1.4. Адаптація вітчизняного насінництва до

МІЖНАРОДНИХ СХЕМ І ПРОЦЕДУР

Нині галузь насінництва u1074 в Україні є складним комплексом,

до якого входять дослідні та учбові господарства науково-

дослідних установ і сільськогосподарських навчальних за-

кладів, акціонерні товариства, приватні та інші підприємства.

Потенціал галузі надзвичайно великий, але сьогодні вона

не спроможна повною мірою забезпечити високоякісним на-

сінням та садивним матеріалом вітчизняного виробника сіль-

ськогосподарської продукції. Звертає на себе увагу й те, що

інвестиції , вкладені в насінництво, не дозволяють виробнику

вийти на європейський і світовий ринки, які на сьогодні стали

досить значними (табл.1.1). А це, в свою чергу, блокує роз-

виток галузі, знижує її інвестиційну привабливість, не дозво-

ляє поповнювати бюджет країни.

ТАБЛИЦЯ 1.1 – ОБСЯГИ РИНКУ НАСІННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР В

ЄВРОПЕЙСЬКИХ КРАЇНАХ

Країна

Пшениця Ячмінь

розмір ринку,

млн. євро

доля ринку,

%

розмір ринку,

млн. євро

доля ринку,

%

Австрія 10 20 10 18

Англія 65 65 51 45

Бельгія 10 8 2 2

Греція 8 10 2 2

Данія 40 13 45 26

Ірландія 8 39 7 52

Іспанія 65 45 22 15

Італія 25 12 5 2

Нідерланди 10 9 3 2

Німеччина 100 23 65 15

Португалія 5 7 – –

Швеція 19 32 25 42

Фінляндія 5 18 11 42

Франція 185 25 68 10

Одним із шляхів виправлення становища в насінництві є

перегляд його організаційної структури, пристосування галузі

до ринкових умов та міжнародних вимог, головною з яких є

запровадження в Україні сертифікації насіння за Схемами

ОЕСD – Організації країн економічного співробітництва та

розвитку.

ОЕСD є міжурядовою організацією з головним офісом у

Парижі (Франція). Її членами є усі країни-члени Європейсько-

го союзу (ЄС), а також США, Канада, Мексика, Бразилія, Ар-

гентина, Чилі, Уругвай, Болівія, Австралія, Нова Зеландія,

Японія, Ізраїль, Туреччина, Росія, Киргизстан, Іран, Туніс,

ПАР, Зімбабве, Єгипет, Кенія, Уганда. Головним керівним ор-

ганом ОЕСD є Рада, до складу якої входять представники

країн-учасниць, уповноважені своїми урядами.

Структура ОЕСD включає близько 200 директоратів, ко-

мітетів, робочих груп і технічних підгруп, в засіданнях яких

щорічно приймають участь біля 20 тисяч експертів з різних

країн світу. Основними є директорати:

- продовольства, сільського господарства і рибальства;

- співробітництва і розвитку;

- торгівлі;

- навколишнього середовища;

- економіки;

- науки, технології і промисловості;

- освіти, працевлаштування і соціальних питань.

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА_________________________________________________ 2008

196

Директорат ОЕСD з продовольства, сільського господар-

ства і рибальства концентрує свою діяльність на вивченні і

складанні щорічних аналітичних звітів з питань розвитку і пе-

рспектив національної політики в галузі сільського господар-

ства, маркетингу і торгівлі.

Проводиться робота з вивчення рівня споживачів і секто-

ра допомоги платникам податків; отримання прибутків; тех-

нологій і ефективності їх взаємодій. Ця робота також вклю-

чає розроблення і приведення у відповідність сучасним ви-

могам міжнародних стандартів якості насіннєвого і садивного

матеріалу, а також управління кодами і програмами.

Деякі з видів діяльності цієї організації відкриті для країн,

що не її членами. У теперішній час кількість країн-учасниць

Схем сортової сертифікації насіння ОЕСD доведена до 55,

включаючи 6 африканських країн. Зараз весь світовий ринок

насіння, який регламентовано згідно з вимогами сортової

сертифікації ВОС (відмінність, однорідність і стабільність),

майже повністю діє за принципами ОЕСD.

В організації прийнято такі схеми сертифікації насіння:

- трави та бобові (50 країна);

- капустяні, інші олійні та прядивні (50 країна);

- хлібні злаки (51 країн);

- цукровий і кормовий буряк (30 країн);

- підземна конюшина та подібні види (4 країни);

- кукурудза і сорго (41 країн);

- овочі (27 країн).

Починаючи з 1962р., ОЕСD щорічно видає вказівки щодо

реєстрації сортів, дозволених до сертифікації згідно з прави-

лами цієї організації. Реєстри містять перелік сортів рослин,

дозволених до сертифікації за схемами ОЕСD, який щорічно

переглядається, а також інформацію про осіб, які відповіда-

ють за підтримку сортів (коди, імена і адреси).

Щорічний список сортів, допущених до сортової сертифі-

кації за схемами ОЕСD, включає ті, які офіційно визнанні як

відмінні та цінні хоча б в одній країні. В більшості він складе-

ний з сортів, що є об’єктами міжнародної торгівлі (інколи

включаються батьківські форми), число яких безперервно

зростає.

Схеми офіційно визнають використання етикеток та сер-

тифікатів для виробленого насіння та процесу його виробни-

цтва для міжнародної торгівлі у відповідності з погодженими

процедурами. Уряд кожної країни, що є членом ОЕСД, ви-

значає уповноважений орган з метою забезпечення роботи

цієї схеми. Результати роботи за вказаною схемою сертифі-

кації насіння розглядаються на щорічній зустрічі представни-

ків уповноважених органів.

Участь у Схемах сортової сертифікації насіння ОЕСD до-

зволить нашій країні повноправно долучитися до міжнарод-

ної торгівлі посівним матеріалом. Адже щорічні втрати від

торгівлі не сертифікованим насінням складають лише по на-

сінню трав приблизно 150 тисяч доларів США.

Попередні розрахунки показують, що наша країна може

експортувати насіння сільськогосподарських культур на суму

850 млн. доларів США (в недалекому минулому Україна пос-

тавляла в основному в межах колишнього СССР до 0,4 млн.

тонн насіння різних культур, в тому числі озимої пшениці і ку-

курудзи).

Запровадження основних принципів системи сортової

сертифікації насіння за схемами ОЕСD на внутрішньому рин-

ку дозволить підвищити його сортову чистоту, забезпечити

зростання урожайності основних сільськогосподарських ку-

льтур (на 25-30%) та відкрити шлях сортам української селе-

кції на світовий ринок.