Семінарські заняття № 2, 3
Тема: Україна в період Центральної Ради. ( 2 години )
Українська Держава гетьмана П. Скоропадського. ( 2 години )
План
Лютнева буржуазна революція в Петрограді. Революційні події в Україні. Утворення української Центральної Ради.
Проблема державності України та ставлення до неї різних політичних сил. І та ІІ Універсали Центральної Ради.
Жовтнева революція в Петрограді та ставлення до неї Центральної Ради. ІІІ Універсал. Проголошення УНР.
Проголошення Радянської влади в Україні. Загострення відносин між більшовицькою владою та Центральною Радою.
IV Універсал Центральної Ради. Проголошення самостійності України.
Берестейський мир. Окупація України німецькими та австрійськими військами.
Прихід до влади П.Скоропадського.
Внутрішня та зовнішня політика гетьманського режиму.
Теми доповідей та повідомлень
М.С.Грушевський – видатний вчений і політичний діяч, перший президент України.
В. К. Винниченко – видатний український письменник, публіцист і політик.
Аграрна і національно – культурна політика гетьмана П.Скоропадського.
Політика «воєнного комунізму» та її здійснення в Україні.
Історичний портрет гетьмана Павла Скоропадського.
Українські збройні формування 1917-1921 рр.
Історичний портрет Симона Петлюри.
Література
Бойко О.Д. Історія України. Посібник. – К., 2004.
Винниченко В. К. Відродження нації. – К., 1990.
Горелов В. Павло Скоропадський – гетьман Української Держави. – К., 1995.
Грамота до всього українського народу (П.Скоропадський) // Там само.- С.82 -83.
Нагаєвський І. Історія Української держави ХХ століття. К., 1993.
Павленко Ю., Храмов Ю. Української державність у 1917-1919 роках. – К., 1995.
Реєнт О.Українська революція. – К., 1996.
Сторінки історії України ХХ століття. – К., 1992.
Субтельний О. Україна: Історія. – К., 1992.
Українська Центральна Рада. Документи і матеріали. Т.1– К., 1996; Т.2 -– К., 1997.
Українська державність у ХХ столітті. – К., 1996.
Універсали Центральної Ради// Конституційні акти України 1917 -1920. – К., 1992.-
С. 58 -63, 67 – 72.
Методичні рекомендації
На початку 1917 року Російська імперія опинилася на межі краху. Зростала недовіра народних мас до державних органів влади, які погано контролювали ситуацію і демонстрували свою нездатність поліпшити ситуацію на фронті і в тилу. Більша частина підприємств країни не працювала, що спричинило зростання безробіття. Почалися перебої з постачання м продовольства (хліба) в містах. Країну охопила інфляція, стрімко зростали ціни. Звичним явищем стали антиурядові виступи селян, солдат, робітників. Невдоволення економічними труднощами, викликані Першою світовою війною, прискорили падіння самодержавства. 27 лютого 1917 року цар Микола ІІ зрікся престолу. Лютнева буржуазно – демократична революція перемогла. Влада перейшла до рук Тимчасового комітету Державної Думи, який, у свою чергу, сформував новий Тимчасовий уряд країни.
Що таке двовладдя? Назвіть ще один орган влади, крім Тимчасового уряду, який діяв у той час в Петрограді.
Перемога революції відкрила широкі можливості для легалізації діяльності політичних партій, створення різноманітних громадських організацій.
Як демократизація суспільства позначилась на українському русі? Треба відзначити, що під впливом революційних подій навесні 1917 року відновили свою діяльність в Україні «старі» політичні партії та виникали нові політичні партії і громадські організації. Назвіть основні з них. Наведіть факти, які свідчать про розгортання та посилення національно – визвольного руху в Україні.
Важливою подією в політичному житті України стало створення Української Центральної Ради (УЦР). Спочатку вона відігравала роль Київської міської організації і в перші тижні свого існування переживала процес організаційного та ідейного становлення.
Як революційний парламент вона була визнана Українським Національним Конгресом (6 – 11 квітня 1917 р.) і з того часу очолила національно – визвольний рух, стала ініціатором відродження державності України.
Які політичні сили були представлені в Центральній Раді? Схарактеризуйте їх програмні вимоги щодо подальшої долі української державності. Розкрийте суть суперечок між «самостійниками» та «автономістами».
Проаналізуйте основні етапи діяльності Центральної Ради. Зверніть увагу на такі її моменти: обнародування І Універсалу (проголошення курсу на здобуття автономії України), переговори з Тимчасовим урядом і видання ІІ Універсалу, внутрішня і зовнішня політика Центральної Ради. Спробуйте відповісти на запитання: чому Центральна Рада, досить популярна на початку своєї діяльності, втратила підтримку деяких (яких?) верств населення до осені 1917 року?
Зверніть увагу на стосунки між Центральною Радою і Тимчасовим урядом влітку і на початку осені 1917 року. Розкрийте сутність виданої Тимчасовим урядом «Тимчасової інструкції для Генерального секретаріату Тимчасового уряду на Україні». Які права за цією «інструкцією» надавались Україні?
Зверніть увагу на те, що хоча Центральна Рада і мала значну підтримку з боку населення України, уже в 1918 році на владу в країні претендували і інші політичні сили.
Навесні в Україні почалися масові виступи робітників, солдат, селян, які вимагали негайно вирішити соціальні проблеми, припинити війну. В різних регіонах України, вмістах і селах почали виникати нові органи влади, які не підпорядковувались Центральній Раді – Ради робітничих, солдатських і селянських депутатів. Ці органи перебували під впливом різних політичних партій: есерів, меншовиків, більшовиків. Вплив останніх на ради неухильно зростав.
25 жовтня (7 листопада) 1917 року до влади в Петрограді прийшли більшовики.
Як ця подія була сприйнята Центральною Радою? Яка ситуація склалась в Києві і як проходила боротьба за владу в Україні? Чим вона закінчилась?
Розкрийте зміст ІІІ Універсалу Центральної Ради. Чому значна частина положень ІІІ Універсалу не була виконана? Обгрунтуйте висновок, що проголошення Української Народної Республіки стало визначною історичною подією, яка знаменувала відродження української державності в ХХ столітті. Спробуйте довести неминучість конфлікту між Центральною Радою і більшовицьким Раднаркомом.
Внаслідок агресії більшовицької Росії в грудні 1917 року в Харкові було проголошено утворення Української Радянської республіки. Зупиніться на цьому питанні докладніше. Таким чином, в Україні з’явилось два уряди: Генеральний секретаріат з Центральною Радою в Києві і більшовицький Народний секретаріат у Харкові. Харківський уряд, спираючись на підтримку більшовиків Росії, відразу оголосив про відміну всіх указів Центральної Ради і почав збройну боротьбу за владу (зупиніться на цьому докладніше).
Розкрийте основні події першої війни між УНР і Радянською Росією, агресія якої прикривалась Харківською більшовицькою владою. Чим вона була спричинена і які результати мала? Зверніть увагу, що ситуація ускладнювалась тим, що до цього часу авторитет Центральної Ради в суспільстві остаточно впав, тому що вона по суті не проводила обіцяних і декларованих ІІІ Універсалом соціально – економічних перетворень. Опору в масах вона практично втратила, навіть у Києві підтримки не мала, оскільки влітку і восени 1917 року відчувала спротив Тимчасового уряду і не мала реальних важелів влади, а в грудні 1917 року зазнала агресії з боку більшовицької Росії, втративши протягом місяця майже всю Лівобережну Україну. До того ж вона відкладала вирішення нагальних питань, насамперед аграрного, до закінчення Першої світової війни. Не останню роль відіграло й те, що на чолі Центральної Ради стояли автономісти, які сподівалися, що «демократична» Росія надасть Україні державність.
Проголошення Радянської влади в Україні розкололо українське суспільство на два непримиренних ворожих табори. Подальші події набули характеру громадянської війни – навої національної трагедії, в ході якої в котрий раз гинули українці. Чи не першими жертвами цієї війни стали старшокласники – гімназисти, яких Центральна Рада кинула захищати станцію Крути від радянських військ. З 500 захисників у живих лишилися одиниці. 300 киян – робітників загинули під час повстання проти Центральної Ради на заводі «Арсенал». До кінця громадянської війни кількість жертв зросла до кількох мільйонів.
В цих умовах в ніч на 12 січня 1918 року Центральна Рада спромоглася зробити рішучий крок і проголосили незалежність України (IV останній Універсал Центральної Ради).
Дайте коротку характеристику змісту та визначте історичне значення IV Універсалу Центральної Ради. Як розвивалися події далі? Поясніть, що змусило Центральну Раду піти на переговори з країнами Четвертного союзу? Чи була альтернатива Брестському миру? Які забов’язання брала на себе Центральна Рада і чи могла вона їх виконати? Чому? Як і чому армія союзників, що прийшла на допомогу Центральній Раді, перетворилась на окупаційну? Чому в умовах окупаційного режиму Центральна Рада не могла продовжувати здійснювати реформи і остаточно втратила підтримку народу. Радянська Росія, підписавши сепаратний мир з країнами Четвертного союзу, була змушена офіційно визнати незалежність Української Народної Республіки. Більшовики покинули Україну і знайшли притулок у Росії. Таким чином, перша спроба встановити Радянську владу в Україні зазнала поразки.
Але і Центральна Рада не багато виграла від союзу з німцями. Марними виявилися сподівання на допомогу Німеччини та Австро-Угорщини. Нові союзники втручались у внутрішні справи УНР, а Центральна Рада втрачала реальну владу в країн, скомпрометувавши себе співробітництвом з окупантами.
Дайте оцінку останнім політичним крокам Центральної Ради (прийняття Конституції, вибори першого Президента України). В чому, на вашу думку, причина політичного падіння Центральної Ради? Спробуйте коротко, спираючись на конкретні факти, розкрити історичне значення Центральної Ради, уроки її діяльності.
День 29 квітня 1918 року став останнім у діяльності Центральної Ради.
Із санкції німецької адміністрації в Україні відбувся державний переворот і влада перейшла до рук П.Скоропадського, який був проголошений гетьманом України. Чому прихід до влади П.Скоропадського в історичні літературі оцінюється як державний переворот?
Схема №1 Зміни в Україні за часів гетьманату
Заміна республіканської форми
правління на авторитарну.
В руках гетьмана була
зосереджена вся повнота
влади: законодавча,
виконавча, судова.
Скасування УНР. Відновлення поміщицького
П роголошення землеволодіння
Української держави.
Утворення дієздатного Зміни в Україні Відновлення приватної
а дміністративного за часів гетьманату власності на підприємства
а парату П. Скоропадського
Проведення масових Значні досягнення в галузі
репресій щодо лівих культури: українізація освіти,
політичних сил відкриття нових навчальних
в Україні закладів, тощо.
Відмова від гарантії Здійснення активної зовнішньої
громадських прав, політики (Українська держава
декларованих була визнана 30 країнами світу,
Центральною Радою у тому числі Росією).
Утворення української
регулярної армії та
спроба відновлення козацтва
як окремого стану
українського суспільства
(до кінця програма
була не виконана).
Користуючись схемою № 1, дайте характеристику внутрішньої і зовнішньої політики гетьманського уряду.
Як вирішувалось аграрне питання в Україні? Розкажіть про діяльність гетьманату в галузі культурного будівництва та державотворення. Як поставились до нової влади різні верстви українського населення? Як ви вважаєте, чи було майбутнє в гетьманського уряду в Україні? У чому, на вашу думку, виявилася нестабільність гетьманату?
П. Скоропадський залучив до своєї влади не лише українські політичні сили, а й російських монархістів, які не були зацікавлені в існуванні незалежної України, а бачили її як плацдарм для відновлення «єдиної і неподільної Росії». Сам гетьман П. Скоропадський, постійно хитаючись між цими двома політичними силами, зробив остаточний вибір на користь не більшовицької Росії, проголосивши 14 листопада 1918 року грамоту «До всіх українських громадян», у якій закликав до створення федерації України з не більшовицькою Росією і відновлення «Великої Росії». При цьому він навіть був згоден відмовитися від суверенітету Української держави.
Підводячи підсумок даного періоду української історії, можна зазначити, що Українська Держава часів гетьманату мала найбільш чіткі обриси держави, хоч і не зуміла (не встигла?) остаточно визначити свої кордони, прийняти Конституцію, створити власні збройні сили. Водночас це була держава, в якій переплелися характерні риси монархічної, республіканської і диктаторської форм правління. Внутрішня політика гетьманату не могла не викликати масового незадоволення населення. П. Скоропадський в своїй політиці опирався на підтримку поміщиків, буржуазію, заможних селян, але не задовольняв інтересів та вимог широких верств населення. У таких умовах навіть безперечні досягнення уряду в міжнародних відносинах і сфері освіти та культури дуже мало впливали на авторитет режиму.
Проблемні питання
Які проблеми, на вашу думку, Центральна Рада повинна була вирішувати насамперед?
Яка програма дій могла б знайти підтримку серед більшості українців?
Які проблеми виникли в Центральної Ради в зв’язку з приходом більшовиків до влади в Росії?
Чи є справедливим твердження радянських істориків про те, що Центральна Рада була «антинародною», «буржуазно – націоналістичною», «реакційною»?
Чи можна стверджувати, що внутрішня політика П.Скоропадського була приречена на невдачу? Чому переважна більшість населення України була незадоволена соціально – економічною політикою гетьманського режиму?
Чи можна стверджувати, що зовнішньополітичний курс Української Держави не мав перспектив для утвердження незалежності України? Відповідь обґрунтуйте.
Тести для самоконтролю.
Приводом до розгортання національно-визвольної боротьби в Україні в 1917р.
стало:
а) поразки російської армії на фронтах Першої світової війни;
б)перемога буржуазно-демократичної революції в Росії;
в)страх перед окупацією України німецько-австрійськими військами.
2. Українську Центральну Раду очолив:
а)В.Винниченко;
б)С.Петлюра;
в)М.Грушевський.
3. Більшість у Центральній раді становили:
а) «незалежники»;
б) «автономісти»;
в) «самостійники».
4. Легітимність Центральної Ради як державного органу влади була визнана:
а) Українськими установчими зборами;
б) З’їздом рад України;
в) Українським національним конгресом.
5. Перший Універсал Центральної Ради проголосив:
а)незалежність України;
б)поділ українських земель і передачу їх частин Росії;
в) проголошував автономію України.
6. Центральна Рада насамперед вирішувала питання:
а) державного будівництва;
б) визначення державного статусу України
в) соціально-економічні.
7.Другий Універсал Центральної Ради:
а) самовільно проголошував автономію України;
б) був зобов’язаним не проголошувати автономію України до рішення цього питання
Всеросійськими установчими зборами;
в) взагалі не торкався питання про автономію України.
8.Український уряд — Генеральний секретаріат очолив:
а) М.Грушевський;
б) В.Винниченко;
в) С.Петлюра.
9. Основні суперечки між В.Винниченком та С. Петлюрою точилися навколо
питання:
а) бути Україні автономною чи незалежною державою;
б) проводити в Україні соціальні реформи чи зачекати;
в) потрібна демократичній Україні сильна та боєздатна армія чи ні;
г) все перераховане – правильне.
10. Відповідно ІІІ Універсалу влада Центральної Ради поширювалась на:
а) 5губерній;
б)7губерній;
в) 9 губерній.
11. Дайте відповідь на питання: «У чому історичне значення IV Універсалу
Центральної Ради?»
12. Дайте відповідь на питання: «У чому, на вашу думку, проявилася слабкість
гетьманату П.Скоропадського?»