9. Німецька класична філософія, її вплив на вітчизняну філософську думку

Особливості та характерні риси німецької класичної філософії, її місце в історії філософської думки. Теоретична філософія І.Канта, “коперниканський переворот” у теорії пізнання. Практична філософія І.Канта: дуалізм світу людського буття – природний і моральний. Сутність категоричного імперативу. Філософія людського ”Я” Й. Г. Фіхте. Філософія тотожності Ф. В. Й. Шеллінга. Г. В. Ф. Гегель, його філософська система і метод. Гегель про закономірності та становлення сутності людини. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Людина як природна, чуттєво-тілесна істота. Проникнення ідей німецької класичної філософії в Україну (П. Лодій, І. Шад, Д. Велланський (Кавунник) та ін.). Вплив ідей німецької класичної філософії на європейську культуру.

10. Класичні та некласичні філософські вчення

у XIX – поч. ХХ ст.

Виникнення некласичних філософських учень: перегляд класичної моделі світорозуміння. Передумови становлення філософії марксизму, її основні ідеї. Матеріалістичне розуміння історії. Революційність практики як засобу досягнення комуністичного ідеалу. Концепція матеріалістичної діалектики, її зміст. Вплив марксистської філософії на інші філософські доктрини.

Ірраціоналістична настанова філософії життя. Проблема нераціонального (воля, почуття, інтуїція, несвідоме). Людина як суб’єкт воління. Світ як воля й уявлення (А. Шопенгауер). Ідея надлюдини у філософії Ф.Ніцше. Людське життя як культурно-історичний процес (В. Дільтей).

Зародження екзистенціалізму. Екзистенціалізм С. К’єр-кегора. Людина як духовна істота, здатна до вибору й самовизначення. Проблема екзистенціальної істини.

Ідея несвідомого і психоаналіз З. Фрейда. Структура психіки за Фрейдом. Психоаналітична онтологія людського буття. Феноменологія несвідомого. Психоаналіз і проблема антропосоціогенезису.

Позитивізм. Вчення про науку в філософії О. Конта. Еволюціонізм Г.Спенсера. Концепція філософії науки Е. Маха. Проблеми філософії науки у неокантіанстві (Г.Коген, П. Наторп, Е. Кассірер, В. Віндельбант, Г. Ріккерт).

Російська релігійна філософія ХІХ – поч. ХХ вв. Характерні риси. Історіософія П. Чаадаєва. Слов’янофіли та західники. Філософія всеєдності (В. Соловйов). Проблема віри і розуму (П. Флоренський, С. Булгаков, С. Франк).

11. Українська філософія хіх – хх ст. У контексті світової філософської думки

Особливості української духовності на межі ХІХ – ХХ ст. Проблеми людини й нації у творчості Кирило-Мефодіївського товариства.

“Філософія серця” П. Юркевича. Екзистенціальні мотиви у творчості П. Юркевича. Вплив “філософії серця” на формування російської та української філософії.

В. Вернадський про феномен життя, Всесвіт, людство і ноосферу. Вплив поглядів В. Вернадського на світову філософську думку.

“Філософія серця” й російськомовна школа “київського гуманізму” (Л. Шестова, М. Бердяєва, С. Франка, М. Лоського, П. Флоренського, С. Булгакова, Л. Карсавіна, В. Роза-нова).

Філософія І. Франка, вплив марксизму й позитивізму на її формування. Філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського і М. Коцюбинського. Соціально-філософські ідеї М. Драгоманова, їх вплив на розвиток слов’янського менталітету. Концепція національної еліти в історіософії В. Липинського та в політології Д. Донцова. Д. Чижевський про чинники формування української духовності. Вплив Д. Чижевського на європейську духовну культуру. Ідейні взаємозв’язки з російськомовними мислителями.

Філософські погляди української діаспори щодо особливості української ментальності.