3.2. Улаштування ручних вогнегасників.

Вогнегасники призначені для гасіння загорянь й пожеж в їх початковій стадії. В залежності від умов гасіння загорянь створені різні типи вогнегасників,що діляться на наступні групи:

І група – пінні: хімічні пінні та рідинні;

ІІ група - газові: вуглекислотні, аерозольні та вуглекислотно-бром-етилові;

ІІІ група – порошкові.

Хімічні пінні вогнегасники. Промисловість випускає три види ручних хімічних пінних вогнегасників: ОХП-10, ОП-М (густо-пінний морський) та ОП-9ММ(маломагнітний) ГОСТ 16005-70.

Рис.2.1

Вогнегасник ОХП-10 (рис.2.1) – це зварний балон 1 з чавунної кришкою 4, горловиною 3 зі сприском 9 та ручкою для перенесення 2. Всередині балону знаходиться поліетиленовий стакан 10, що закривається резиновим клапаном 8 (розташований на штокові 6 з пружиною 7). Зверху шток кріпиться штифтом до ексцентрикової рукоятки 5. Запобіжний клапан (штуцер 11 і гайка мембрани 12 попереджають вибух балону (мембрана розкривається при тискові в корпусі 0,08 мПа (0,8 кгс/см²).

Заряд вогнегасника складається з двох частин: лужної та кислотної. До лужної частини входять 8,5 дм³/л води і 450гр суміші бікарбонату натрію з екстрактом солодкового кореню. Кислотна частина знаходиться в поліетиленовому стакані місткістю 0,45дм3 і складається з сірчанокислого заліза (115гр) та сірчаної кислоти (120гр).

Для приведення вогнегасника в дію необхідно повернути ексцентрикову рукоятку вгору до відмови. При цьому піднімається резиновий клапан і відкривається стакан з кислотною частиною. Вогнегасник перевертають знизу вгору, кислотна частина перемішується з лугами, відбувається реакція між бікарбонатом натрію та сірчаною кислотою, а також бікарбонатом натрію та сірчанокислим залізом:

2NaHCO₃+H₂SO₄→Na₂SO₄+2H₂O+2CO₂↑

6NaHCO₃+Fe₂(SO₄)₃→3Na₂SO₄+Fe(OH)₃+6CO₂↑

Вуглекислий газ, що виділяється, перетворює розчин Na₂SO₄ та Fe(OH)₃ у пінний стан, тиск в балоні зростає та виштовхує піну через патрубок.

Час дії вогнегасника 60 с, довжина струменю 6м, кількість піни 40-50 дм³/л з кратністю не нижче 40хв.

Пінні вогнегасники призначені для гасіння всіх горючих, твердих і рідких речовин, за виключенням речовин, які хімічно взаємодіють з вогнегасними речовинами (лужні, алюмінійорганічні тощо), а також електроустановок та електрообладнання під напругою.

Вуглекислотні вогнегасники. Промисловість випускає ручні вогнегасники марок ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8 і пересувні на одновісному візку УП-1М, УП-2М, ОУ-400.

В якості заряду у вуглекислотних вогнегасниках застосовується рідка вуглекислота під тиском.

Вогнегасник ОУ-2 (рис.2.2.) – це стальний балон 1, в горловину якого на конусній різьбі вгвинчений вентиль 3 з сифоновою трубкою 2, яка призначена для подачі рідкої вуглекислоти до розтрубу – снігоутворювача 6. Вентиль має запобіжну мембрану 4, розраховану на розрив при температурі 50ºС.

Рис.2.2

Для приведення вогнегасника в дію необхідно звільнити запор кронштейну і піднести вогнегасник до вогнища, лівою рукою взяти за рукояткою, а правою направити розтруб у бік вогню й повернути маховик вентиля 5 проти часової стрілки до відмови. У вогнегасника нового виду – повернути важіль зверху донизу до відмови і, не перевертаючи вогнегасника, направити струмінь газу і снігу на палаючий предмет. Рідка вуглекислота в розтрубі швидко випаровується з одночасним утворенням твердої вуглекислоти – снігу, при цьому температура падає до -80ºС.

Не рідше одного разу на рік вуглекислотні вогнегасники зважують (без розтрубу) для перевірки на витік заряду. Результати зважування порівнюють з масою заряду (маса незарядженого вогнегасника у грамах вказана на вентилі). У випадку зменшення маси заряду на 10% і більше вогнегасник слід підзарядити або перезарядити. Наочний огляд проводять не рідше 2 раз на місяць.

Час дії вуглекислотних ручних вогнегасників 25 – 60с. технічні характеристики вуглекислотних вогнегасників наведені в таблиці 2.1.

Таблиця 2.1

Технічна характеристика вуглекислотних вогнегасників

Показники	ОУ	ОУ-2	ОУ-5	ОУ-8
Місткість балону, дм3	2,3	2	5	8
Довжина струменю, м	1,2	1,5	2	3,5

Вуглекислотні вогнегасники застосовують при гасінні невеликих осередків загорянь, а також пожеж в електроустановках під напругою не вище 380В. виключення складають речовини, які горять без доступу повітря.

Аерозольні і вуглекислотно-брометилові вогнегасники призначені для гасіння загорять легкозаймистих рідин, твердих речовин, електроустановок. В якості заряду слугують суміші на основі галоїдованих вуглеводородів (бромистого етилу, бромистого метилену, тетрафтордиброметану). Ці вогнегасники відрізняються один від одного тільки об’ємом балону.

Високоефективні порошкові вогнегасники. Склад їх заряду: 88% бікарбонату натрію, 10% тальку, 2% стеаратів цинку, алюмінію і заліза.

В теперішній час випускають порошкові вогнегасники наступних типів: ОП-1 "Супутник", ОП-1 "Турист", ОПС-6, ОП-8БІ, ОПС-10.

Рис.2.3

Вогнегасник ОП-8БІ (рис.2.3) складається з корпусу 1, балону високого тиску для газу 4, сифонної 2 та повітряної 3 трубок, кришки 8 з запірно-пусковим пристроєм, шлангу 9 з насадком 10. Щоб привести вогнегасник в дію, необхідно витягнути чеку 7, поштовхом натиснути на пробійник 6, вивільнити шланг з насадком і через 5-7 с натиснути на важіль 5. При цьому газ через калібрований отвір по повітряній трубці надходить в порожнину корпусу вогнегасника, а порошок по сифонній трубці викидається з насадку і потрапляє до осередку пожежі у вигляді туманної хмари.

В порошковому вогнегаснику для уникнення зволоження й злежування порошку конічний насадок шлангу необхідно щільно закривати спеціальною пробкою, яка створює повну герметизацію балону. Час дії вогнегасника 20 с, відстань дії 6-8 м.

Порошкові вогнегасники призначені для гасіння загорять лужноземельних та лужних металів, а також електроустановок під напругою до 1140 В. ці вогнегасники мають високу ефективність і в багатьох випадках можуть замінювати недешеві вуглекислотні і пінні вогнегасники.

Балони всіх вогнегасників, які знаходяться в експлуатації, не рідше 1 разу на 5 років необхідно оглядати на зарядних станціях для визначення їх придатності для подальшої експлуатації.