Органи статистики
Система органів державної статистики України складається з:
1) Державного комітету статистики — спеціально уповноваженого
центрального органу виконавчої влади в галузі статистики, який утво-
рюється згідно зі ст. 106 Конституції України;
2) територіальних органів державної статистики, що утворюються
відповідно до законодавства спеціально уповноваженим центральним
органом виконавчої влади в галузі статистики в Автономній Республі-
ці Крим, областях, районах та містах і підпорядковані йому;
3) функціональних органів державної статистики — підприємств,
установ та організацій, що утворюються згідно із законодавством спе-
ціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в га-
лузі статистики і знаходяться у сфері його управління.
Для ефективного здійснення покладених на них обов’язків органи
державної статистики користуються правом безкоштовного отримання
та використання первинних і статистичних даних, даних бухгалтер-
ського обліку, іншої необхідної для проведення статистичних спосте-
режень інформації, у тому числі й інформації з обмеженим доступом,
а також пояснень, що додаються до них, від усіх респондентів, вклю-
чаючи центральні та місцеві органи виконавчої влади, органи місце-
вого самоврядування, банки, громадян — суб’єктів підприємницької
діяльності та фізичних осіб, які підлягають статистичним спостере-
женням у порядку і строки, визначені спеціально уповноваженим
центральним органом виконавчої влади.
Предмет та завдання правової статистики
Правова статистика — це одна з галузей статистичної науки. Ви-
никнення правової статистики обумовлено тими ж чинниками, що
й статистики взагалі.
Предмет правової статистичної науки становить кількісна сто-
рона явищ і процесів, пов’язаних із правовим аспектом суспільного
життя, зафіксованих компетентними органами відповідно до існуючої
методології, що досліджується у нерозривному зв’язку з їх якісною
стороною в конкретних умовах простору та часу.
Специфіка предмета правової статистики полягає в такому:
1. Правова статистика вивчає масові явища та процеси, пов’язані
з правовими процесами в суспільстві. Інакше кажучи, сфера предмета
правової статистики є обмеженою у порівнянні з предметом статисти-
ки взагалі.
2. Правова статистика вивчає ті правові явища і процеси, які за-
фіксовані відповідно до існуючої методології, зареєстровані згідно
з вимогами спеціалізованих нормативних актів.
3. Предмет правової статистики характеризує кількісні особливос-
ті правових явищ і процесів у нерозривному зв’язку з їх якісними
ознаками. Найчастіше статистичні викладки мають форму цифрових
(кількісних) показників.
4. Дані правової статистики, як і статистики взагалі, мають сенс
лише за умов їх конкретизації в часі та просторі. Зазначення часу до-
зволяє простежити кількісні та якісні зміни (динаміку) правових явищ
і процесів (наприклад, злочинності) на певній території й оцінити
ступінь ефективності роботи правоохоронних та правозастосовчих
органів.
Правова статистика — це наука, яка вивчає розміри й кількісні співвідношення масових
явищ і процесів, пов’язаних з правовим аспектом суспільного
життя, у нерозривному зв’язку з їх якісною стороною в конкретних
умовах простору й часу з метою складення адекватного уявлення
про сферу правовідносин, ефективність роботи правоохоронних та
правозастосовчих органів й обрання оптимальних шляхів розвитку
нормотворчої та правозастосовної діяльності держави.