Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Кор.віднов. програма «В гармонії з собою» Колес...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
105 Кб
Скачать
☆

«Подобається – не подобається»

Психолог просить дитину розкреслити аркуш паперу на дві половини і дати відповіді на запитання:

  • що мені не подобається в школі;

  • що мені не подобається вдома

  • що мені не подобається взагалі в житті.

Відповіді на ці запитання учень фіксує в лівій частині аркуша. Після цього пропонується серія позитивних запитань, відповіді на які фіксуються в правій частині аркуша:

  • що мені подобається в школі;

  • що мені подобається вдома

  • що мені подобається взагалі в житті.

Учень розповідає спочатку про те, що не подобається, а потім про те, що подобається. Важливо дотримуватися послідовності, щоб показати, що не все в житті так погано.

Другий цикл - « я це я, а ось і мої друзі»

Заняття 5.

«Знайди свою половинку»

Для проведення цієї гри психолог повинен підготувати кілька карток із різноманітним зображенням, (будинок, предмети вжитку, овочі, геометричні фігури),розрізаних на дві половинки. З метою ускладнення гри можна використовувати нерівні лінії розрізу.

Психолог перемішує половинки та роздає їх дітям. Потім за його сигналом кожна дитина повинна знайти відповідну половинку. Тут треба пам'ятати, що в роботу з тривожними дітьми не можна включати ефект змагання, тому наприкінці гри можна похвалити дітей за виконання завдання взагалі, а не за швидкість.

Після заняття можна поговорити з дітьми про те, хто як знайшов свою половинку і які ще є способи.

«Клеєний дощик»

Дітям пропонують стати один за одним і покласти руку на плече того, хто стоїть попереду. Психолог каже, що пройшов «клеєний» дощик, діти приклеїлись, їм не можна розклеїтись. Після чого він дає команду, і всі діти починають рухатись. За умови засвоєння дітьми способу руху можна ускладнювати гру. Модератор може використовувати ігрову ситуацію, пропонуючи дітям для виконання не просто завдання, а зв'язну розповідь.

Заняття 6.

«Шукаємо скарб»

Дітям пропонується стати в ряд за певною ознакою. Наприклад, за довжиною одягу, починаючи з найдовшого (найкоротшого); за кольором очей, починаючи з найсвітліших, і т. д.

Потім треба розділитись на команди за ознаками. Їм дається завдання знайти за допомогою карти-плану «скарб», який сховали в кімнаті.

Особливості використання цієї гри з тривожними дітьми полягають у тому, що краще давати завдання знайти «скарб» окремо кожній команді. Причому момент змагання включати не можна, якщо діти поспішають і хвилюються, психолог повинен одразу їх зупинити та пояснити, що головне у грі - це знайти «скарб», а не швидко його знайти.

«Вимкнений звук»

Для цієї гри можна використовувати великий макет телевізора з отвором замість екрану. Психолог по черзі пропонує дітям сісти на стілець «у телевізор». Потім просить дитину розповісти будь-яку історію, наприклад, про те, як вона йшла сьогодні у школу.

Через кілька хвилин психолог дає команду, за якою дитина замовкає. Дорослий каже дітям: «У нашого телевізора вимкнувся звук. Давайте спробуємо зрозуміти, про що нам розповідає (ім'я дитини) без слів». Діти «озвучують» розповідь дитини. Якщо оповідача зрозуміли неправильно, треба повторити ще раз. Потім можна замінити оповідача. Гру можна використовувати на кількох заняттях за бажанням дітей.

Заняття 7.

«Подарунок»

Усі діти сидять у колі. Психолог пропонує кожному подарувати сусіду подарунок, але не справжній.

Для цього дитині треба руками зобразити, що вона дарує, показати щось приємне й піднести подарунок. Після гри можна спитати в дітей, що їм подарували, і співставити, наскільки вірно вони все зрозуміли.

Як варіант гри можна використовувати в якості опису подарунка не конкретну назву предмета, а назву його властивостей, наприклад: «Мені подарували щось велике та м'яке».

«Долоньки»

Дітям пропонуються папір і фломастер. Треба покласти свою долоньку на аркуш паперу, розсунути пальці й акуратно обвести її контур. Потім психолог просить на контурі кожного пальця написати щось хороше про себе. Після цього ведучий збирає «долоньки», читає їх групі, а діти вгадують, де чия «долонька».