19. Загальна характеристика законів в сфері оп

1) Конституція. Право на безпечні та належні умови праці (ст. 43) – одне із конституційних прав держави, яке здійснюється за допомогою системи правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профіктичних заходів та засобів.

Це право на обєднання, і участь у профспілках з метою захисту своїх трудових та соціальних відносин, право на відпочинок, на інформацію, на охорону здоровя, на страйк.

2. КЗПП – Зокрема глава 11, що називається «Охорона праці», а також інші глави «трудовий договір», «прація жінок», «праця молоді», «робочий час».

3. Кримінальний кодекс України, кодекс про адмін. правопорушення, зокрема у частині, що передбачають відповідальність за порушення законодавства про охорону праці.

4. ЗУ «Про охорону праці» - 9 розділів, що містять загальні положення з ОП, державне управління ОП, державний нагляд і громадський контроль, відповідальність за порушення законодавства в сфері ОП. Окремий розділ присвячений міжгалузевим та галузевим нормативним актам про ОП, що передбачає види, порядок опрацювання та скасування таких актів.

Закон поширює свою дію на всіх ю.о. та ф.о., які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Щодо нормативно-правового забезпечення ОП на підприємствах, установах, організаціях, закон зобов’язує розробляти і затверджувати положення, інструкції та інші акти з ОП, яким встановлюються правила поведінки працівників безпосередньо на робочих місцях. Крім того, роботодавець зобов’язаний безоплатно забезпечувати працівників НПА та актами підприємства з ОП.

Працівники зобов’язані суворо дотримуватися вимог НПА з ОП, дбати про свою безпеку і здоровя, оточуючих, проходити у порядку попередні та періодичні медичні огляди.

2. ЗУ «Про загальнообов’язкове держ. соц. страхування від нещасного випадку на виробництві та проф. захворювання, які спричинили втрату працездатності». Визначає правові основи, механізм та організаційну структуру загальнообов’язкове держ. соц. страхування від нещасного випадку, які призвели до втрати працездатності.

3. Основи законодавства України про охорону здоров’я. Передбачають єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих та інших процесів, пов’язаних із діяльністю людей, а також до машин, устаткування, будинків, та таких об’єктів, що можуть шкідливо впливати на здоров’я людей. Вони встановлюють вимоги щодо проведення обов’язкових медичних оглядів осіб певних категорій, зокрема працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими та небезпечними умовами праці, а також закладають основи медико-соціальної експертизи працездатності.

4. Кодекс цивільного захисту України. Відносини, що пов’язані із захистом населення, територій, навколишнього природнього середовища та майна від надзвичайних ситуацій та порядок регулювання на них.

5. ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»

6. ЗУ «Про об’єкти підвищеної небезпеки»

7. ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища»

8. ЦКУ

9. ЗУ «Про прокуратуру», «Про нотаріат», «Про міліцію», «Про судоустрій та статус суддів».

20. Загальна характеристика закону «Про ОП»

ЗУ «Про охорону праці» 14.10.1992 р. - 9 розділів, що містять загальні положення з ОП, державне управління ОП, державний нагляд і громадський контроль, відповідальність за порушення законодавства в сфері ОП. Окремий розділ присвячений міжгалузевим та галузевим нормативним актам про ОП, що передбачає види, порядок опрацювання та скасування таких актів.

Закон поширює свою дію на всіх ю.о. та ф.о., які відповідно до законодавства використовують найману працю.

Щодо нормативно-правового забезпечення ОП на підприємствах, установах, організаціях, закон зобов’язує розробляти і затверджувати положення, інструкції та інші акти з ОП, яким встановлюються правила поведінки працівників безпосередньо на робочих місцях. Крім того, роботодавець зобов’язаний безоплатно забезпечувати працівників НПА та актами підприємства з ОП.

Працівники зобов’язані суворо дотримуватися вимог НПА з ОП, дбати про свою безпеку і здоровя, оточуючих, проходити у порядку попередні та періодичні медичні огляди.