Основні трудові обов’язки працівників і роботодавця в трудових правовідносинах
Відповідно до ст. 139 КЗпП України визначено обов’язки працівника, які у містять:
працювати чесно і сумлінно;
дотримуватись дисципліни праці та виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку;
дотримуватись установленого режиму роботи, робочий час використовувати для продуктивної праці, вживати заходів до усунення причин, що перешкоджають нормальному виконанню роботи, або утруднюють її хід;
додержувати правил охорони праці техніки безпеки, виробничої санітарії, гігієни праці, працювати у виданому спецодязі, спецвзутті, користуватись необхідними засобами індивідуального захисту;
утримувати своє робоче місце, устаткування та пристрої у порядку, чистоті і справному стані, а також дотримуватись чистоти в цеху та на території підприємства;
бережливо ставитись до майна власника, ефективно використовувати машини, устаткуванні, станки, інструменти;
утримуватись від дій, що заважають іншим працівникам використовувати їх трудові обов’язки;
систематично підвищувати свою виробничу та ділову кваліфікацію.
Можуть бути і інші обов’язки, які залежать від галузі народного господарства (не розголошувати комерційну таємницю, заборона, чи обмеження роботи за сумісництвом).
Типові правила внутрішнього трудового розпорядку визначають наступні обов’язки власника підприємства або уповноваженого ним органу:
правильно організувати працю робітників і службовців (щоб кожний працював за своїм фахом і кваліфікацією, мав закріплене робоче місце, забезпечив здорові і безпечні умови праці, справний стан інструментів, машин, станків та ін. устаткування, нормальні запаси сировини матеріалів, необхідних для безперебійного і ритмічної роботи (п. п „а” п.12 ТПВТР).
створити умови праці для росту продуктивної праці (п. п „б” п.12 ТПВТР це впровадження найновіших досягнень науки, техніки і наукової організації праці, поліпшення організації та підвищення культури виробництва.).
забезпечити суворе дотримання трудової дисципліни та виробничої дисципліни, вживати заходи до порушників трудової дисципліни (п. п „є” п.12 ТПВТР).
неухильно дотримуватись законодавства про працю та правил охорони праці (п. п „ж”, „з”, „и”, п.12).
постійно вдосконалювати організацію оплати праці, підвищувати якість нормування праці, забезпечувати матеріальної зацікавленість працівників (п. п „д” п.12 ТПВТР).
розглядати і своєчасно запроваджувати винаходи та раціоналізаторські пропозиції (п. п „і” п.12 ТПВТР).
забезпечувати систематичне підвищення ділової (виробничої) кваліфікації працівників та рівня їх економічних та правових знань (п. п „ї” п.12 ПВТР).
та інші обов’язки передбачені ТПВТР.
Поняття трудової дисципліни
До одного із основних обов’язків кожного працівника відноситься дотримання трудової дисципліни.
Трудова дисципліна – система правових норм, що регулюють, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють повноваження сторін трудового договору, а також передбачають заохочення за успіхи в роботі та відповідальність за неналежне виконання трудових обов’язків.
З правової категорії поняття трудової дисципліни розглядається у 4-х аспектах:
1) як один з основних принципів трудового права;
2) як елемент трудового право відношення;
3) як інститут трудового права;
4) як фактична поведінка, тобто рівень дотримання усіма працюючими на виробництві дисципліни праці.
Як інститут трудового права трудову дисципліну потрібно розуміти як сукупність правових норм, які регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов’язки працівників і власника, визначають заходи заохочення за успіхи у праці.
Що ж стосується відповідальності за винне невиконання трудових обов’язків, то норми, які передбачають дисциплінарну відповідальність працівника, утворюють окремий правовий інститут у трудовому праві.