Право на пай колишніх членів сільськогосподарських підприємств і пенсіонерів з їх числа

 

Визначальною умовою для з’ясування питання права тієї чи іншої особи на земельну частку (пай) є членство цієї особи у сільськогосподарському підприємстві на момент одержання останнім державного акта на право колективної власності на землю, позаяк право на земельну частку (пай) мають лише члени сільськогосподарських підприємств та пенсіонери, які згідно з статутом підприємства залишились членами цього сільськогосподарського підприємства.

 

Слід наголосити, що питання членства осіб у сільськогосподарському підприємстві регулюються статутом підприємства, яким, зокрема, визначається порядок вступу до підприємства і припинення членства в ньому, принципи формування спільної власності та права членів щодо неї (ст. 4 Закону України “Про колективне сільськогосподарське підприємство”).

 

При з’ясуванні питання щодо права на земельну частку (пай) не можна вважати визначальною умовою тривалий термін роботи особи у колгоспі (радгоспі), дату складання списків або дату затвердження списків, що додаються до державного акта на право колективної власності на землю, їх уточнення чи інші умови. Право на земельну частку (пай) певної особи виникає з моменту передачі сільськогосподарському підприємству, членом якого вона є, державного акта на право колективної власності на землю (ст.ст. 5, 22, 23 ЗК України в редакції 1992 р.).

 

Як свідчить практика, непоодинокими є випадки, коли особа досить тривалий термін працювала у колгоспі (радгоспі), а потім із різних причин звільнилася з нього (до реформування підприємства), відтак згідно з статутом підприємства припинилося її членство у ньому. Постає питання про право на земельну частку (пай) цих осіб саме на підставі того, що вони тривалий час працювали у цьому підприємстві.

 

Натомість тривалий термін перебування особи у трудових відносинах із колгоспом (радгоспом) не можна розглядати як підставу для набуття права на земельну частку (пай), якщо особа припинила членство у цьому підприємстві до передачі йому землі з державної власності у колективну та одержання останнім державного акта на право колективної власності на землю.

 

Це суперечить положенням Указу № 720/95, в якому чітко встановлено, що право на земельну частку (пай) мають лише члени сільськогосподарського підприємства та пенсіонери, які раніше працювали в ньому і залишаються членами зазначеного підприємства, а також ст.ст. 5, 22, 23 ЗК України.

 

І навпаки, особа могла і не достатньо довго працювати у сільськогосподарському підприємстві, але право на земельну частку (пай) набути, оскільки на момент одержання цим підприємством державного акта на право колективної власності на землю згідно з статутом була членом цього підприємства.

 

Слід також ураховувати, що в осіб, які працювали у сільськогосподарському підприємстві на підставі трудового договору (якийсь певний час, без прийняття їх у члени підприємства), права на земельну частку (пай) не виникає, оскільки вони не є членами цього підприємства. Документом, що посвідчує право на земельну частку (пай) колишніх членів колективних сільськогосподарських підприємств, сільськогосподарських кооперативів, сільськогосподарських акціонерних товариств, а також пенсіонерів з їх числа, є сертифікат на право на земельну частку (пай).