10 Суматори. Арифметико-логічні пристрої

10.1. Загальна характеристика суматорів

Суматором називається функціональний вузол комп’ютера, призначений для додавання двох n-розрядних слів (чисел). Опера­ція віднімання заміняється додаванням слів в оберненому або допо­вняльному коді. Операції множення та ділення зводяться до реалі­зації багаторазового додавання та зсування. Тому суматор є важли­вою частиною арифметико-логічного пристрою. Функція суматора позначається буквами SM або ?. Суматор складається з окремих схем, які називаються одно­розрядними суматорами; вони виконують усі дії з додавання зна­чень однойменних розрядів двох чисел (операндів). Суматори кла­сифікуються за такими ознаками: -способом додавання – паралельні, послідовні та пара­лельно-послідовні; -числом входів – напівсуматори, однорозрядні та багаторозрядні суматори; -організацією зберігання результату додавання – комбінаційні, накопичувальні, комбіновані; -організацією перенесення між розрядами – з послідовним, наскрізним, паралельним або -комбінованим перенесеннями (з груповою структурою); -системою числення – позиційні (двійкові, двійково-десят­кові, трійкові) та непозиційні, наприклад, у системі залишкових кла­сів; -розрядністю (довжиною) операндів – 8-, 16-, 32-, 64-роз­рядні; -способом представлення від’ємних чисел – в оберненому або доповняльному кодах, а також в їхніх модифікаціях; -часом додавання – синхронні, асинхронні. У паралельних n-розрядних суматорах значення всіх розря­дів операндів поступають одночасно на відповідні входи однорозрядних підсумовуючих схем. У послідовних суматорах значення розрядів операндів та перенесення, що запам’ятовувалися в минуло­му такті, поступають послідовно в напрямку від молодших розря­дів до старших на входи одного однорозрядного суматора. В пара­лельно-послідовних суматорах числа розбиваються на частини, наприклад, байти, розряди байтів поступають на входи восьмирозрядного суматора паралельно (одночасно), а самі байти – послі­довно, в напрям­ку від молодших до старших байтів з урахуванням запам’ятованого перенесення. У комбінаційних суматорах результат операції додавання запам’ятовується в регістрі

.

В накопичувальних суматорах процес додавання поєднується із зберіганням результату. Це пояснюється використанням Т-тригерів як однорозрядних схем додавання. Організація перенесення практично визначає час виконання операції додавання. Послідовні перенесення схемно створюються просто, але є повільнодіючими. Паралельні перенесення схемно ор­ганізуються значно складніше, але дають високу швидкодію. Розрядність суматорів знаходиться в широких границях: 4–16 – для мікро- та міні-комп’ютерів та 32–64 і більше – для універ­сальних машин. Суматори з постійним інтервалом часу для додавання називаються синхронними. Суматори, в яких інтервал часу для додавання визначається моментом фактичного закінчення операції, називаються асинхронними. В асинхронних суматорах є спеціальні схеми, які визначають фактичний момент закінчення додавання і повідомляють про це в пристрій керування. На практиці переважно використовуються синхронні суматори. Суматори характеризуються такими параметрами: швидкодією – часом виконання операції додавання ta, який відраховується від початку подачі операндів до одержання результату; часто швидкодія характеризується кількістю додавання в секунду Fa=1/ta, тут маються на увазі операції типу регістр–регістр (тоб­то числа зберігаються в регістрах АЛП); апаратурними витратами: вартість однорозрядної схеми додавання визначається загальним числом логічних входів використа­них елементів; вартість багаторозрядного суматора визначається загальною кількістю використаних мікросхем; споживаною потужністю суматора.

10.2. Однорозрядні суматори

Однорозрядним суматором називається логічна схема, яка виконує додавання значень i-х розрядів Xi та Yi двійкових чисел з урахуванням перенесення Zi з молодшого сусіднього розряду та ви­робляє на виходах функції результат Si і перенесення Pi в старший сусідній розряд. На основі однорозрядних схем додавання на три входи та два виходи будуються багаторозрядні суматори будь-яко­го типу. Алгоритм роботи однорозрядного суматора відображаєть­ся таблицею істинності (табл. 10.1). На основі табл. 10.1 записується система логічних функцій для результату Si та перенесення Pi у ДДНФ:

  (10.1)   (10.2) Мінімізація функцій (10.1) та (10.2) за допомогою карт Карно показана на рис. 10.1. Як видно з карт Карно, функція результату Si не мінімізуєть­ся, а функція Рі мінімізується зі зниженням рангу кон’юнкції та використовує тільки прямі значення змінних:  (10.3)

 

Рис. 10.1. Карти Карно для мінімізації функцій: а – Si; б – Рi При проектуванні комбінаційних однорозрядних суматорів враховують такі чинники: схема має характеризуватися регулярністю (подібніс­тю) структури та мінімальною вартістю, тобто мати по можливості найменше число логічних входів всіх елементів;

з метою підвищення швидкодії багаторозрядного суматора потрібен мінімальний час одержання функції перенесення tП=k tР, де k – число послідовно увімкнених елементів від входів до виходів Рi або ; tP – середня затримка розповсюдження сигналу одним логічним елементом в обраній серії інтегральних мікросхем; параметр k часто називають каскадністю (поверховістю) схем. Таким чином, для мінімізації часу одержання перенесення необхідно змен­шити каскадність схеми та використати інтегральні мікросхеми з малим часом затримки розповсюдження сигналу; для схем однорозрядних суматорів на основі рівнянь (10.1) і (10.2) необхідно виробляти як прямі Pi , так й інверсні  зна­чення функції перенесення. Така організація перенесень називаєть­ся парафазною. Для побудови схеми однорозрядного суматора на універ­сальних логічних елементах НЕ І рівняння (10.1) і (10.2) пере­творюються на основі правил подвійної інверсії та де Моргана до такого вигляду:

        (10.4) Схема однорозрядного суматора, побудована на елементах НЕ І відповідно до рівнянь (4.30), показана на рис. 10.2, а; її вартість, яка вимірюється числом логічних входів всіх елементів, становить 27, каскадність k=3. Рівняння (10.1) та (10.2) можуть бути виражені через функ­цію «Виключальне ЧИ»:   (10.5)            (10.6)

  Схема однорозрядного суматора на елементах «виключальне ЧИ» згідно з рівняннями (10.5) і (10.6) показана на рис. 10.2, б; її вартість ста­новить вісім входів і каскадність k=2. Рис. 10.2. Схеми однорозрядних суматорів: а – на елементах НЕ І; б – на елементах «виключальне ЧИ»; в – з використанням власного перенесення Функції однорозрядного суматора – самоподвійні, тобто їхні ін­версії утворюються інвертуванням значень аргументів без зміни місцезнаходження знаків диз’юнкції та кон’юнкції, наприк­лад, для перенесення з рівняння (10.2):                   (10.7) Помножуючи ліві та праві частини співвідношення (10.7) на макстерм (XiUYiUZi), одержують:                 (10.8) Після підстановки лівої частини співвідношення (10.8) в праву частину виразу (10.1) одержують рівняння для функції Si з використанням власного перенесення:                         (10.9) Схема однорозрядного суматора відповідно до рівнянь (10.9) і (10.3) показана на рис. 10.2, в; її вартість дорівнює 17 входів, кас­кадність k=2. Важливою властивістю цієї схеми є використання тільки прямих значень вхідних змінних і однофазного ланцюга фор­мування перенесення Pi в старший розряд. Напівсуматором називається логічна схема, яка виконує додавання значень i-х розрядів Xi і Yi двійкових чисел X і Y та реалі­зує на виході значення результату Mi і перенесення в старший сусідній розряд Ri:                        (10.10) Таким чином, напівсуматор виконує лише частину завдання підсумовування в i-му розряді, оскільки не враховує перенесення з сусіднього молодшого розряду. Схема напів­суматора, побудована на основі рівнянь (10.10), показана на рис. 10.3. З рівнянь (10.5) і (10.6) виходить, що схема однорозрядного суматора може бути побудована на основі двох напівсуматорів і додаткового логічного елемента ЧИ, як показано на рис. 10.3, в. Рис. 10.3. Схеми підсумовування: а, б – напівсуматор і його умовне позначення; в, г – однорозрядний суматор і його умовне позначення

10.3. Послідовний багаторозрядний суматор

Послідовний двійковий багаторозрядний суматор містить: n-розрядні зсуваючі регістри операндів X і Y, регістр результату S, однорозрядний суматор SM і двоступеневий D-тригер для запам’я­товування перенесення. Усі регістри забезпечують одночасне зсування праворуч, у бік молодших розрядів (рис. 10.4). Рис. 10.4. Схема послідовного багаторозрядного суматора У послідовному суматорі попарна подача значень розрядів Xi і Yi починається з молодших розрядів. Утворюються значення суми Si і перенесення Pi, які записуються відповідно в регістр резу­льтату та в тригер запам’ятовування перенесення на один такт Тс. Послідовне додавання виконується за стільки тактів, скільки розрядів у числі. Тому час додавання tS визначається співвідно­шенням: tS = nTс, де Тс – тривалість машинного такту. Від’ємні числа рекомендується представляти в доповняльно­му коді. Послідовний суматор потребує мінімальних апаратних витрат, однак тривалість операції додавання пропорційна розряд­ності операндів. Тому послідовний суматор можна викорис­то­вувати у відносно повільнодіючих цифрових пристроях.

10.4. Паралельні багаторозрядні суматори

Паралельний багаторозрядний суматор містить n од­нороз­рядних схем додавання, наприклад, чотири, як показано на рис. 10.5.

Рис. 10.5. Паралельний чотирирозрядний суматор: а – схема; б – умовне позначення

  Значення всіх розрядів двох чисел Х та Y поступають на входи відповідних однороз­рядних суматорів паралельно (одночасно). В паралельних сумато­рах з послідовним перенесенням значення сигналу перенесення Pi передається від розряду до розряду послідовно в часі (асинхронно). При застосуванні оберненого коду перенесення з найстаршого розряду подається на вхід перенесення молодшого розряду по лан­цюзі циклічного перенесення (рис. 10.5, а). При застосуванні доповняльного коду ланцюг циклічного перенесення розривається, а на вхід перенесення молодшого розряду подається логічний нуль. У паралельних суматорах з послідовним перенесенням час додавання визначається співвідношенням: tS = (n–1) tП + tS , де tП – час формування перенесення в кожному розряді, tS – час додавання в найстаршому розряді. У гіршому випадку можливий ва­ріант, коли сигнал перенесення послідовно розповсюджується від п ершого до n-го розряду.

10.5. Мікросхеми ALU

Промисловість випускає мікросхеми із символом функції ALU для виконання 16 арифметичних та 16 порозрядних логічних мікрооперацій залежно від вхідних сигналів настройки. У серіях ТТЛШ 530, 531, 533, 555 та 1533 вони мають позначення ИП3; в серіях ЕЗЛ 100, 500 і 700 використовують позначення ИП179. Мікросхема ALU в серіях ТТЛШ має (рис. 10.6): · інформаційні входи для подання двох чотирирозрядних операндів X i Y; · входи настроювання E3–E0 для задання номера однієї з мікрооперацій; · вхід M для задання типу мікрооперації: М=0 – арифметичні, М=1 – логічні; · вхід перенесення , необхідний тільки при виконані ариф­метичних мікрооперацій; · виходи: результату мікрооперації S4–S1, послідовного перенесення L, генерації G, транзиту Н, а також вихід з відкритим колектором від внутрішнього компаратора для вироблення ознаки рівності операндів FA=B. Перелік арифметичних і логічних операцій, які виконують ALU, наведений у табл. 10.2. При виконанні логічних операцій перенесення між розрядами не використовується. Арифметичні опе­­рації реалізуються з урахуванням перенесень і позик. В арифметичні операції включені фрагменти логічних дій. Наприклад, запис  означає, що спочатку виконується операція інверсії ( ), потім – логічного додавання (X v Y) та логічного множення ( ), а потім одержані таким чином два числа додаються арифметич­но з урахуванням перенесень. Таблиця 10.2

E3	E2	E1	E0	Логіка М=1	Арифметика М=0
0	0	0	0
0	0	0	1
0	0	1	0
0	0	1	1	0	-1
0	1	0	0
0	1	0	1
0	1	1	0
0	1	1	1
1	0	0	0
1	0	0	1
1	0	1	0
1	0	1	1
1	1	0	0	1
1	1	0	1
1	1	1	0
1	1	1	1

Мікросхема ALU виконує операцію арифметичного додавання двох чотирирозрядних операндів X і Y, якщо на входи настроювання подані сигнали Е3Е2Е1Е0=1001 та М=0. В цьому випадку мікросхема ALU виконує функцію суматора.

10.6.  ДВІЙКОВО-ДЕСЯТКОВІ СУМАТОРИ

 Двійково-десяткові суматори використовуються для обробки масивів десяткової інформації за порівняно простими алгоритмами, оскільки при цьому вилучаються витрати часу на переведення чисел з десяткової системи числення в двійкову і навпаки. Кожна десяткова цифра Xi кодується двійковим кодом прямого заміщення “8421” (двійковою тетрадою), тобто Xi=Xi4Xi3Xi2Xi1 і Yi=Yi4Yi3Yi2Yi1. Наприклад Xi=710=01112-10, Yi=910=10012-10; для дворозрядних десяткових чисел: XiXi-1=1610=000101102-10: YiYi-1=2810=001010002-10. Один розряд двійково-десяткового суматора (декада) містить чотирирозрядний суматор SM1 для одержання попередньої суми в тетраді, чотирирозрядний суматор SM2 для корекції результату та логічний елемент І ЧИ для вироблення ознак корекції, як показано на рис.10.7. Рис.10.7. Однорозрядний двійково-десятковий суматор: а – схема; б – умовне позначення

Декада працює таким чином. Двійкові тетради десяткових цифр Xi=Xi4Xi3Xi2Xi1 і Yi=Yi4Yi3Yi2Yi1 разом із перенесенням поступають на входи суматора SM1 і на його виходах утворюється попередня сума S’iT=S’i4S’i3S’i2S’i1, де S’iT – десятковий еквівалент тетради. Схема чотирирозрядного двійково-десяткового суматора з послідовним перенесенням в тетрадах і між декадами показана на рис. 10.8. Швидкодія таких суматорів розраховують за аналогією з двійковими послідовними перенесеннями. Для двійково-десят­кових суматорів можна використовувати групові структури прискорених перенесень. Рис. 10.8. Схема чотирирозрядного двійково-десяткового суматора.

Операція віднімання в двійково-десятковому суматорі заміняється додаванням операндів у оберненому або доповняльному кодах. Обернений код від’ємних десяткових чисел одержують заміною кожної цифри її доповненням до дев’яти.  Схема одного десяткового суматора з перетворювачами прямого коду операндів і результату в обернений код показана на рис. Рис. 10.9. Схема одного розряду десяткового суматора з перетворювачами прямого коду в обернений

Значення від’ємних чисел при Xзн=1, Yзн=1, Sзн=1 інвертується схемою “виключальне ЧИ”; при цьому утворюється двійковий код тетрад з надлишком шість. Корекцію результату виконують суматорами SM1, SM2 і SM3, в яких віднімання замінюється додаванням двійкової тетради з оберненим кодом числа шість, тобто плюс 10102.