4. Категорії соціології

Для коректного опису предмета свого вивчення науці необхідний відповідний термінологічний апарат . Звичайно , теоретично можливе використання і природної мови , але специфіка об'єктивного розгляду предмета дослідження і необхідність адекватного сприйняття іншими вченими змушує соціолога використовувати специфічний науковий мову , характерний тільки для представників конкретної науки .

Основною категорією власне соціології є категорія соціального. З її допомогою можна вивести такі категорі, як соціальна група, соціальний інститут , соціальний процес і т.п.

Структура соціології

Під структурою науки розуміється її внутрішню будову . Аналізуючи структуру соціології , можна виділити три найбільш значущих її елемента , розташованих ієрархічно , і відрізняються як по предмету дослідження , так і по використовуваних методів.

1 . Макросоціологія. Це загальна соціологія , що вивчає суспільство в цілому. Типовими представниками макросоциологических досліджень є науковці XIX і початку XX століть , область наукових інтересів яких поширювалася на суспільство в цілому. Як правило , використовуються загальнонаукові методи досліджень , такі як аналіз , синтез та ін

2 . Галузева чи приватна соціологія. Суспільство розглядається соціологією як складна система, що складається з окремих елементів або підсистем . Такими підсистемами є політика , економіка , освіта і т.д. У рамках соціології існують окремі наукові напрямки , які вивчають ці окремі громадські підсистеми . І відповідно можна назвати такі , як соціологія політики , соціологія економіки , соціологія міста , соціологія вільного часу , соціологія сім'ї , соціологія управління і безліч інших. Методологія включає як загальнонаукові методи , так і специфічні для соціології .

3 . Мікросоціологія. Дуже часто виникає необхідність у проведенні якого-небудь конкретного соціологічного дослідження , що має прикладний характер . Наприклад , з'ясувати - який рівень підтримки серед населення Севастополя чинного голови міської державної адміністрації. Подібне дослідження, проведене методом анкетного стратифікованого опитування за порівняно короткий проміжок часу , скажімо , 5 днів, буде прикладом мікросоціологічного дослідження .

5. Структура соціологічного знання

Сучасна соціологія - це складно структурована галузь наукового знання. Є різні підходи до розуміння структури соціології. Найбільш відомим є підхід до розуміння структури соціології, започаткований Р.Мертоном - сучасним американським соціологом. За його концепцією, соціологія має трирівневу структуру.

Перший рівень - загальна соціологія або теоретична соціологія , або загальна соціологічна теорія. Вона подає абстрактно-узагальнений аналіз суспільства як такого, досліджує соціально-повні процеси, виявляє загальні закони функціонування суспільства, його окремих частин, визначає концептуальні засади соціології, в межах загальної соціології формулюються та обґрунтовуються концепції соціальної дії, соціальної взаємодії, соціального обміну, структурного функціоналізму, конфліктології тощо.

Другий рівень - соціологія конкретного суспільства, яка описується двома відносно самостійними теоретичними підсистемами:

• спеціальними соціологічними теоріями, що вивчають соціальні зв'язки між суспільством уцілому і даною сферою спільного життя, тобто, власне соціальну сферу, а також утворення людьми окремих груп, спільнот (наприклад, соціологія особистості, гендерна соціологія, соціологія міста, соціологія соціальних відхилень, соціологія адаптацій, соціологія бідності тощо);

• галузевими соціологіями, які вивчають соціальні аспекти різних видів людської діяльності, (наприклад, соціологія бізнесу, соціологія праці, соціологія освіти, соціологія релігії, соціологія політики тощо).

Спеціальні соціологічні теорії та галузеві соціології мають більш вузьку зону вжитку порівняно із загальною соціологією, тому їх інколи називають "малі соціології".

Третій рівень - рівень конкретних соціологічних (емпіричних) досліджень, які проводяться за допомогою спеціальних процедур та дослідницьких методик з метою отримання нового знання про соціальну реальність.

Досить розповсюдженим у сучасній соціології є підхід до структурування соціологічного знання з точки зору мети та завдань дослідження, згідно з яким виокремлюють:

• фундаментальну соціологію, яка спрямована на побудову самої теорії, методології, на подальший розвиток власне науки соціології;

• прикладну соціологію, спрямовану на вирішення практичних завдань, що стоять перед суспільством, та вироблення практичних рекомендацій щодо удосконалення функціонування суспільних механізмів.

З точки зору предмета вивчення розрізняють:

• макросоціологію, яка спрямована на вивчення суспільства як цілісного організму або окремих його складових (увага зосереджена на дослідженні структурних компонентів суспільства, великих соціальних груп, світових систем тощо);

• мікросоціологію, яка спрямована на вивчення повсякденного життя людини у її найближчому оточенні (у центрі уваги міжособистісні взаємодії людей з акцентом на дослідженні ) особливостей поведінки, мотивацій, спілкування тощо).

Мікросоціологію ще називають інтерпресивною (пояснюючою), або гуманістичною соціологією, тому що вона спрямована на вивчення життєвого світу людини, її поведінки у малих групах.