2. Характеристика суддівської діяльності

Як було зазначено у попередніх лекціях, є різні види юридичної діяльності. Найбільш значущим видом серед усіх наявних, який відокремлюється за цілою низкою показників, у тому числі щодо ролі в юри­дичному процесі, є суддівська діяльність.

Професія судді є однією з найбільш складних юридичних професій. Це положення можна підтвердити низкою показників. Як носієві державної влади виключно судді надається право на здійснення правосуддя, що передбачає високий рівень професіоналізму й особистої відповідальності за при­йняття справедливого та всебічно виваженого рішення у конкретній юридич­ній справі. Діяльність судді в загальному плані — це не тільки втілення в жит­тя духу і букви закону, відновлення порушеного права, а й втілення соціальної справедливості, підтримка та забезпечення загальносоціальних цінностей.

Суддя повинен приймати рішення не піддаючись ніякому зовнішньому тиску, ніяким обіцянкам або спокусам з боку зацікавлених осіб, навіть не звертаючи увагу на прохання або вимоги представників владних структур.

Характерним є принцип чіткої регламентованості роботи судді. Цей принцип виявляється в тому, що для реалізації своїх повноважень суддя не може відступитися від встановленого законом порядку здійснення процеду­ри, він зобов'язаний у прийнятті рішення брати до уваги думки інших учас­ників процесу, об'єктивно оцінювати надану інформацію, організовувати поведінку присутніх на судовому засіданні, виконувати інші дії, які також регламентуються законодавством.

Функціональні аспекти суддівської діяльності, які характеризують її складний характер та необхідність висо­кого рівня професійності юристів системи правосуддя:

- соціальний аспект. У своїй діяльності суддя піклується не тільки пре те, щоб правильно, відповідно до закону розглянути юридичну справу та при­йняти у ній справедливе рішення, а й максимально використати юридичну процедуру та весь обсяг своїх повноважень, щоб сприяти високому авторите­ту права, вихованню громадян у дусі високої поваги до його вимог, сприяти поширенню правових знань та іншої правової інформації;

- комунікативний аспект виявляється у різноманітних формах спілкування з окремими індивідами, організаціями, установами тощо, яке ґрунтується на принципах юридичного процесу та, виходячи і: завдань окремо взятої ситуації, вимагає вияву цілої низки особистих якосте;: судді, таких як чуйність, емоційна сталість, уміння слухати співрозмовника, давати вичерпні й прямі відповіді. Вміння спілкуватися і в ході спілкування здійснювати функціональні обов'язки є однією з характеристик професіограми судді;

- організаційний аспект. Учасники процесу не перебувають у владному підпорядкуванні до судді. Однак якість розгляду справи залежить від узгодженості дій, взаєморозуміння, безконфліктності стосунків, чого суддя досягає завдяки своїм організаційним здібностям.

Зміст суддівської діяльності:

• вивчення матеріалів справи, яку взято до розгляду, їх перевірка, ВІВ, зіставлення, формування власної версії;

• витребування додаткових відомостей, документів, що стосуються мни;

• винесення постанов на проведення окремих слідчих дій, призначення експертиз;

• організація проведення судового засідання, визначення режиму його роботи;

• заслуховування сторін та їх представників, постановка запитань, що допомагають конкретизувати відповіді або свідчення, приводять весь потік інформації до логічної системи;

• підготовка проекту та винесення рішення у справі, забезпечення його виконання.

Щоб потрапити у коло кандидатів для обрання на посаду судді, кожен громадянин має право скласти кваліфікаційний екзамен та звернутися до кваліфікаційної комісії суддів із заявою про рекомендацію його на посаду судді. Остання дає висновок.

До кандидатів на посаду судді, крім того, ставлять вимоги, щоб ці особи не мали судимості та не були обмежені в дієздатності, освіта – вища юридична, вік – 25-30 років, залежно від рівня судової інстанції, стаж роботи за юридичною спеціальністю – від 2 до 10 років.

Право на заняття суддівською діяльністю остаточно реалізується після отримання позитивних висновків кваліфікаційної комісії та за результата­ми виборів, які проводяться Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами народних депутатів з по­переднім обговоренням кандидатур.

Вперше обраний суддя в урочистій обстановці на засіданні того орга­ну, який обрав суддю, приймає присягу. З отриманням статусу судді юрист, який буде здійснювати цей вид діяльності, повинен знати і чітко дотримуватися цілої низки вимог заборонного характеру, передбачених Законом України «Про судоустрій статус суддів», а саме: суддя не може бути народ­ним депутатом, належати до політичної партії, руху, входити до складу органів виконавчої влади, інших державних органів, органів місцевого та регіонального самоврядування, підприємств, які мають на меті отриман­ня прибутку, займатись підприємницькою та іншою діяльністю, крім ви­кладацької, наукової та іншої оплачуваної творчої діяльності у вільний від роботи час.

Такі вимоги до суддівської діяльності ставлять у зв'язку з високим при­значенням суду та судового процесу в здійсненні правосуддя, досягненні об'єк­тивної істини та у зв'язку з реалізацією інших завдань, покладених на судові органи. Слід підкреслити, що суддівську діяльність не може здійснювати приватна особа або комерційна структура. Судові рішення приймають від імені держави, судді є носіями судової влади в Україні й ця діяльність здійснюється лише у сфері публічного інтересу.