1. Розсіювання снарядів при стрільбі. Причини розсіювання. Таблиці стрільби 122 мм. Г д-30

Суть розсіювання снарядів

Під час стрільби на ураження спостереженої цілі із однієї і тієї самої гармати (міномета) у можливо однакових умовах (одинакові заряди і снаряди (міни), одна і та сама установка прицільних пристроїв і т.д.) можна помітити, що розриви снарядів (мін) відбуваються не в одній точці, а розкидаються на деякій площині. Це явище розкидування точок падіння снарядів під час стрільби з однієї і тієї самої гармати в можливо однакових умовах називають розсіювання снарядів.

Розсіювання снарядів відбувається на деякій площині, яка називається площиною розсіювання. Ця площина обмежена еліпсом.

Різноманітність початкових швидкостей

Під час виробництва порохів неминучі допущення в технології виготовлення порохів, які призводять до різниці хімічних властивостей зерен пороху. Неможливо виключити і випадкові помилки у вазі зарядів. Крім того, на вогневій позиції не вдається забезпечити абсолютно однакові умови зберігання зарядів. Різниця умов зберігання призводить до різниці температури кожного заряду. Крім того, від пострілу до пострілу нагрівається ствол. Різний час перебування заряду в нагрітому стволі від моменту заряджання до моменту пострілу також приводить до зміни температури заряду. Кожна із зазначених причин приводить до зміни початкової швидкості під час кожного пострілу.

Різноманітність досилання снаряда під час заряджання і різноманітність розмірів та розташування ведучого пояска на снаряді приводить до різноманітності об’єму зарядної камори, що, у свою чергу, приводить до різниці в щільності заряджання різних пострілів і, відповідно, до різниці початкової швидкості снаряда.

За технічних умов виготовлення снарядів неможливо досягти однакової ваги снарядів. Для врахування поправок на відхилення ваги від табличної на снаряд наносять фарбою так звані вагові знаки. Відхилення ваги снаряда q від табличного його значення характеризується числом вагових знаків, які наносять на корпус снаряда. Кожен знак означає відхилення ваги снаряда на 2/3% від табличної ваги. Так, „Н” (снаряди нормальної ваги) ставляться на снарядах, у яких відхилення ваги не перевищує ±1/3%q (q – таблична вага). Під час визначення установок для стрільби ніяких поправок на відхилення ваги снарядів з клеймом „Н” вводитися не буде. Але це припущення у вазі (±1/3%q) обов’язково приведе до різниці початкових швидкостей під час кожного пострілу снарядів з клеймом „Н”.

Різноманітність кутів кидання і напрямків стрільби

До випадкових помилок в установках прицілу, рівня, кутоміра і в наведенні гармати призводить недосконалість органів чуття навідника. До цих помилок додаються помилки внаслідок неоднакового вибору ходів механізмів гармати. В результаті кути кидання і напрямок стрільби під час кожного пострілу різняться між собою. Це викликає незбігання (роз-сіювання) траєкторій.

Різноманітність умов польоту снаряда після вильоту його із гармати

Пориви вітру в різних напрямках (та зміна інших метеорологічних умов), які відбуваються під час польоту кожного снаряда, не можуть бути врахованими. Це приводить до того, що кожен снаряд летить по своїй траєкторії. Різниця у формі снарядів, їх вазі і положенні центра ваги призводить до зміни сили опору повітря під час польоту кожного снаряда. Зміна сили опору повітря призводить до розсіювання траєкторій.

Усі групи причин розсіювання можна показати у вигляді табл. 1.

У дійсних умовах стрільби під час кожного пострілу діють усі три групи причин, які викликають розсіювання снарядів, унаслідок чого одні снаряди летять далі, інші ближче, одні правіше, інші лівіше. Іншими словами, політ кожного снаряда відбувається по своїй траєкторії, яка відрізняється від траєкторії інших снарядів.

1–ша група	2-га група		3-тя група
Різноманітність початко-	Різноманітність	кутів ки-	Різноманітність	умов
вих швидкостей снарядів	дання і напрямків стрільби		польоту снаряда після ви-
			льоту із гармати
	Виникають за умов різниці
- ваги зарядів;	- установок прицілу, рівня і		- атмосферних умов;
- хімічних властивостей по-	кутоміру;		- форми, ваги, положень
рохів зарядів;	- наведення гармати в гори-		центра ваги снарядів;
- температури зарядів;	зонтальній та	вертикальній	- фарбування	зовнішньої
- щільності заряджання;	площинах;		поверхні снарядів;
- ваги снарядів;	- кутів вильоту і бокових		- впливу післядії газів;
- розмірів ведучого пояска і	зміщень гармат під час пост-		- інше
його положення;	рілу;
- інше	- інше

Висновок: розсіювання снарядів – явище неминуче.

Під час розгляду причин, які викликають розсіювання снарядів, видно, що багато із них пов’язані з випадковими помилками різного роду вимірювань. Частина із них зв’язку з вимірюваннями не має, однак вплив їх також випадковий. Відхилення кожної точки падіння снаряда від центра розсіювання снарядів випадкове і може бути подане як результат дії великої кількості помилок, кожна із яких викликана дією окремої причини, не залежної від решти причин. Кожна елементарна помилка дуже мала в порівнянні з сумарною величиною відхилення даної точки падіння снаряда.

ТАБЛИЦІ СТРІЛЬБИ 122-мм. ГАУБИЦІ Д-30

Дійсні таблиці стрільби складені для стрільби кумулятивними снарядами БП1 з підривниками ГКН або ГПВ-3, осколково–фугасними снарядами ОФ-462Ж (ОФ-462), ОФ24Ж (ОФ24) з підривником РГМ-2,В-90 і Д-1-У; снарядами: димовими Д4 (Д4М) з підривником РГМ-2 або В-90, освітлювальним парашутним С-463Ж (С-463) та агітаційним А1 (А1Д,А1Ж,А1ЖД) з трубками Т-7, а також для стрільби кумулятивними необертовими снарядами БКо( БК6М) з підривником ГПВ-2 і 3БК13 з підривником 3В15.

З 1982 року для систем Д-30 виготовляються суцільнокорпусні осколково-фугасні снаряди підвищеної потужності індексів 3ОФ56 (з мідним ведучим паском) і 3ОФ56-1 (із залізокерамічним ведучим паском).

Снаряди 3ОФ56 і 3ОФ56-1 комплектуються тільки підривником РГМ-2М.

Снаряди ОФ-462Ж (ОФ-462) та ОФ24Ж (ОФ24) комплектуються підривником РГМ-2 та РГМ-2М. Підривник РГМ-2М відрізняється від РГМ-2 тільки детонуючим вмістом.

Стрільбу снарядами з підривником РГМ-2М виконують за таблицями стрільби для осколково-фугасних снарядів ОФ-462Ж (ОФ-462), ОФ24Ж (ОФ24) з підривником РГМ-2 без введення додаткових поправок на снаряд та підривник.

Під час підготовки даних поправки на ковпачок підривника та на непофарбованість снаряда не вводити.

По броньованих цілях стріляти прямою наводкою кумулятивними снарядами. У разі відсутності кумулятивних снарядів стріляти осколково-фугасними снарядами з підривником РГМ-2 або РГМ-2М з ковпачком та установками крана на „ 0”.

Під час стрільби кумулятивними снарядами посилена кришка із гільз зі спеціальним зарядом повинна бути вийнята.

Під час стрільби осколково-фугасними, димовими, освітлювальними і агітаційними снарядами на зарядах повний і зменшений (без виймання пучків), посилену кришку із гільзи дозволяється не виймати.

Під час зіставлення зарядів №1 по №4 посилена кришка назад до гільзи не вкладається.

Димовими снарядами Д4 (Д4М) з підривником РГМ-2 можуть застосовуватися під час стрільби на рикошет для цілевказування і пристрілки цілей, а з підривником В-90 вони можуть використовуватися для постановки димових орієнтирів, димових створів і т.д.

Під час дистанційної стрільби снарядами ОФ-462Ж (ОФ-462), ОФ24Ж (ОФ24), Д4 (Д4М) з підривником В-90 або Д-1-У необхідно зняти з підривника запобіжний ковпак та встановити дистанційне кільце на необхідну кількість поділок.

Для отримання ударної дії необхідно зняти з підривника тільки запобіжний ковпак (заводська установка на „УД” ). У підривника В-90 для отримання осколкової дії снаряда необхідно зняти також і ковпачок; для отримання фугасної дії снаряда ковпачок не знімати.

Під час повної підготовки даних для стрільби снарядами ОФ-462Ж (ОФ-462), ОФ24Ж (ОФ24), Д4 (Д4М) з підривником В-90 або Д-1-У поправки брати із таблиці стрільби для осколково-фугасного снаряда ОФ-462Ж (ОФ-462) з підривником РГМ-2 у відповідності до заряду і дальності.

Рикошетною стрільбою осколково-фугасними снарядами ОФ-462Ж (ОФ-462), ОФ24Ж (ОФ24) і димовим снарядом Д4 (Д4М) з підривником РГМ-2 вести з установкою підривника на уповільнену дію з ковпачком.

Кут зустрічі повинен бути не менше 2° і не більше 20° під час стрільби по наземних цілях і не більше 10° під час стрільби по цілях на воді.

Стрільбу снарядами БК6 (БК6М) потрібно проводити з підривником ГПВ-2 без ковпачка, крім випадків стрільби у дощ, град і снігопад, коли стрільба ведеться з ковпачком для того, щоб уникнути передчасних розривів снарядів на траєкторії.