2. Функції грошей та їхня еволюція
Сучасні окремі західні економісти визначають сутність грошей, виходячи з їхніх функцій. Вони стверджують, що грошима може бути все визначене людьми за гроші, що виконує їхні функції.
Так, професори економіки Кембел Р. Макконнелл і Стенлі Л. Брю («Економікс») вважають, що "гроші — це те, що вважають грошима" або "все, що виконує функції грошей, і є грошима".
Англійський економіст, лауреат Нобелівської премії 1972 р. Джон Хікс розуміє гроші як "те, що використовується як гроші".
Л. Харріс визначає гроші як «…будь-який товар, що функціонує як засіб обігу, лічильна одиниця і засіб збереження вартості» (див.: Харрис Л. Денежная теория. — М.: Прогресс, 1990. — С. 75).
Раймон Барр пише, що «…гроші можуть бути визначені як засіб обміну, загальноприйнятий у даному платіжному співтоваристві» (див.: Барр Р. Политическая экономия: В 2 т. — М.: Междунар. отношения, 1995. — Т. 1. — С. 281).
Стенлі Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі вважають ключовим моментом у визначенні грошей їх платіжну функцію: "гроші — загальновизнаний засіб платежу, який приймається в обмін на товари і послуги, а також під час сплати боргів".
Оскільки гроші виникли внаслідок розвитку обміну товарів і є однією зі сторін обміну, то можна дійти висновку, що гроші самі є товаром, але товаром особливим, таким, який служить загальним еквівалентом вартості, її представником. Якщо виходити з цього, то можна розкрити і функції грошей, які є способами реалізації їх сутності.
Функції грошей — це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці. Класична економічна теорія виділяє п'ять функцій грошей:
міри вартості,
засобу обігу,
засобу утворення скарбів,
засобу платежу,
світових грошей (рис. 6.3).
Рис. 6.3. Функції грошей
1. Функція грошей як міри вартості полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.
Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого прирівнювання вартості товару до уявленої кількості грошей.
Гроші як міра вартості широко використовуються як рахункові, як одиниця рахування. За їх допомогою можна надати кількісного виразу всім економічним процесам і явищам на мікро- і макрорівнях, на всіх стадіях процесу суспільного відтворення, без чого не можлива їх організація й управління.
Функція грошей як міри вартості в епоху золотих та повноцінних паперових грошей реалізується через масштаб цін. Масштаб цін — це певна вагова кількість дорогоцінного металу, яка законодавчо встановлюється державою як грошова одиниця країни та використовується для виміру товарних цін.
У кожній країні грошова одиниця має власну назву — долар, франк, марка, фунт стерлінгів, йєна, гривня та ін. Через масштаб цін ціни товарів встановлюються не за ваговою кількістю золота, а в національних грошових одиницях.
Коли роль грошей виконували благородні метали, масштаб цін визначався державою через золотий чи срібний вміст грошової одиниці, і вагова кількість металу була його основою. Наприклад,
російський рубль 1897 р. вміщував 0,774234 г золота,
американський долар 1973 р. — 0,736736 г золота тощо.
А ціна будь-якого товару визначалась у певному числі одиниць цієї мінімальної вагової кількості металу.
З середини XX ст. відповідно до рекомендацій МВФ був повністю припинений обіг золотих грошей і їх конвертація на паперові гроші. Із завершенням демонетизації золота країни світу не проводять фіксації золотого вмісту грошових одиниць, тобто масштабу цін.
2. У функції засобу обігу — гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечують їхній обіг. Процес товарного обміну з участю грошей виражається формулою Т—Г—Т.
Це зумовлено тим, що мінова вартість товару набуває загального визначення тільки в результаті обміну товару на гроші.
Функцію засобу обігу гроші виконують у формі монет і паперових грошей.
Монета — зливок грошового металу певної ваги, форми, проби та номіналу, узаконений державою як засіб обігу. Монета виявилась найдосконалішою формою повноцінних грошей, тобто тих, що функціонують в обігу з власною субстанціональною вартістю.
Паперові гроші — це знаки, символи, представники повноцінних (золотих) грошей в обігу, що наділені державною владою примусовим курсом обігу. Паперові гроші не мають власної вартості, оскільки затрати на виготовлення їх незначні, але мають купівельну спроможність.
3. Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобов'язань між суб'єктами економічних відносин.
Цю функцію гроші здійснюють як у сфері товарного обігу при продажу товару в кредит, і погашенні боргу, так і поза ним при погашенні різноманітних зобов'язань (заробітна плата, сплата податків, орендна і квартирна плата, повернення позик тощо).
На основі цієї функції виникли кредитні гроші — вексель, банкнота, чек.
4. Функцію утворення скарбу (засіб нагромадження, засіб збереження вартості, засіб заожадження) виконують ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, через збереження у грошовій одиниці тієї купівельної сили, яка характеризує її як одиницю вартості, тоді коли гроші тимчасово випадають з обігу.
Поряд із безпосереднім нагромадженням скарбів у золотомонетній формі відбувається нагромадження їх і в естетичній формі (ювелірні вироби, предмети розкоші з золота). Це пояснюється тим, що золото має стабільну вартість і характеризується досконалою, абсолютною ліквідністю.
5. Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, пов'язаних з розрахунками за зовнішньоторговельні операції, наданням кредитів та іншими угодами.
Первісно цю функцію виконувало тільки золото. У цій функції гроші виступають у трьох значеннях:
як загальний платіжний засіб (розрахунки за зовнішньоторговельним та платіжним балансами країни);
як загальний купівельний засіб (купівля таких товарів, як зброя, зерно, енергоресурси з негайною готівковою оплатою);
як загальне втілення суспільного багатства нації у разі переміщення золота з однієї країни в іншу без зустрічного переміщення товарного еквівалента чи погашення боргу (надання позик, сплата контрибуцій, передача золота на збереження тощо).
Під впливом розвитку ринкових відносин деякі функції ускладнюються, змінюються або відмирають, а замість них приходять нові, більш адекватні умовам, що склалися. Тому на кожному етапі розвитку товарно-грошових відносин формується певна сукупність функцій грошей та механізм їхньої взаємодії.
Отже сучасні гроші виконують функцію порівняння вартості обмінюваних товарів, виступають як рахункові одиниці, за допомогою яких визначаються ціни, ведеться грошовий облік національного продукту тощо (1).
Паперові та кредитні гроші набувають якісно нової функціональної форми — стають капіталом і можуть виконувати функцію нагромадження. Маючи представницьку вартість, гроші є ліквіднішими порівняно з іншими активами. Гроші у функції нагромадження обслуговують потреби суспільного відтворення (капітальне будівництво, придбання машин, обладнання тощо), а також потреби населення у придбанні житла, дорогих товарів тривалого користування, потреби у відпочинку та ін. (2).
У процесі розвитку товарно-грошових відносин функції грошей як засобу обігу поступово звужуються і водночас розширюються функції грошей як засобу платежу. У кінцевому підсумку кредитні гроші, які виникають із функції платежу, стають найпоширенішими і найрозвинутішими грошовими формами (3).
Рис. 6.4. Еволюція форм грошей
Еволюція форм грошей відбувається в напрямі руху від повноцінних грошей (товарних, металевих з дорогоцінних металів), що мали власну реальну вартість, до неповноцінних і дематеріалізованих грошей (білонні монети, банкноти, депозитні, електронні), які набувають вартості опосередковано, виключно через сферу обігу.