3.Місце і роль права в системі соціальних норм

Соціальні норми —. це загальні правила поведінки людей у суспільстві, що зумовлені об'єктивними закономірностями, є результатом свідомої вольової діяльності певної частини чи всього суспільства і забезпечуються різноманітними засобами соціального впливу.

Залежно від способу їх утворення і забезпечення соціальні норми класифікують на юридичні, моральні, корпоративні (громадських організацій, політичних партій, інших об'єднань громадян), звичаї чи традиції.

Залежно від сфери соціальних відносин, що регулюються нормами, їх поділяють на економічні, політичні, сімейні, релігійні, етики та естетики, організаційні, соціально-технічні.

Юридичні (правові) норми — це загальнообов'язкові, формально визначені правила поведінки, встановлені (санкціоновані) державою, охороняються, захищаються і гарантуються нею та містяться в нормативно-правових актах.

Моральні норми — це правила поведінки, що базуються на моральних поглядах суспільства на добро і зло, справедливе й несправедливе, гуманне й негуманне, а забезпечуються, насамперед, внутрішньою переконаністю та силою громадської думки.

Корпоративні норми — це правила поведінки, що встановлюються й забезпечуються політичними партіями, громадськими організаціями та іншими об'єднаннями людей.

Звичаї чи традиції — це правила поведінки, що історично склались і увійшли (перетворились) у звичку людей.

Звичаї і традиції відрізняються одне від одного ступенем загальності правила поведінки. Традиції вважаються більш загальними правилами, ніж звичаї. Наприклад, святкування традиційних свят або звичай проводжати на службу у

Збройні Сили. Аби показати, що право є особливим видом соціальних норм, слід порівняти ознаки правових та інших соціальних норм.

Так, правові норми, що у своїй сукупності утворюють право:

• виникають разом із виникненням держави;

• встановлюються чи санкціонуються державою;

• виражають волю керівної частини суспільства;

• існують у суспільстві як одна система норм;

• формулюють правила поведінки у вигляді прав і обов'язків;

• є правилами поведінки, формально визначеними за змістом;

• мають певні форми зовнішнього виразу;

• мають точно визначені межі дії;

• забезпечуються державним примусом та іншими засобами.

Інші соціальні норми, що утворюють систему соціального регулювання:

— існують у будь-якому суспільстві;

— встановлюються чи санкціонуються іншими суб'єктами;

— виражають волю різноманітних частин населення ;

— можуть існувати й безсистемно, не будучи внутрішньо узгодженими;

— існують здебільшого у вигляді кількох відносно самостійних систем нормативного регулювання;

— виражаються не тільки через права та обов'язки , а й через загальні принципи, цілі, гасла тощо;

— зазвичай позбавлені формальної визначеності;

— можуть виражатись у будь-яких, не завжди фіксованих формах;

— не завжди мають точно визначені межі дії;

— забезпечуються звичкою, внутрішнім переконанням, моральним, громадським впливом та іншими поза державними засобами.[3]