39. Щоб досягти успіху під час бесіди, треба:
а) ретельно готуватися до неї, основну увагу зосереджувати на власному «я», говорити швидко;
б) ретельно готуватися до неї, бути тактовним, ураховувати погляди співрозмовника;
в) ретельно готуватися до неї, висловлювати думки точно, логічно, постійно перебивати співрозмовника, щоб встигнути все сказати;
г) ретельно готуватися до неї, постійно перебивати співрозмовника, щоб встигнути все сказати, бути тактовним.
40. Яка найкраща цінність оратора?
а) вміння користуватися професійною мовою;
б) не тільки сказати те, що потрібно, але й сказати те, чого не треба;
в) говорити багато;
г) не тільки сказати те, що потрібно, але й не казати того, чого не треба.
41. Доповідач має знати таку попередню інформацію:
а) тему засідання, круглого столу; склад аудиторії; хто ще виступатиме на зібранні; місце й час проведення;
б) тему засідання, круглого столу; питання, які йому ставитимуть; місце й час проведення;
в) програму виступів; склад аудиторії; місце й час проведення засідання, круглого столу;
г) тему засідання, круглого столу; склад аудиторії; хто ще виступатиме на зібранні; питання, які йому ставитимуть; місце й час проведення.
42. Вступ доповіді повинен містити:
а) причину й мету виступу, розкривати суть конкретної справи, щоб привернути увагу аудиторії;
б) переконливі цифри, факти, цитати, переконливі міркування;
в) стисле викладення суті проблеми;
г) викладення суті проблеми у формі тез.
43. Доповідь слід будувати, дотримуючись таких вимог:
а) суцільний текст, без ліричних відступів, висновки узгоджені зі вступом;
б) висвітленню кожного питання приділяти однакову кількість часу;
в) теоретична обґрунтованість, опора на фактичний матеріал, наведення переконливих прикладів;
г) висвітленню найважливіших питань приділяти найбільше часу.
44. Під час виголошення доповіді голос треба підвищувати тоді:
а) коли хочете когось переконати; '
б) коли хочете відповісти на запитання;
в) коли ставите запитання, виявляєте здивування чи радість;
г) коли робите зауваження.
45. Щоб утримувати увагу слухачів, потрібно:
а) говорити надто голосно;
б) говорити тихо;
в) пристосовувати свій голос до обстановки, де відбувається спілкування;
г) пристосовувати свій голос до обстановки, де відбувається спілкування.
46. Що таке телефонна розмова?
а) розмова двох і більше осіб з метою отримання певної інформації, вирішення важливих проблем;
б) різновид усного мовлення, що характеризується специфічними ознаками, зумовленими екстрамовними причинами;
в) одна з найпоширеніших форм публічного виступу;
г) форма обговорення професійних проблем.
47. Якщо телефонуєте Ви, то:
а) насамперед запитайте, чи є у вашого співрозмовника достатньо часу для бесіди;
б) насамперед запитайте прізвище, ім'я, по батькові свого співрозмовника;
в) насамперед привітайтеся, назвіть організацію, яку ви представляєте, також своє прізвище, ім'я та по батькові;
г) насамперед запропонуйте співрозмовникові уважно вас вислухати.
48. Якщо телефонують Вам, то:
а) запитайте прізвище, ім'я, по батькові свого співрозмовника;
б) привітайтеся, назвіть своє прізвище, ім'я, по батькові;
в) зніміть слухавку й назвіть організацію, яку Ви представляєте;
г) привітайтеся, запитайте, з якою метою Вам телефонують.
49. Якщо до телефону підійшов не той, хто Вам потрібен, Ви повинні:
а) покласти слухавку й ще раз зателефонувати;
б) з'ясувати причину своєї невдачі;
в) попросити переказати інформацію потрібній Вам людині;
г) перепросити і звернутися з проханням покликати потрібну вам людину.
50. Зустрічні методи дебатування використовують на етапі:
а) формулювання та обґрунтування власного бачення проблеми;
б) обмін аргументами й запитаннями із залу;
в) останнє слово промовців;
г) генерування ідеї.
51. Заспокійливий протест, умовне схвалення, підміна понять - це:
а) способи дебатування;
б) зустрічні методи дебатування;
в) помилки під час дебатів;
г) засоби формулювання та обґрунтування власного бачення проблеми.
52. Перемовини мають такі стадії:
а) визначення місця й часу перемовин; встановлення контакту; формування мети; обмін думками та пропозиціями; закінчення перемовин.
б) визначення місця й часу перемовин; встановлення контакту; формування мети; обмін думками та пропозиціями; підбиття підсумків перемовин та виконання досягнутих домовленостей;
в) аналіз ситуації, визначення позицій під час переговорів та можливих варіантів вирішення проблеми; перемовини;
г) аналіз ситуації, проведення перемовин (розмежування суті проблеми і стосунків учасників перемовин, визначення інтересів сторін, розгляд взаємовигідних варіантів), завершення перемовин.