- •Глава 1. Загальні відомості про перспективу
- •§ 1. Основні поняття
- •Загальновідомими в Росії є панорами, створені ф. А. Рубо,—«Оборона Севастополя» (1902—1904 р.) і «Бородінська битва» (1911 р.), «Сталінградська битва» (1983 р.).
- •§ 2. Апарат, що проектує, і елементи картини
- •Система умовних позначок
- •§ 3. Способи завдання і визначення елементів картини
- •Питання і вправи для самоконтролю
- •Глава 2. Зображення точки і прямої в перспективі
- •§ 4. Перспектива точКи і відрізка прямої
- •§ 5. Перспектива нескінченно продовженої прямої
- •§ 6. Перспектива прямої загального положення
- •§ 7. Прямі часного й особливого положення
- •§ 8. Сліди прямої
- •§ 9. Взаємне положення прямих
- •Глава 3. Побудова перспективних масштабів
- •§ 10. Загальні поняття про перспективні масштаби
- •§ 11. Масштаб глибин
- •§ 13. Масштаб висот
- •§ 14. Перспективний масштаб на довільно спрямованої прямої
- •Для побудови картинного сліду площини q проводять граничну пряму ра . Потім через точку Qо паралельно граничній прямій ра проводять картинний слід QоQк допоміжної площини q.
- •§ 15. Розподіл відрізка
- •Питання для самоконтролю
- •Глава 4. Побудова в перспективі пласких фігур і геометричних тіл
- •§ 16. Побудова геометричних фігур у найпростішому положенні
- •§17. Побудова в перспективі кутів, довільно розташованих у горизонтальній площині
- •З’єднуючи задану вершину а з отриманою граничною точкою проводять другу сторону кута а . Кут а є перспективою заданого кута 60°.
- •§ 18. Побудова окружності у перспективі
- •Способи побудови зображень окружності в перспективі
- •§ 19. Побудова в перспективі зображень круглих предметів
- •Глава 5. Побудова тіней у перспективі
- •§20. Загальні відомості про теорію тіней
- •§ 21. Побудова тіней при штучному висвітленні
- •§ 22. Побудова тіней при сонячному висвітленні
- •Питання для самоперевірки
- •Глава 6. Побудова перспективи відображень у пласкому дзеркалі
- •§ 23. Загальні поняття про побудову відображень у пласкому дзеркалі
- •§ 24. Побудова відображень у дзеркальній площині
- •Питання для самоперевірки
- •Література
§ 2. Апарат, що проектує, і елементи картини
На моделі апарата, що проектує, зручно вивчати закони і способи побудови зображень фігур, заданих у предметному просторі й отриманих методом центральної проекції на площині картини. Розглянемо основні елементи і конструктивні особливості апарата, що проектує, (мал. 3).
Мал.
3
Предметна площина, П. Її розташовують горизонтально і мають на увазі безмежною. На ній поміщають картинну площину, глядача і зображуваний предмет.
Картинна площина, К — площина проекцій, чи картина. Її розташовують перпендикулярно предметної площині. На ній одержують центральну проекцію, тобто перспективне зображення, чи перспективу предмета.
Основа картини, кк — лінія перетину картинної і предметної площин.
Точка зору, S—центр проекцій, через який проходять промені, що проектують, до всіх крапок зображуваного предмета.
Точка стояння, s — основа перпендикуляра, проведеного з точки зору на предметну площину.
Висота точки зору, Ss — довжина перпендикуляра, обумовлена відстанню від точки зору до предметної площини.
Нейтральна площина, N – площина глядача, чи площина зникнення. Вона проходить через висоту точки зору паралельно картинної площині.
Предметний слід нейтральної площини, Nп – лінія перетину нейтральної і предметної площин, чи слід площини глядача.
Предметний простір — безмежний простір за картинною площиною, у якому знаходяться предмети, зображувані на картині.
Проміжний, чи нейтральний, простір — простір між картинною і нейтральною площиною.
Мнимий простір – безмежний простір від нейтральної площини, що знаходиться за глядачем.
Елементи апарата, що проектує, взаємозалежні з елементами картини. Від правильності вибору положення елементів апарата, що проектує, залежить зображення на картині і ступінь відповідності його зоровому сприйняттю. Визначимо і назвемо елементи картини, отримані при установленні взаємозв'язку апарата, що проектує, з картинною площиною (мал. 4, а, б).
Площина обрію, Н. Вона проходить через точку зору паралельно предметної площині.
Мал. 4
Лінія обрію, hh. Вона є перетинанням площини обрію з картиною. «Обрій» походить від грецького слова horizon, що означає «обмежуючий земну поверхню». Відстань від основи картини до лінії обрію визначає висоту точки зору.
Нейтральна пряма, пп— лінія перетину площини обрію з нейтральною площиною.
Головний промінь зору, SР — перпендикуляр, проведений з точки зору до картини. Його довжина визначає відстань від глядача до картини. Головний промінь зору розташований у площині обрію.
Головна точка картини, P — точка перетину головного променя зору з картиною. Вона завжди знаходиться на лінії обрію.
Площина головного променя зору, sSРро—площина, що проходить через головний промінь зору і висоту точки зору. Вона перпендикулярна до предметної і картинної площин.
Головна лінія картини, чи лінія головного вертикалю, Рро – лінія перетину площини головного променя зору з картиною. Вона поділяє картину на праву і ліву частини.
Дистанційні точки, чи точки віддалення, D1 i D2. Вони знаходяться на лінії обрію по обидві сторони від головної точки картини на відстані, рівній довжині головного променя зору.
Дистанційна, чи зорова, відстань, РD1 i РD2 – відстань від глядача до картини, рівна довжині головного променя зору.
Отже, для побудови перспективних зображень задають основні елементи картини: форму і розміри картини з її основою, кк, виходячи з композиційного задуму; лінію обрію, hh; головну точку картини, Р; положення дистанційних точок, D1 i D2.
Елементи картини задаються у залежності від змісту і задуму композиційної побудови, розкриття її сюжету чи визначаються (установлюються) з урахуванням реального положення людини, яка малює і зображуваного предмета при малюванні з натури. Правильно задані елементи картини служать опорою для точної побудови перспективних зображень, що відповідають зоровому сприйняттю людини.
