3.5.1. Кріплення вільного кінця тягового органу

Залежно від кратності поліспаста, кінець тягового органу можна закріпляти на вантажній планці рухомої обойми поліспаста до металоконструкції вантажопідйомного пристрою, або до вантажної планки нерухомої обойми поліспаста, Приєднання стального канату часто виконують за допомогою петлі на вісь або спеціальної втулки. Процес утворення петлі полягає в наступному: канат згинають по коушу, кінець канату з'єднують з основною віткою за допомогою затискних планок або заплетенням кінця канату.

Розміри коуша можна вибрати з табл. 90. залежно від діаметра канату, їх виготовляють із труби, яку розрізають вздовж осі і в нагрітому стані надають відповідної форми, U - подібні затискачі вибирають за табл. 91 (рис. 22., рис. 23).

Табл. 90. Коуші для стальних канатів

Діаметр канату	Розміри, мм
dк, мм	b	L	R	b	L1	r	S	S1
3,6...3,9	10	15	13	7	24	2,5	2	2,5
3,9...4,7	14	20	16	8	31	3	3	3
4,7...5,5	18	26	20	8	38	3	3	3
5,5...6,6	22	30	24	10	45	4	4	4
6,6...7,8	26	36	26	12	52	5	4	5
7.8...9,5	30	45	38	14	65	6	4	6
9,6...11	35	50	39	16	77	6	5	6

Рис. 22. Ескізи коушів для стальних канатів

Рис. 23. Ескіз U - подібного зажиму.

При використанні втулки кінець канату вводять через конусний отвір втулки, його розплітають на окремі дротинки, вирізають пенькову серцевину, кінець кожної дротинки перегинають і в такому вигляді кінець канату затягують в конусне гніздо втулки, яке заливають легкоплавким металом. Розміри конусної втулки вибирають за табл. 92 (див. рис. 24).

Діаметр осі для кріплення канату визначають із розрахунку на згин як балку на двох опорах:

(109)

де М_зг - згинаючий момент в небезпечному перерізі осі, Н∙м,

- допустиме напруження згину для матеріалу осі, МПа.

Рис. 24. Ескіз конусної і втулки для кріплення стальних канатів