- •Пояснювальна записка
- •Завдання №1
- •Завдання №1
- •Завдання №1
- •Розв’язання:
- •Завдання №2
- •Завдання №1
- •Хід практичного заняття:
- •Розв’язання:
- •Завдання №2
- •Розв’язання:
- •Виробнича ситуація 4
- •Розв’язання:
- •Виробнича ситуація 5
- •Хід практичного заняття:
- •Виробнича ситуація 1
- •Розв’язання:
- •Виробнича ситуація 2
- •Розв’язання:
Завдання №1
Підприємство виготовляє вироби з пластмаси шляхом лиття. Річний обсяг виробництва виробів – 900 тис. шт., а трудомісткість виробу – 0,35 н-год. Тривалість робочої зміни 8 год. При однозмінному режимі роботи. Внутрізмінні витрати часу з вини робітників – 1,5%, а на регламентовані простої – 3%. Відсоток виконання норм виробітку – 105%. Кількість робочіх дів у данному році – 233 дні. Визначити необхідну чисельність робітників-відрядників.
Розв’язання:
1) Чисельність основних робітників-відрядників можна визначити за трудомісткістю виробничої програми:
Чосн.р
=
2) Дійсний фонд часу одного робітника становить:
Фд =
Де 233 – прийнята кількість робочих днів у році.
Завдання №2
Трудомісткість виготовлення одиниці виробу 2,4 н.-год. Річна програма випуску продукції становить 94 тис.одиниць. Визначити необхідну кількість відрядників, якщо корисний фонд робочого часу за рік становить 1860 год., а плановий відсоток виконання норм виробітку 105%.
Розв’язання:
Обчислення трудомісткості виробничої програми:
Т = t ×Q
Визначення необхідної чисельності відрядників:
Чо.р. = .
Завдання №3
Визначити планову середньоспискову чисельність основних робітників і промислово-виробничого персоналу заготівельного цеху. Вихідні дані наведені в таблиці:
Показники |
|
Нормативна трудомісткість випуску на початок планового періоду, тис.н-год |
480,0 |
Зниження нормативної трудомісткості,% |
11,0 |
Корисний фонд часу одного робітника, год. |
1810 |
Виконання норм виробітку,% |
105,6 |
Питома вага основних робітників в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу цеху,% |
72,0 |
Розв’язання:
Змістовний модуль 3
Тема: Основні та оборотні фонди, їх характеристика та показники використання
Практична робота №2
Розрахунок показників руху та придатності основних фондів. Розрахунок рівня зносу та суми амортизації основних засобів підприємства різними методами
Мета: научить студентів на практиці визначати показники забезпеченості та ефективності використання основних фондів. Розвиток вміння застосовувати теоретичні знання на практиці.
Оснащення заняття: інструкційні карти, методичний матеріал теми, калькулятори
ХІД ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ:
Перед виконанням практичної роботи студенту необхідно запом’ятати:
Основні фонди – засоби праці, що використовуються у виробничий діяльності підприємства впродовж періоду, який перевищує 365 календарних днів від дати їх вводу до експлуатації, і вартість яких поступово зменшується у зв’язку з фізичним та моральним зносом.
Для оцінки основних фондів у вартісному вимірі використовується первісна, відновнувальна та залишкова вартість.
Первісна балансова вартість обкта основних фондів (Вп) може бути в загальному вигляді представлена формулою:
Вп = Ц + З + С + М, грн.,
де Ц – цінаа обладнання, грн.,
З – збори, мита, непрямі податки, грн.,
С – витрати на страхування ризиків, грн.,
М – витрати на установку, монтаж і доведення до необхідного стану основних фондів, грн.
Переоцінену вартість основних фондів (Впер) можна визначити за формулою:
В пер = Вп × І пер, грн.,
де І пер- індекс переоцінки основних фондів.
І
пер =
,
де Всправ – справедлива вартість основних фондів, грн.,
Взал – залишкова вартість основних фондів, грн..
В зал = Вп (Впер) – Зн, грн..
або
Взал =
,
грн.,
де Зн – сума зношення основних фондів, грн.
Всправ = Взал × Іпер, грн..
Амортизація процес поступового відшкодування зносу основних фондів шляхом перенесення їх вартості на собівартість готової продукції.
В основі процесу амортизації ОФ є певні норми амортизації (На), тобто річні відсотки відшкодування вартості зношеної частини основних фондів.
Для характеристики руху ОФ на підприємстві використовуються показники:
Коефіцієнт оновлення (Конов)
Конов
=
,
Де Sк – вартість основних фондів на кінець року, грн.;
Коефіцієнт вибуття (Квиб)
Квит
=
.
Ефективність використання ОФ характеризується показниками які поділяються на загальні і часткові.
Основним із загальних показників використання ОФ є фондовіддача (Фв)
Фв
=
,
грн.,
Де Q – обсяг товарної (валової, чистої) продукції підприємства за рік, грн.,
Sсер – середньорічна вартість ОФ підприємства,грн..
Фондовіддача, обчислена за прибутком, характеризує рентабельність ОФ:
Френт
=
×
100, %,
Де П – прибуток підприємства, грн.
На показники фондовіддачі і рентабельності ОФ як узагальнюючи показники їх використання впливає ряд як зовнішніх, так і внутрішніх (залежно від підприємства) чинників.
Зовнішніми чинниками впливу є зріст затрат в основні фонди, пов’язані з покращенням умов праці працівників, охороною довкілля, забезпеченням якості продукції на рівні світових стандартів та ін. Ці чинники впливають на зниження фондовіддачі.
Внутрішніми чинниками підвищення фондовіддачі є зростання екстенсивного та інтенсивного використання ОФ, головним чином активної їх частини.
Оберненим показником до фондовіддачі є фондоємкість (Фм):
Фм
=
,
грн.,
Фондоозброєність праці (Фо) обчислюється за формулою:
Фо
=
,
грн.,
Де Ч – середньоспискова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.
Середньорічна вартість ОФ (Sсер) обчислюється за формулою:
Sсер
= Sпоч
+ Sвв×
-
Sвиб
×
,
грн.,
Де Sпоч. – вартість основних фондів на початок року, грн.;
Sвв- вартість введених протягом року основних фондів, грн.;
Твв – кількість місяців до кінця року, протягом яких функціонуватимуть введені ОФ;
Sвиб – вартість виведених з експлуатації ОФ протягом року, грн.;
Т вив – кількість місяців до кінця року з моменту виведення з експлуатації ОФ.
Номінальний (або режимний) фонд робочого часу (ФРЧн) одиниці обладнання визначається режимом роботи підприємства й обчислюється за формулою:
ФРН
= (Дк- (Двих + Дсв)) × n
×
t
,
Де Дк – Кількість календарних днів у періоді, дні;
Двих – кількисть вихідних у календарному періоді, дні;
Дсв – кількість святкових днів у календарному періоді, дні;
n - кількість змін роботи обладнання протягом доби;
t - тривалість однієї зміни, год.
Плановий фонд часу роботи (ФРЧ пл) обладнання визначається шляхом зменшення номінального фонду на час перебування обладнання в плановому ремонті та модернізації:
ФРЧпл = ФРЧн – РЧтор,
Де РЧтор – час простоїв обладнання у технічному обслуговуванні та ремонті, год.
Рівень використання обладнання за часом характеризується системою коефіцієнтів:
Кк
=
Кн.
=
Кпл
=
Де Кк, Кн., Кпл – коефіцієнти використання календарного, номінального та планового фонду робочого часу відповідно;
ФРЧд – дійсний фонд робочого часу обладнання, машино-годин;
ФРЧк, ФРН, ФРЧпл – календарний, номінальний та плановий фонди робочого часу обладнання відповідно, машино-годин.
