звертають на різні його елементи. Так, якщо це книга, насамперед ознайомлюються з титульним аркушем, палітур­кою, останньою сторінкою. Слід зауважити, що книга і частина книги описуються по-різному.

Здійснивши аналіз документа, важливо виявити необхідний набір бібліографічних окремому випадку складання опису. Короткий опис використовується досить рідко, коли треба відрізнити документ від інших. Повний опис використовується в органах державної бібліографії, у централізованій каталогізації. В описах для бібліографічних покажчиків відбір елементів має особливе значення, оскільки кожен покажчик має особливості в цільовому й читацькому призначенні.

Вибір першого елемента запису – важливе питання, оскільки він впливає на організацію багатьох масивів документів і на їхні пошукові можливості. Перший елемент визначає місце будь-якого бібліографічного запису в алфавітних рядах каталогів бібліотек, інформаційних видань, а також бібліографічних покажчиків. Тобто вибір першого елемента – це вибір головної пошукової ознаки для того чи іншого документа.

З погляду вибору першого елемента є два види бібліографічних записів: під заголовком і під на­звою. У першому випадку бібліографічний опис доповнюєть­ся заголовком бібліографічного запису. Заголовок – це еле­мент бібліографічного запису, що розташовується попереду бібліографічного опису й призначений для впорядкування та пошуку бібліографічних записів. Він складається з однаково сформульованої основної частини, у разі необхідності допов­неної уточнювальними відомостями – ідентифікуючими оз­наками. Заго­ловок – елемент факультативний, його наявність визначаєть­ся призначеним опису.

За характером відомостей про документ визначаються такі основні види заголовків: заголовок, що містить ім’я особи; заголовок, що містить назву організації; заголовок, що містить географічну назву; заголовок, що містить уніфіковану назву, і заголовок, що містить назву виду документа.

У бібліографічному записі під назвою на першому місці вміщують назву документа.

Фіксація елементів опису і заголовка в монографічному бібліографічному описі здійснюється за такою схемою (кур­сивом позначено обов’язкові бібліографічні елементи):

Заголовок бібліографічного запису. Основна назва = Пара­лельна назва : Підназва / Відомості про відповідальність. – Відомості про видання. – Місце видання : Видавництво, Дата видання. – Кількість сторінок: Ілюстрації ; Розмір + Супровід­ний матеріал. – (Основна назва серії ; Номер випуску серії). – Примітки. – ISBN : Ціна, Наклад.

Опис для традиційних бібліотечних каталогів, бібліографіч­них картотек фіксується, як правило, на каталожних картках. Заголовок бібліографічного запису подають в окремому ряд­ку. Іноді, щоб виділити якісь дані (найчастіше примітки, ISBN, ціну), їх записують з нового рядка і знаки крапка і тире по­переду не ставлять. Опис для бібліотечного каталогу має та­кий вигляд:

Стельмах М. П. Кров людська – не водиця: роман / М. П. Стельмах ; редкол. О. Т. Гончар та ін. ; передм. Є. П. Гуцала ; іл. Б. М. Негода. – К. : Дніпро, 2002. – 384 с. : ілюстр. ; 18 см. – (Б-ка укр. класики „Дніпро”). – ISBN 5-308-01000-5 : 12 грн 70 к., 15 000 пр.