- •Лабораторна робота 1 дослідження однофазного трансформатора
- •1.1 Мета роботи
- •1.2 Завдання щодо проведення лабораторної роботи
- •1.3 Теоретичні положення
- •1.4 Опис випробувальної установки
- •1.5 Порядок виконання роботи
- •Лабораторна робота 2
- •Дослідження трифазного
- •Двообмоткового трансформатора
- •2.1 Мета роботи
- •2.2 Завдання щодо проведення лабораторної роботи
- •1.6 Обробка результатів дослідів та оформлення звіту
- •Контрольні питання
- •9. Які втрати потужності мають місце в трансформаторі, яка їхня фізична природа і чи залежать вони від величини навантаження трансформатора?
- •2.3 Теоретичні положення
- •3. Робота трансформатора при навантаженні
- •2.4 Опис випробувальної установки
- •2.5 Порядок виконання роботи
- •2.6 Обробка результатів дослідів та оформлення звіту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 3 визначення полярності трифазного тристрижньового трансформатора
- •3.1 Мета роботи
- •3.2 Завдання щодо проведення лабораторної роботи
- •3.3 Теоретичні положення
- •3.4 Опис випробувальної установки
- •3 .5 Порядок виконання роботи
- •3.6 Обробка результатів дослідів та оформлення звіту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота 4 дослідження ПаралельНої роботИ трифазних двообмоткових трансформаторів
- •4.1 Мета роботи
- •4.2 Завдання щодо проведення лабораторної роботи
- •4.3 Теоретичні положення
- •4.4 Опис випробувальної установки
- •4.5 Порядок виконання роботи
- •4.6 Обробка результатів дослідів та оформлення звіту
- •Контрольні питання
- •5.1 Мета роботи
- •5.2 Завдання щодо проведення лабораторної роботи
- •5.3 Теоретичні положення
- •5.4 Опис випробувальної установки
- •5.5 Порядок виконання роботи
- •5.6 Обробка результатів дослідів та оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота 6 дослідження несиметричних усталених коротких замикань трифазного трансформатора
- •6.1 Мета роботи
- •6.2 Завдання щодо проведення лабораторної роботи
- •6.3 Теоретичні положення
- •6.4 Опис випробувальної установки
- •6.5 Порядок виконання роботи
- •6.6 Обробка результатів дослідів та оформлення звіту
- •Контрольні запитання
- •Загальні теоретичні положення а.1. Загальні відомості
- •А.2. Принцип дії трансформатора
- •А.3. Конструкція трансформаторів
- •А.4. Група з’єднань обмоток трансформаторів
- •А.5. Основні співвідношення величин в трансформаторі
- •А.6. Режими неробочого ходу та короткого замикання
- •А.7. Робота трансформатора при навантаженні
- •А.8. Паралельна робота трансформаторів
- •А.9. Несиметричні режими трансформаторів
- •Техніка безпеки при виконанні лабораторних робіт
- •Підготовка до виконання лабораторних робіт
- •Порядок виконання лабораторної роботи
- •Оформлення і зміст звіту з лабораторної роботи
3 .5 Порядок виконання роботи
1. Визначити клеми, до яких приєднані вивідні кінці однієї обмотки за допомогою індикаторної лампи EL (рис. 3.2).
Для цього до одного затискача вимикача QF2 мережі з напругою 36 В увімкнути будь–яку клему, а до іншого – провідник з індикаторною лампою EL. Послідовно вмикаючи лампу до різних клем, знайти таку, при підключенні до якої лампа загоряється. Через те, що електричний опір обмотки вищої напруги більший, ніж опір обмотки нижчої напруги, слабке світіння лампи свідчить про те, що знайдено вивідні кінці обмотки вищої напруги. При підключенні до вивідних кінців обмотки нижчої напруги світіння лампи буде сильнішим. До протоколу випробувань занести, до якої обмотки (ВН або НН) треба віднести клеми.
2. Зробити
довільне маркування початків обмоток
вищої напруги А,
В,
С
та кінців – X,
Y,
Z.
Для перевірки правильності маркування з’єднати фазні обмотки в зірку, замкнувши клеми X, Y, Z в спільну точку; кінці А, В, С увімкнути до клем мережі 220 В. Живлення подати вимикачем QF1 та виконати вимірювання фазних напруг вольтметром PV1 (рис. 3.3). Якщо маркування зроблено правильно, то фазні напруги будуть однакові. Якщо фазна напруга однієї обмотки більша, ніж інших, то маркування кінців цієї обмотки слід змінити на протилежне. В протоколі випробувань відмітити остаточну відповідність клем маркуванню кінців обмотки вищої напруги.
3.
Для того щоб знайти, які обмотки вищої
та нижчої напруги розміщуються на одному
стрижні, до кінців А – Х
подати напругу 220 В
за допомогою вимикача QF1
та виміряти напругу на кінцях обмоток
нижчої напруги вольтметром PV2
(рис. 3.4). Обмотка нижчої напруги, на якій
напруга буде найбільша, знаходиться на
одному стрижні з обмоткою А – Х,
яка увімкнута до мережі. Довільно
маркують кінці цієї обмотки: а – х.
Повторити ці дії до фаз В та С з довільним маркуванням кінців обмоток b – y, c – z відповідно.
4. Визначити полярність обмоток нижчої напруги.
З’єднати
кінець Х
обмотки вищої напруги з довільно
маркованим кінц
ем
а
обмотки нижчої напруги. Увімкнути кінці
А – Х
до мережі 220 В та виміряти напругу
між кінцями А
та х
вольтметром PV1
(рис. 3.5).
Якщо заміряна напруга буде більше 220 В, маркування обмотки нижчої напруги а – х слід вважати правильним, а якщо напруга буде менше за 220 В, то маркування обмотки нижчої напруги слід замінити на протилежне.
В протоколі
випробувань відмітити остаточну
відповідність клем маркуванню кінців
обмотки нижчої нап
руги.
Повторити ці дії до фаз В та С.
5. Скласти задані викладачем схеми та групи з’єднань обмоток, враховуючи здійснене маркування кінців та використовуючи схеми з’єднань трифазних трансформаторів (табл. А.1 та рис. 3.6). Складену випробувальну установку показати викладачеві.
З’єднати точки схеми А та а. Увімкнути вимикач QF1, виміряти напруги, зазначені в табл. 3.1, та занести результати вимірів до цієї ж таблиці.
6. Знеструмити випробувальну установку, від’єднати з’єднувальні провідники, привести обладнання до початкового стану.
3.6 Обробка результатів дослідів та оформлення звіту
1. Побудувати векторні діаграми виконаних груп з’єднань. Для цього накреслити рівносторонній трикутник лінійних напруг обмотки вищої напруги, враховуючи заміряне значення напруги UAB та обраний масштаб. Трикутник лінійних напруг обмотки нижчої напруги будується за виміряними значеннями міжфазних напруг. Точка а співпадає з точкою А. Точку b знайти на місці перетину дуг, проведених радіусами UBb та UCb. Аналогічно точку с знайти на місці перетину дуг, проведених радіусами UBc та UCc. Накреслити трикутник лінійних напруг обмотки нижчої напруги, з’єднав точки а, b, c. Знайти величину кута ВАb. Розрахувати номер групи, виконавши ділення кута на 30. Порівняти одержаний номер з прийнятим до виконання. Зразки векторних діаграм в залежності від схеми та групи з’єднання наведені в табл. А.1.
2. Розрахувати
за формулами табл. А.1 коефіцієнти Вb,
Bc,
Cb,
Cc,
використовуючи обчислений коефіцієнт
трансформації n
(А.2),
а потім напруги, зазначені в табл. 3.1 за
співвідношеннями
;
;
;
.
Порівняти виміряні та обчислені значення.
3. Оформити звіт відповідно до додатка Д.
Таблиця 3.1 – Результати дослідження
Схема та група |
Лінійні, міжфазні напруги, В, та коефіцієнт трансформації |
||||||||||
UАВ |
Uab |
n |
UBb |
UBc |
UCb |
UCc |
|||||
задана викладачем |
виміряне |
виміряне |
обчислене |
виміряне |
обчислене |
виміряне |
обчислене |
виміряне |
обчислене |
виміряне |
обчислене |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
