- •1. Небезпека впливу блискавки.
- •2. Загальні питання улаштування блискавкозахисту.
- •Iнтенсивнiсть грозової дiяльностi Таблиця 2.2
- •3. Конструктивне виконання і розрахунок стержневого блискавкозахисту.
- •3.1 Зони захисту блискавковідводів.
- •4. Послідовність розрахунку блискавкозахисту і оформлення рішення.
2. Загальні питання улаштування блискавкозахисту.
Блискавкозахист - це комплекс заходiв, спрямованих на запобігання прямого удару блискавки в об’єкт або на усунення небезпечних наслідків, пов’язаних з прямим ударом; до такого комплексу відносятся також засоби захисту, що оберігають об’єкт від вторинних впливів блискавки і заносу високого потенціалу. |
Різноманітність технологічних процесів, режимів роботи виробничого устаткування, а також вибухові і пожежні властивості матеріалів, що в цих процессах використовуються, створюють не-однакові умови вибухопожежонебезпеки у виробничих приміщеннях і зовнішніх установках. Рівень вибухопожежонебезпеки техноло-гічних процесів визначається у відповідності з класифікацією, що наведена в “Правилах улаштування електроустаткування” (ПУЕ). Ця класифікація є визначальною при вирішення питання улаштування блискавкозахисту (поз.2 табл. 2.1).
Класифікація будинків і споруд по улаштуванню блискавкозахисту та необхідності її виконання
Таблиця 2.1
№ п.п |
Будинки i споруди |
Мiсце розташування |
Тип зони |
Кате- горiя |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
1 |
Будинки i споруди або їх частини, примiщення яких згідно ПУЕ відносяться до зон класiв В-I i В-II |
На всiй територiї країни |
Зона А |
I |
2 |
Те саме класiв В-Iа, В-Iб i В-IIа
|
В мiсцевостях з сере-дньою тривалiстю грози 10 год/рiк і бiльше |
При очікуваній кiлькостi уражень блискавкою на рiк: N>1 - зона A; N<1 - зона Б |
II |
3 |
Зовнiшнi установки, якi утворюють згiдно ПУЕ зону класу В-Iг, наприклад технологiчнi установки та вiдкритi склади в яких утримуються горючi гази або ЛЗР, зливоналивочнi естакади, очиснi споруди i т.п. |
На всiй територii країни |
Зона Б |
II |
4 |
Будинки i споруди або їх частини, примiщення яких згідно ПУЕ відносяться до зон класiв П-I, П-II і П-IIа |
В мiсцевостях з се-редньою тривалiстю грози 20 год/рiк і бiльше |
Для будинків і споруд I і II ступеней вогнестійкості при 0,1<N<2 і для III-V - при 0,02<N<2 - зона Б, при N>2 - зона A |
III |
5 |
Зовнiшнi установки і відкриті склади, якi утворюють згiдно ПУЕ зону класу П-III |
В мiсцевостях з сере-дньою тривалiстю грози 20 год/рік і бiльше |
При 0,1<N<2 - зона Б, при N>2 - зона A |
III |
6 |
Будинки i споруди III, IIIa, IIIб, IV, V ступеней вогнестійкості, в яких відсутні приміщення, що відносяться згідно ПУЕ до зон вибухо- і пожежо-небезпечних класів |
То саме |
При 0,1<N<2 - зона Б, при N>2 - зона A |
III |
7 |
Будинки обчислювальних центрів, в тому числі що розташовані в міській забудові |
В мiсцевостях з сере-дньою тривалiстю грози 20 год/рiк і бiльше |
Зона Б |
II |
8 |
Димові та інші труби підприємств і котелень, башти і вишки всіх призначень заввишки 15 м і більше |
В мiсцевостях з сере-дньою тривалiстю грози 10 год/рiк і бiльше |
- |
III |
Ще одним визначальним чинником є рівень грозової активності в місці розташування споруди. Формування грозової хмарності і, як наслідок, грозова активність залежить від кліматичних умов і рельєфу місцевості. Тому грозова активність над різними ділянками земної поверхні неоднакова. Для розрахунку блискавкозахиснихзаходів необхідно мати конкретне значення, що характеризує грозову діяльність в даному регіоні. Такою величиною є інтенсивність грозової діяльності, яку прийнято визначати кількістю грозових годин на протязі року. Вона визначається як середньо-арифметичне значення за декілька років спостережень для певної місцевості земної поверхні. Середньорічна тривалість грози в окремих регіонах і промислових центрах визначається з карти (див. РД 34.21.122-87, рис.3) або за даними метеорологічних станцій, найближчих до даного регіону. Як приклад, наведемо значення для деяких міст України:
Симферопіль - 40...60;
Дніпропетровськ, Київ, Львів, Одеса - 60...80;
Донецьк, Запоріжжя, Ужгород - 80...100.
Інтенсивність грозової активності в даному регіоні земної поверхні визначають також кількістю ударів блискавки за рік, що припадає на 1 км2 земної поверхні - n. Середня кількість уражень блискавкою 1 км2 земної поверхні за рік приймається в залежності від середньорічної тривалості грози і наведено в таблиці 2.2.