Питання для самостійної роботи

1. Вживані типи оптичних мікрометрів в теодолітах.

2. Визначення рена оптичного мікрометра.

3. Обробка результатів вимірювань при визначенні рена.

4. Виправлення рена оптичного мікрометра.

Визначення ексцентриситету алідади горизонтального кола теодоліта 2т2

Література: [1] стор. 216-218, [2] стор. 60-70, [3] стор. 208-212.

Ексцентриситетом алідади є неспівпадання центру обертання алідади з центром розподілу лімба.

Ексцентриситетом кола називається неспівпадання центру обертання кола з центром розподілу лімба.

Ексцентриситетом осей є неспівпадання центрів обертання алідади і кола.

На рис. 2 точка D – центр розподілу кола, точка А – центр обертання алідади, точка Д – центр обертання кола, - лінійний ексцентриситет алідади, ДК = l_к - лінійний ексцентриситет кола; - лінійний ексцентриситет осей, Р_α – відлік по лімбу, при якому вплив ексцентриситету алідади дорівнює нулю (напрям лінійного елемента ексцентриситету).

Рис. 2

Розглянемо випадок коли Д та А не співпадають, а індекс у полі зору мікроскопу знаходиться під кутом  до діаметрів поєднаних штрихів (рис. 3).

Рис. 3

Тоді різниця відліків дорівнюватиме

,

де  - постійний кут, який визначає положення індексу; Х – вплив ексцентри-ситету на відлік по лімбу.

З рис. 3 виділимо АДМ і розглянемо його у загальному вигляді (рис. 4).

Рис. 4.

,

де r - радіус кола. По малості l_

АМ_і  r  ДМ_і,

тоді . (8)

Якщо М_і – Р_ = 90,

то , або ,

але X_і = V_i - , значить V_max =  = f_,,

де f_ - найбільший вплив ексцентриситету алідади на односторонній відлік по лімбу (кутовий елемент ексцентриситету). значення V_і визначають через 30 від 0 до 330 у прямому ході та від 330 до 0 –у зворотному ході.

На кожній установці проводять відліки М_і - при поєднанні діаметрально протилежних штрихів кола та М΄_і – односторонній відлік по лімбу при поєднанні штриха верхнього зображення з нерухомим індексом алідади.

У теодолітах Т2 та 2Т2 значення V_i визначається формулою

V_i = 4 (М_і -М΄_і). (9)

рекомендується встановлювати кожного разу на шкалі мікрометра відлік, який дорівнює 5′00″.

У теодоліті 2Т2 дослідження ексцентриситету має деякі особливості. Після встановлення на шкалі мікрометра відліку 5′00″ навідним гвинтом алідади горизонтального кола та рукояткою переводу горизонтального кола поєднують штрих 0 кола та цифру 0 шкали десятків хвилин і при цьому точно поєднують верхні та нижні штрихи кола (рис. 5, а).

а б

Рис. 5

повернути рукоятку перемикання кругів на 45, після чого навідним гвинтом зорової труби точно підвести штрих вертикального кола до середини штриха, розташованого біля цифри 0 шкали десятків хвилин (рис. 5, б). Після цього навідний гвинт зорової труби займати не можна, оскільки штрих вертикального кола буде індексом. Рукоятку перемикання кола знову встановлюють горизонтально і перевіряють точність поєднання верхніх та нижніх штрихів кола. повернувши рукоятку перемикання на 45, обертанням головки мікрометра встановлюють подвійні штрихи лімба симетрично відносно індексу та беруть відлік М΄_і по шкалі мікрометра. Для контролю поєднання штрихів та індексу повторюють.

При дослідженні ексцентриситету алідади горизонтального кола лімб залишається нерухомим, а переставляється алідада. У цьому випадку спостерігач під час проведення досліджень поступово переміщується навкруги інструменту.

Результати спостережень і розрахунків подано у табл. 6.

Таблиця 6–Визначення ексцентриситету алідади горизонтального кола теодоліта 2Т2

Спостерігач: Байбаков М. Дата: 21.10.2003 р.

Прямий хід					Зворотний хід
Установки алідади, °	Відліки при суміщенні штриха з індексом, ″				Відліки при суміщенні штриха з індексом
	І	ІІ	середнє		І	ІІ	середнє
0	4΄ 56,3	57,5	56,9	+ 12,4	4΄58,0″	59,8″	58,9″	+ 14,4
30	56,1	56,8	56,4	+ 14,4	56,6	56,8	56,4	+ 15,6
60	56,2	55,4	55,8	+ 16,8	54,9	55,4	55,8	+ 21,2
90	54,5	53,5	54,0	+ 24,0	53,7	53,5	54,0	+ 28,0
120	54,0	52,6	53,3	+ 26,8	53,6	52,6	53,3	+ 24,8
150	54,8	55,4	55,1	+ 19,6	55,9	55,4	55,1	+ 16,4
180	55,3	56,1	55,7	+ 17,2	55,9	56,1	55,7	+ 12,8
210	57,5	56,5	57,0	+ 12,0	57,5	56,5	57,0	+ 8,4
240	59,3	58,9	59,1	+ 3,6	58,9	58,9	59,1	+ 5,6
270	59,1	58,5	58,2	+ 7,2	59,2	58,5	58,2	+ 6,0
300	56,9	56,0	56,4	+ 14,4	56,4	56,0	56,4	+ 15,6
330	4 56,3	56,0	56,2	+ 15,2	4 54,5	56,0	56,2	+ 18,8

При дослідженні коливання двох сусідніх величин V_i не повинно перевищувати 15″. Коливання значень V_i не повинно бути більше 40″.

За результатами досліджень будують графік, де визначають , P_ , f_ (рис. 6).

-

На графіку подвійний кутовий елемент ексцентриситету алідади 2f_ не повинен перевищувати 20. Лінійний елемент ексцентриситету визначається формулою

, (10)

де r - для теодоліту 2Т2 дорівнює 45 мм;  = 206265.

Максимальний розмір кутового ексцентриситету (рис. 7) визначається за формулою

F_max = f_K+f_o, (11)

де f_K – кутовий ексцентриситет кола;

f_o - кутовий ексцентриситет осей.

Величина F_max не повинна перевищувати 40″.

Рис. 7

При дослідженні ексцентриситету кола f_k алідада залишається нерухомою, переміщується тільки лімб. Обчислення проводять за тими ж формулами, що й для визначення ексцентриситета алідади. Значення визначається формулою

. (12)