- •1. Вітчизняний та закордонний досвід
- •1.1. Становлення контрольно-насіннєвої
- •1.2. Розвиток галузі насінництва в україні
- •1.3. Організація насінництва в інших краї-
- •1.4. Адаптація вітчизняного насінництва до
- •2. Організаційні засади насінництва
- •2.1. Загальні положення
- •2.2. Права власників сортів
- •2.3.1. Роз’яснення щодо сплати роялті
- •2.3. Відносини між оригінаторами, виробни-
- •2.3.2. Обов'язки виробників насіння і сади-
- •2.3.3. Відносини між оригінаторами і вироб-
- •2.3.4. Забезпечення прав власності на на-
- •2.4. Атестування виробників насіння
- •2.5. Насіннєві фонди
- •3. Біологічні й екологічні засади насін-
- •3.1. Формування, будова плодів і насінин
- •3.2. Різноякісність насіння (гетероспермія)
- •3.3. Поняття про екологію насіння й еколо-
- •4. Насінництво зернових та зернобобо-
- •4.1. Загальні положення
- •4.2. Методи, схеми т а заходи з виробництва
- •4.3. Прискорене виробництво насіння но-
- •4.4. Інспектування ( апробація) сортових
- •4.5. Особливості інспектування посівів з а
- •4.6. Особливості агротехніки насінницьких
- •4.6.1. Озима пшениця
- •4.6.2. Озиме тритикале
- •4.6.3. Озиме жито
- •4.6.4. Яра пшениця
- •4.6.5. Ярий ячмінь
- •4.6.6. Яре тритикале
- •4.6.7. Овес
- •4.6.8. Горох
- •4.6.10. Просо
- •4.6.11 Гречка
- •5. Насінництво кукур удзи
- •5.1. Основні положення
- •5.2. Насінництво самозапильних ліній
- •5.3. Вирощування насіння простих гібридів-
- •5.4. Вирощування насіння гібридів першого
- •5.5. Методика польових обстежень
- •5.6. Польове інспект ування (апробація)
- •5.7. Комірне інспект ування (апробація)
- •5.8. Ґрунтовий контроль
- •5.9. Особливості агротехніки і механізова-
- •IV фракція − км (мілкі круглі) − ширина 6,5-8,0 мм,
- •6. Насінництво соняшнику
- •6.1. Основні положення
- •6.2 Насінництво сорт ів-популяцій
- •6.3. Особливості насінництва
- •6.4. Інспектування ( апробація) сортових
- •6.5 Польовий контроль у насінництві гібри-
- •6.6. Інспектування ( апробація) батьківських
- •6.7. Ґрунтовий контроль та визначення гі б-
- •6.8. Фітосанітарний контроль
- •6.9 Особливості агротехніки насінницьких
1.4. Адаптація вітчизняного насінництва до
МІЖНАРОДНИХ СХЕМ І ПРОЦЕДУР
Нині галузь насінництва u1074 в Україні є складним комплексом,
до якого входять дослідні та учбові господарства науково-
дослідних установ і сільськогосподарських навчальних за-
кладів, акціонерні товариства, приватні та інші підприємства.
Потенціал галузі надзвичайно великий, але сьогодні вона
не спроможна повною мірою забезпечити високоякісним на-
сінням та садивним матеріалом вітчизняного виробника сіль-
ськогосподарської продукції. Звертає на себе увагу й те, що
інвестиції , вкладені в насінництво, не дозволяють виробнику
вийти на європейський і світовий ринки, які на сьогодні стали
досить значними (табл.1.1). А це, в свою чергу, блокує роз-
виток галузі, знижує її інвестиційну привабливість, не дозво-
ляє поповнювати бюджет країни.
ТАБЛИЦЯ 1.1 – ОБСЯГИ РИНКУ НАСІННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В
ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ
Країна
Пшениця Ячмінь
розмір ринку,
млн. євро
доля ринку,
%
розмір ринку,
млн. євро
доля ринку,
%
Австрія 10 20 10 18
Англія 65 65 51 45
Бельгія 10 8 2 2
Греція 8 10 2 2
Данія 40 13 45 26
Ірландія 8 39 7 52
Іспанія 65 45 22 15
Італія 25 12 5 2
Нідерланди 10 9 3 2
Німеччина 100 23 65 15
Португалія 5 7 – –
Швеція 19 32 25 42
Фінляндія 5 18 11 42
Франція 185 25 68 10
Одним із шляхів виправлення становища в насінництві є
перегляд його організаційної структури, пристосування галузі
до ринкових умов та міжнародних вимог, головною з яких є
запровадження в Україні сертифікації насіння за Схемами
ОЕСD – Організації країн економічного співробітництва та
розвитку.
ОЕСD є міжурядовою організацією з головним офісом у
Парижі (Франція). Її членами є усі країни-члени Європейсько-
го союзу (ЄС), а також США, Канада, Мексика, Бразилія, Ар-
гентина, Чилі, Уругвай, Болівія, Австралія, Нова Зеландія,
Японія, Ізраїль, Туреччина, Росія, Киргизстан, Іран, Туніс,
ПАР, Зімбабве, Єгипет, Кенія, Уганда. Головним керівним ор-
ганом ОЕСD є Рада, до складу якої входять представники
країн-учасниць, уповноважені своїми урядами.
Структура ОЕСD включає близько 200 директоратів, ко-
мітетів, робочих груп і технічних підгруп, в засіданнях яких
щорічно приймають участь біля 20 тисяч експертів з різних
країн світу. Основними є директорати:
- продовольства, сільського господарства і рибальства;
- співробітництва і розвитку;
- торгівлі;
- навколишнього середовища;
- економіки;
- науки, технології і промисловості;
- освіти, працевлаштування і соціальних питань.
ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008
196
Директорат ОЕСD з продовольства, сільського господар-
ства і рибальства концентрує свою діяльність на вивченні і
складанні щорічних аналітичних звітів з питань розвитку і пе-
рспектив національної політики в галузі сільського господар-
ства, маркетингу і торгівлі.
Проводиться робота з вивчення рівня споживачів і секто-
ра допомоги платникам податків; отримання прибутків; тех-
нологій і ефективності їх взаємодій. Ця робота також вклю-
чає розроблення і приведення у відповідність сучасним ви-
могам міжнародних стандартів якості насіннєвого і садивного
матеріалу, а також управління кодами і програмами.
Деякі з видів діяльності цієї організації відкриті для країн,
що не її членами. У теперішній час кількість країн-учасниць
Схем сортової сертифікації насіння ОЕСD доведена до 55,
включаючи 6 африканських країн. Зараз весь світовий ринок
насіння, який регламентовано згідно з вимогами сортової
сертифікації ВОС (відмінність, однорідність і стабільність),
майже повністю діє за принципами ОЕСD.
В організації прийнято такі схеми сертифікації насіння:
- трави та бобові (50 країна);
- капустяні, інші олійні та прядивні (50 країна);
- хлібні злаки (51 країн);
- цукровий і кормовий буряк (30 країн);
- підземна конюшина та подібні види (4 країни);
- кукурудза і сорго (41 країн);
- овочі (27 країн).
Починаючи з 1962р., ОЕСD щорічно видає вказівки щодо
реєстрації сортів, дозволених до сертифікації згідно з прави-
лами цієї організації. Реєстри містять перелік сортів рослин,
дозволених до сертифікації за схемами ОЕСD, який щорічно
переглядається, а також інформацію про осіб, які відповіда-
ють за підтримку сортів (коди, імена і адреси).
Щорічний список сортів, допущених до сортової сертифі-
кації за схемами ОЕСD, включає ті, які офіційно визнанні як
відмінні та цінні хоча б в одній країні. В більшості він складе-
ний з сортів, що є об’єктами міжнародної торгівлі (інколи
включаються батьківські форми), число яких безперервно
зростає.
Схеми офіційно визнають використання етикеток та сер-
тифікатів для виробленого насіння та процесу його виробни-
цтва для міжнародної торгівлі у відповідності з погодженими
процедурами. Уряд кожної країни, що є членом ОЕСД, ви-
значає уповноважений орган з метою забезпечення роботи
цієї схеми. Результати роботи за вказаною схемою сертифі-
кації насіння розглядаються на щорічній зустрічі представни-
ків уповноважених органів.
Участь у Схемах сортової сертифікації насіння ОЕСD до-
зволить нашій країні повноправно долучитися до міжнарод-
ної торгівлі посівним матеріалом. Адже щорічні втрати від
торгівлі не сертифікованим насінням складають лише по на-
сінню трав приблизно 150 тисяч доларів США.
Попередні розрахунки показують, що наша країна може
експортувати насіння сільськогосподарських культур на суму
850 млн. доларів США (в недалекому минулому Україна пос-
тавляла в основному в межах колишнього СССР до 0,4 млн.
тонн насіння різних культур, в тому числі озимої пшениці і ку-
курудзи).
Запровадження основних принципів системи сортової
сертифікації насіння за схемами ОЕСD на внутрішньому рин-
ку дозволить підвищити його сортову чистоту, забезпечити
зростання урожайності основних сільськогосподарських ку-
льтур (на 25-30%) та відкрити шлях сортам української селе-
кції на світовий ринок.
