Оформлення роботи

Робота виконується на аркуші паперу для форматом А4 210х294 мм простим олівцем.

ЛАБОРАТОРНА робота № 4

Тема: Виконання малюнку гіпсового зліпку стопи користуючись схемою

Мета: - навчитись аналізувати пропорції ноги людини;

• вміти виконувати схему зображення ноги людини;

• вміти виконувати тонову проробку з нанесенням штрихів для вияву форми і пластики ніг людини.

Кількість годин: 4

Прилади: олівець та гумка

ЛІТЕРАТУРА:

1. Кириченко М.А., Кириченко І.М. Основи образотворчої грамоти: Навч.посіб. – 2-ге вид., перероб. І допов. – К.: Вища шк.., 2002. – 190с.

2. Щеголихина А.К., Тимофеева И.К. Рисунок. – М.: Легкая индустрия, 1976.

3. Пармон Ф.М. Рисунок и графика костюма. – М.: Легпромбытиздат, 1987.

Зміст роботи

1. Аналіз форми стопи людини.

2. Побудова схеми стопи людини

3. Особливості виявлення форми та пластики стопи людини за допомогою штрихування

методичні вказівки до виконання роботи

Починаючи роботу, перш за все треба розглянути натуру з метою визначення найбільш ефективного розміщення зображення стопи на площині.

Після композиційного рішення, починаючи роботу над малюнком, необхідно побудувати всю форму зліпка стопи в цілому, знайти її конструкцію, основні пропорції, визначити загальний характер та знайти її положення у просторі.

Малюючи зліпок стопи, спочатку наносять на аркуш узагальнений контур. Далі, не зупиняючись на подробицях, намітити основні поверхні, що визначають конструкцію стопи.

Легкими штрихами визначаємо нахил частини гомілку та своду стопи, визначаємо їх співвідношення. Далі узагальнено намічаємо поверхні основних об’ємів – гомілка, стопи, пальців. При нанесенні загальної форми необхідно малювати не лінії контуру, а форми, тобто бачити масу, що замкнена у натурі між лініями.

Після того, як встановлені загальні співвідношення мас, треба перейти до проробки деталей – уточнення місцезнаходження кісточок, їх пропорцій та форми.

Подальша робота – пластичне моделювання форми світлотінню і детальна характеристика натури.

При роботі світлотінню також слід йти від загального до частного, тобто спочатку знайти й прокласти світлотіньові співвідношення загальних частин зліпка стопи.

У попередньому етапі, коли намічається загальна форма гіпсового зліпка, одночасно слід покривати легким тоном ті частини, які знаходяться у тіні. Заштриховуючи затемнену частину, а подальше, уточнюючи форму, наносять тіні на окремі деталі.

Прокладання загальної світлотіні на цьому етапі малювання допомагає вирішити більшу форму, об’єм і вірно визначити пропорції зліпка стопи.

При моделюванні світлотінню форми зліпка стопи необхідно витримати вірні співвідношення між основними градаціями світла та тіні, між бліком, світлом, напівтінню та тінню.

Але вміння вірно побудувати ціле ще не достатньо. Треба, не ламаючи загальної маси, внести в неї деталі та ретельно їх проробити. При цьому, жодна деталь не повинна мати самостійного значення – все повинно підлягати загальному за своїм розміром та тоном.

Отже, роботу необхідно починати з великих узагальнень, з вирішення загальних задач, поступово переходячи до деталей, які в кінцевому результаті не повинні порушувати враження цілого.

В основі світлотного зображення об’ємної форми зліпка стопи є закон тонових співвідношень, який вимагає пропорційного передавання взаємних відношень частин стопи за світлотою.

При встановленні тональної гами на малюнку необхідно відштовхуватись від світла (білий папір буде самим світлим на малюнку) і темної тіні (на всю силу олівця). Користуючись цими відправними точками, методом зрівняння визначаємо всі інші відтінки.

В процесі знаходження тонових співвідношень не можна просто копіювати плями світла та тіні. Потрібно наносити не плями, а будувати світлотінню конструкцію форми, і таким чином ліпити об’єм та створювати на площині простір.

Далі починається етап узагальнення, цілісності зображення. На цьому етапі завершується головна задача зображення – вирішення головного і характерного, підпорядкування другорядного.

Сутність узагальнення є в тому, що наприкінці роботи треба остаточно привести малюнок у відповідність із загальним візуальним враженням при цільному сприйнятті натури.