Перевірка силового трансформатора

До малопотужних силових трансформаторів відносять трансформатори потужністю до 200-250 Вт. Малопотужний силовий трансформатор випробовують на відсутність короткозамкнених витків. Із цією метою збирають схему згідно мал. 10.6:

Рис. 10.6

Потім встановлюють за допомогою автотрансформатора мінімальну напругу (0-5 В) і поступово підвищують його, спостерігаючи при цьому за лампочкою Л. У момент появи темно-червоного світіння знімають показання вольтметра.

Якщо напруга на первинній обмотці трансформатора велика ( 50-250 В), то вважають, що трансформатор витримав випробування - короткозамкнених витків у ньому немає. Якщо ж вимірювана напруга мала (5=25 В), те трансформатор бракують.

Визначення числа витків обмоток трансформатора

Приблизно число витків обмоток готового трансформатора можна визначити в такий спосіб. Обмотати бічні стрижні сердечника одним-двома лістами паперу й, обережно просмикуючи провід, намотати на котушку трансформатора поверх наявних обмоток ще одну додаткову обмотку. Число витків Wдоп обмотки бажано взяти не менш 25, а як обмотувальний провід застосувати будь-яке ізольований провід діаметром 0.15-0.5 мм

Рис. 10.7

Потім зібрати схему, зображену на рис 10.7, і встановити за допомогою автотрансформатора таку напругу на первинній обмотці I, при якому показання вольтметра дорівнює U_ДОП = 4-6 В.

Перевести повзунок перемикача в положення 2-1 і записати друге показання (U₁) вольтметра.

Обчислити числа витків обмотки Wi по формулі

Після визначення Wi неважко таким же способом обчислити числа витків і інших обмоток

Знаходження обмотки з більшим числом витків

Якщо відомо, що обмотки трансформатора намотані проводом одного або приблизно одного діаметра й опору обмоток різко відрізняються друг від друга те, щоб визначити обмотку, що містить більше число витків, досить виміряти опори обмоток. Якщо ж про обмотувальні проводи нічого не відомо й опори обмоток не сильно відрізняються друг від друга, то обмотку трансформатора, що містить більше число витків, знаходять у такий спосіб.

Установлюють на котушку трансформатора компас і, повертаючи їх так, щоб стрільця компаса була перпендикулярна осі обмоток, записують позначку шкали, проти якої встановлюється стрілка.

Рис. 10.8	Рис. 10.9

Потім з'єднують порівнювані обмотки послідовно й підключають їх до гальванічного елемента (рис 10.8. а) Помітивши напрямок відхилення стрілки компаса, перемикають кінці однієї з обмоток (рис 10.8, б) і спостерігають за стрілкою. Якщо вона відхиляється в ту ж сторону, що й у перший раз, то обмоткою з більшим числом витків уважають ту з них, що не перемикалася. Якщо ж стрільця відхиляється від оцінки протилежну сторону, то обмоткою з більшим числом витків уважають обмотку, що перемикається.

При відсутності компаса шукану обмотку можна знайти за допомогою гальванічного елемента й міліамперметра або за допомогою батареї для кішенькового ліхтаря й вольтметра (на 10 В). Із цією метою приєднують до однієї з обмоток (наприклад, АВ) гальванічний елемент, а до іншої (СД) — міліамперметр (рис 10.9) із граничним значенням струму 1 мА. Джерело напруги й прилад підключають до обмоток так, щоб при включенні елемента стрілка міліамперметра відхилялася вліво, а при відхиленні - вправо.

Замкнувши й розімкнувши контур І, міняють місцями гальванічний елемент і міліамперметр і розмикають контур ІІ. Шукану обмотку oпределяют по величині кута відхилення стрілки, Цей кут більше в тому випадку, якщо міліамперметр приєднаний до обмотки з більшим числом витків.