Про затвердження Державної цільової економічної програми "Створення в Україні інноваційної інфраструктури" на 2009 - 2013 роки

Постанова № 447 14.05.2008, Кабінет Міністрів України

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Державну цільову економічну програму "Створення в Україні інноваційної інфраструктури" на 2009 - 2013 роки (далі - Програма), що додається.

Міністерству освіти і науки, Міністерству фінансів та іншим центральним органам виконавчої влади, що визначені відповідальними за виконання Програми, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям передбачати під час формування проектів державного та місцевих бюджетів на 2009 - 2013 роки видатки на виконання Програми виходячи з їх можливостей.

Міністерству економіки включати щороку за поданням Міністерства освіти і науки визначені Програмою завдання, показники і заходи до відповідних розділів проекту Державної програми економічного і соціального розвитку України на відповідний рік.

Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям подавати щороку до 10 лютого Міністерству освіти і науки дані про хід виконання Програми для інформування до 15 березня Кабінету Міністрів України.

Прем'єр-міністр України Ю. Тимошенко

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 14 травня 2008 р. N 447

ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ЕКОНОМІЧНА ПРОГРАМА

"Створення в Україні інноваційної інфраструктури" на 2009 - 2013 роки

Загальна частина

Утвердження інноваційної моделі розвитку - один з найважливіших системних факторів підвищення рівня конкурентоспроможності національної економіки та національної безпеки держави.

Інноваційна інфраструктура в Україні є функціонально неповною, недостатньо розвинутою. Вона не охоплює усі ланки інноваційного процесу.

В інноваційному середовищі практично відсутні венчурні фонди та центри трансферу технологій. Не підтримується належним чином діяльність винахідників, раціоналізаторів, науковців, що мають завершені науково-технічні розробки. Не в повному обсязі використовуються освітній та науковий потенціал, насамперед вищих навчальних закладів, у сфері інформаційно-комунікаційних, високих наукоємних технологій, а також інформаційні ресурси системи науково-технічної та економічної інформації, зокрема бази даних технологій, науково-технічних досягнень.

Не визначено механізм стимулювання створення інноваційної інфраструктури.

Мета Програми

Метою Програми є створення у 2009 - 2013 роках в Україні інноваційної інфраструктури, здатної забезпечити ефективне використання вітчизняного науково-технічного потенціалу, підвищення рівня інноваційності та конкурентоспроможності національної економіки.

Прогнозні обсяги та джерела фінансування Програми зазначені у паспорті Програми, наведеному в додатку 1.

Шляхи і способи розв'язання проблеми

Інноваційна інфраструктура складається з виробничо-технологічної, фінансово-економічної, нормативно-правової, територіальної та кадрової підсистеми.

Розвиток в Україні інноваційної інфраструктури може здійснюватися за такими варіантами:

- збереження існуючого підходу до розвитку інноваційної інфраструктури;

-розвиток фінансово-економічної підсистеми інноваційної інфраструктури як недостатньо розвинутої;

-розвиток виробничо-технологічної підсистеми інноваційної інфраструктури з поступовим впровадженням окремих елементів фінансово-економічної підсистеми.

Збереження існуючого підходу до розвитку інноваційної інфраструктури призведе до появи нових проблем у сфері інноваційної діяльності та подальшої деформації структури національної економіки.

З огляду на високі комерційні ризики інвестування у зазначену сферу, значні фінансові витрати, тривалий строк окупності інвестицій необхідно забезпечити фінансову підтримку інноваційної діяльності шляхом першочергового формування фінансово-економічної підсистеми як недостатньо розвинутої.

Проте слід відзначити, що ефективність функціонування фінансово-економічної підсистеми залежить від розбудови розгалуженої виробничо-технологічної підсистеми, яка формує мережеву модель управління інноваційним розвитком на макро-, мікро- та територіальному рівні.

Виробничо-технологічна підсистема включає базову та допоміжну інфраструктуру. До базової інфраструктури належать суб'єкти, що забезпечують розвиток науково-технологічного та інноваційного потенціалу країни (науково-дослідні інститути, вищі навчальні заклади, державні лабораторії, лабораторії промислових підприємств тощо), а до допоміжної - суб'єкти, що забезпечують процеси впровадження інновацій на всіх стадіях (консультативні, інформаційні та лізингові компанії, венчурні фонди тощо).

Особливої уваги заслуговує формування допоміжної інфраструктури, оскільки порівняно з базовою вона недостатньо розвинута і комплексно несформована.

Формування цілісної виробничо-технологічної підсистеми сприятиме забезпеченню інноваційної сфери всіма видами посередницьких послуг, зокрема:

• трансфер технологій від власника наукової розробки до споживача;

• забезпечення захисту прав інтелектуальної власності;

• проведення експертизи інноваційних, науково-технічних проектів;

• надання послуг у сфері метрології, стандартизації, контролю за якістю;

• інформаційно-консультаційне забезпечення інноваційної діяльності, трансфер технологій, комерціалізація інтелектуальної власності;

• підготовка, перепідготовка, підвищення кваліфікації підприємців у сфері інноваційної діяльності, інтелектуальної власності та трансферу технологій.

Повнота і функціональність виробничо-технологічної підсистеми забезпечить результативність інноваційного процесу та ефективне використання фінансових ресурсів.

Виходячи з викладеного, оптимальним варіантом розбудови інноваційної інфраструктури є розвиток виробничо-технологічної підсистеми із створенням окремих найважливіших елементів інших підсистем, що сприятиме створенню умов для прискореного впровадження інновацій навіть в умовах обмеження бюджетного фінансування.

Розбудова виробничо-технологічної підсистеми здійснюється за такими пріоритетами:

• створення цілісної інноваційної інфраструктури на базі наукових установ та вищих навчальних закладів;

• підтримка і розвиток інноваційних малих підприємств;

• створення інноваційної інфраструктури на регіональному рівні з одночасним забезпеченням міжрегіональної координації;

• оптимізація і розширення мережі центрів інформаційно-консультаційної підтримки інноваційної діяльності;

• розбудова інфраструктури кадрового забезпечення інноваційної діяльності.

Для розбудови виробничо-технологічної підсистеми необхідно удосконалити нормативно-правову базу, зокрема щодо відповідності вимогам цілісності, комплексності та системності у сфері науково-технологічного, інноваційного розвитку та підприємницької діяльності, а також розробити відповідне методичне забезпечення.

Для забезпечення функціонування виробничо-технологічної підсистеми створюються окремі елементи фінансово-економічної, нормативно-правової та кадрової підсистеми.

Для розв'язання проблеми необхідно виконати завдання і заходи, зазначені у додатку 2.

Очікувані результати

Виконання Програми дасть змогу:

забезпечити функціонування інноваційної інфраструктури підтримки малого інноваційного бізнесу;

забезпечити розвиток мережі нових елементів інноваційної інфраструктури (інноваційних центрів, центрів трансферу технологій, наукових парків, регіональних інноваційних кластерів, інноваційних бізнес-інкубаторів тощо), до якої входитимуть близько 400 одиниць, в результаті чого буде створено понад 10 тис. нових робочих місць для висококваліфікованих спеціалістів;

збільшити до 10 тисяч кількість суб'єктів малого підприємництва, що реалізують інноваційні проекти;

підвищити не менш як на 5 % інноваційну активність промислових підприємств;

прискорити темпи виробництва інноваційної продукції не менш як на 20 %;

залучити близько 7 млрд. грн. інвестицій для реалізації інноваційних проектів.

Очікувані результати виконання Програми наведені у додатку 3.

Обсяги та джерела фінансування

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного і місцевих бюджетів, а також інвестицій підприємств та організацій, грантів міжнародних організацій. Орієнтовний обсяг необхідних для виконання Програми фінансових ресурсів становить близько 280,35 млн. гривень, у тому числі за рахунок коштів державного бюджету - близько 104,25 млн. гривень.

Обсяги видатків на виконання передбачених Програмою заходів щорічно уточнюються з урахуванням можливостей державного та відповідних місцевих бюджетів.

Додаток 1. Паспорт Програми.

Додаток 2. Завдання і заходи.

Додаток 3. Очікувані результати виконання Програми.

Додаток 13

Про пріоритетні напрямки

інноваційної діяльності в Україні

Закон № 433-IV 16.01.2004 Верховна Рада України

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

від 4 листопада 2005 року N 3076-IV,

від 9 лютого 2006 року N 3421-IV

Цей Закон визначає правові, економічні та організаційні засади формування та реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності в Україні.

Метою Закону є створення правової бази для концентрації ресурсів держави на провідних напрямах науково-технологічного оновлення виробництва та сфери послуг у країні, забезпечення внутрішнього ринку конкурентною наукоємною продукцією та виходу з нею на світовий ринок.

Визначені цим Законом пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні зобов'язують органи виконавчої влади України всіх рівнів створювати режим найбільшого сприяння виконанню робіт, спрямованих на реалізацію відповідних пріоритетних напрямів, та концентрації на них фінансово-економічних та інтелектуальних ресурсів.

Стаття 1. Законодавство України у сфері прогнозування та інноваційної діяльності

Правовою основою формування та реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності є Конституція України, закони України "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України", "Про інноваційну діяльність", "Про наукову і науково-технічну експертизу", "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки", "Про спеціальний режим інвестиційної і інноваційної діяльності технологічних парків", інші закони України, Концепція науково-технологічного та інноваційного розвитку України.

Стаття 2. Визначення основних термінів

У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні - науково, економічно і соціально обґрунтовані та законодавчо визначені напрями інноваційної діяльності, спрямовані на забезпечення потреб суспільства у високотехнологічній конкурентоспроможній, екологічно чистій продукції, високоякісних послугах та збільшення експортного потенціалу держави.

Пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні складаються із стратегічних та середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності:

стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності - розраховані на тривалу перспективу (не менше 10 років) найважливіші напрями інноваційної діяльності щодо забезпечення соціально-економічного зростання держави, розроблені на основі науково-прогнозного аналізу світових тенденцій соціально-економічного та науково-технологічного розвитку з урахуванням можливостей вітчизняного інноваційного потенціалу;

середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності - розраховані на реалізацію протягом найближчих 3-5 років напрями інноваційного оновлення промислового, сільськогосподарського виробництва та сфери послуг щодо освоєння випуску нових наукоємних товарів та послуг з високою конкурентоспроможністю на внутрішньому та (або) зовнішньому ринках.

Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності формуються в рамках стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності на основі новітніх досягнень вітчизняної і світової науки, аналізу кон'юнктури світового і внутрішнього ринків та ресурсних можливостей держави.

За своїми масштабами, направленістю та специфікою реалізації середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності можуть бути пріоритетними напрямами інноваційної діяльності загальнодержавного, галузевого або регіонального рівнів;

інноваційний потенціал - сукупність науково-технологічних, фінансово-економічних, виробничих, соціальних та культурно-освітніх можливостей країни (галузі, регіону, підприємства тощо), необхідних для забезпечення інноваційного розвитку економіки;

інноваційна культура - складова інноваційного потенціалу, що характеризує рівень освітньої, загальнокультурної і соціально-психологічної підготовки особистості та суспільства в цілому до сприйняття і творчого втілення в життя ідеї розвитку економіки країни на інноваційних засадах;

моніторинг інноваційної діяльності - систематичний збір, обробка та аналіз інформації про перебіг інноваційних процесів, практичні наслідки заходів держави щодо стимулювання і регулювання інноваційної діяльності в країні, результати реалізації пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.

Стаття 3. Формування та затвердження стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності

Стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності формуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності із залученням Національної та галузевих академій наук України на основі ґрунтовних прогнозно-аналітичних досліджень тенденцій світового науково-технологічного розвитку, результатів реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки України, зіставлення їх із реальними потребами економіки України, можливостями та станом інноваційного потенціалу країни.

Кабінет Міністрів України проводить експертизу розроблених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності, організовує їх публікацію в засобах масової інформації та обговорення в Національній і галузевих академіях наук України, в громадських наукових та науково-технічних організаціях.

Порядок формування, експертизи та обговорення пріоритетних напрямів інноваційної діяльності затверджується Кабінетом Міністрів України.

Стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності та відповідні обґрунтування подаються Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України до 1 березня останнього року дії попередніх стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності.

Стаття 4. Формування та затвердження середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності

Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня формуються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності в рамках стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності і подаються Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України на затвердження разом із стратегічними пріоритетними напрямами інноваційної діяльності.

Кожні три - п'ять років середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня уточнюються спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері інноваційної діяльності на основі системного експертного аналізу даних моніторингу інноваційної діяльності, пропозицій та техніко-економічних обґрунтувань центральних органів виконавчої влади галузей, виконавчих органів місцевого самоврядування, Національної та галузевих академій наук України, громадських наукових та науково-технічних організацій.

Зміни до середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності вносяться Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України разом із проектом закону про Державний бюджет України.

Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого рівня розробляються відповідними центральними органами виконавчої влади в рамках стратегічних та загальнодержавних середньострокових пріоритетів інноваційного розвитку з урахуванням науково-технічного та технологічного розвитку галузі, її інноваційного потенціалу і затверджуються їх колегіями терміном на три - п'ять років.

Середньострокові інноваційні пріоритетні напрями інноваційної діяльності регіонального рівня розробляються виконавчими органами місцевого самоврядування в рамках стратегічних та загальнодержавних середньострокових пріоритетів інноваційної діяльності на основі аналізу стану економічного та інноваційного потенціалу регіону і затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим та обласними радами терміном на три - п'ять років.

Прийняттю рішень щодо визначення середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності передує їх широке громадське обговорення із залученням громадських наукових, науково-технічних організацій, регіональних наукових центрів Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України. По кожному з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності проводиться маркетингове дослідження та дається техніко-економічне обґрунтування.

Стаття 5. Механізм реалізації стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності

Реалізація стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності є одним із найважливіших завдань Кабінету Міністрів України, центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевого самоврядування, Національної та галузевих академій наук України, а також інноваційних структур, створених за підтримки держави (фінансово-кредитних установ, технологічних парків, інноваційних центрів тощо).

Стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності враховуються при розробці державних прогнозів та програм економічного і соціального розвитку України, що здійснюється згідно із Законом України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України".

Реалізація стратегічних пріоритетних напрямів інноваційної діяльності здійснюється через систему загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального, національно-культурного розвитку, охорони довкілля.

(частина третя статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.02.2006 р. N 3421-IV)

Порядок розробки загальнодержавних програм визначається законодавством України.

(частина четверта статті 5 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 09.02.2006 р. N 3421-IV)

Стаття 6. Механізм реалізації середньострокових пріоритетних напрямів інноваційної діяльності

Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня враховуються при розробці державних прогнозів та програм економічного і соціального розвитку України, що здійснюється згідно із Законом України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України".

Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня реалізуються на конкурсних засадах через систему державних програм та державне замовлення.

Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності галузевого рівня враховуються при розробці прогнозів та програм розвитку галузей, що здійснюється згідно із Законом України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України".

Реалізація середньострокових інноваційних пріоритетів галузевого рівня здійснюється на конкурсних засадах через державні програми, інноваційні програми, інноваційні проекти та інноваційні проекти технологічних парків.

Найбільш важливі для держави роботи з реалізації інноваційних пріоритетів загальнодержавного та галузевого рівнів здійснюються на конкурсних засадах через державне замовлення за інноваційними проектами у порядку, визначеному законодавством України.

Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності регіонального рівня враховуються при розробці прогнозів та програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, області, району, міста, що здійснюється згідно із Законом України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України".

Реалізація середньострокових інноваційних пріоритетів регіонального рівня здійснюється на конкурсних засадах через регіональні інноваційні програми та інноваційні проекти, інноваційні проекти технологічних парків.

Стаття 7. Стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності

Верховна Рада України проголошує особливим пріоритетом України гармонійний розвиток людського потенціалу, економіки і природного середовища держави.

Верховна Рада України визначає такі стратегічні пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні на 2003 - 2013 роки:

• модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела енергії; новітні ресурсозберігаючі технології;

• машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток високоякісної металургії;

• нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації;

• -вдосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій;

• високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості;

• транспортні системи: будівництво і реконструкція;

• охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища;

• розвиток інноваційної культури суспільства.

Стаття 8. Середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності

Верховна Рада України на строк до 2007 року за стратегічними пріоритетними напрямами інноваційної діяльності в Україні на 2003 - 2013 роки визначає такі середньострокові пріоритетні напрями інноваційної діяльності загальнодержавного рівня:

• Модернізація електростанцій; нові та відновлювані джерела енергії; новітні ресурсозберігаючі технології:

засоби охорони праці та підвищення техніки безпеки на вугледобувних підприємствах; обладнання для видобутку вугілля з похилих і тонких пластів; засоби дегазації шахт, способи і методи добування та утилізації метану з вугільних родовищ;

енергоефективні двигуни та електроприводи для базових галузей економіки; основне електротехнічне обладнання; енергоекономічні джерела світла та системи освітлення; функціональна та силова електроніка в енергетичній галузі;

модернізація електростанцій і електромереж; електромережі видачі потужностей атомних електростанцій; парогазові установки та технології спалювання низькосортного твердого, рідкого і газоподібного палива;

бурове нафтогазове обладнання;

високопродуктивне енергозберігаюче компресорне обладнання для оснащення вугільних шахт, підприємств залізничного транспорту та інших галузей.

• Машинобудування та приладобудування як основа високотехнологічного оновлення всіх галузей виробництва; розвиток високоякісної металургії:

виробництво сучасної ракетно-космічної та авіаційної техніки, суден і електровозів нового покоління; системні засоби технологічного проектування, виробництва і логістичної підтримки процесів створення техніки нового покоління; засоби діагностики, агрегати, прилади та комплектуючі техніки нового покоління;

диспетчерські системи, системи локації в різних середовищах; оптоелектронні системи подвійного призначення;

обладнання та матеріали для зварювання і здійснення споріднених процесів, довговічні зварні конструкції; обладнання, матеріали та новітні технології для антикорозійного захисту;

обладнання, комплектуючі та новітні технології для складання та виробництва автомобілів;

обладнання та спеціальні технології металургійного виробництва; технології переробки вторинної сировини кольорових металів;

побутова і комунальна електронна техніка та технологічні процеси виготовлення її елементів; організація виробництва на інноваційній основі телевізорів, холодильників та інших товарів широкого вжитку.

• Нанотехнології, мікроелектроніка, інформаційні технології, телекомунікації:

інформаційні технології контролю та управління об'єктами базових технологій; інтелектуальні комп'ютерні засоби високої продуктивності; програмні системи розпізнавання об'єктів та процесів; цифрові широкосмугові системи розподілу інформації;

лазерна техніка та обладнання, технологічні процеси їх застосування;

електронна база систем зв'язку, комп'ютерні та телекомунікаційні технології; волоконно-оптичні системи; світлосигнальна та інформаційна апаратура.

• Удосконалення хімічних технологій, нові матеріали, розвиток біотехнологій:

сучасний каталіз, розвиток і використання нових каталізаторів та нових каталітичних процесів;

розвиток генно-інженерних технологій, генетично модифікованих культур та організмів;

імунобіологічні препарати та біосумісні матеріали;

сучасні конструкційні матеріали, технології їх виробництва та застосування;

керамічні матеріали широкого спектра застосування, надтверді інструментальні матеріали;

матеріали та речовини малотоннажного хімічного виробництва; органічні люмінофори та барвники;

напівпровідникові матеріали на основі надчистого кремнію, германію, арсеніду галію та складних сполук; сцинтиляційні матеріали, оптичні та конструкційні монокристали.

• Високотехнологічний розвиток сільського господарства і переробної промисловості:

комбайни і трактори, агрегати тракторів середньої потужності, кормозбиральна та бурякозбиральна техніка;

біодобрива;

засоби захисту рослин і тварин;

обладнання для глибинної переробки рослинної та тваринної продукції;

сучасні технології зберігання сільськогосподарської продукції; матеріали, технології та обладнання для фасування, пакування і маркування продуктів харчування і напоїв;

екологічно чисті харчові продукти та продукти з високими оздоровчими властивостями з овочевих та зернових культур.

• Транспортні системи: будівництво і реконструкція:

інноваційні технології будівництва і реконструкції доріг, мостів та транспортних систем;

глобальні та регіональні системи радіонавігації транспортних засобів з використанням супутникового та наземного обладнання;

реконструкція портів;

модернізація систем транспортування газу, нафти, аміаку.

• Охорона і оздоровлення людини та навколишнього середовища:

діагностичні та лікувальні програмно-технічні комплекси;

лікарські засоби для лікування цукрового діабету, астми, серцево-судинних, онкологічних та інфекційних хвороб (СНІД, туберкульоз тощо); психотропні та наркотичні препарати;

препарати на основі продуктів переробки донорської крові;

педіатричні форми лікарських засобів;

обладнання і технології для використання альтернативних джерел енергії;

енергоефективне, ресурсозберігаюче, модульне, екологічно безпечне обладнання та устаткування для здійснення процесів водопідготовки, очищення води, теплопостачання та засоби управління цими процесами.

• Розвиток інноваційної культури суспільства:

підтримка національної книговидавничої справи; освітніх та науково-популярних видань;

розвиток освітніх і науково-популярних програм у засобах масової інформації;

центри дистанційного навчання із застосуванням сучасних телекомунікаційних технологій;

сучасні комп'ютерні технології для навчання і наукових процесів.

Стаття 9. Моніторинг реалізації пріоритетних напрямів інноваційного розвитку України

З метою забезпечення динамічного і ефективного управління процесами інноваційного розвитку України, своєчасного внесення коректив у здійснювану державну науково-технологічну та інноваційну політику Кабінет Міністрів України організовує систематичний моніторинг реалізації пріоритетних напрямів інноваційного розвитку України.

Усі міністерства і відомства України щорічно в першому кварталі наступного року подають до Кабінету Міністрів України звіти про заходи, здійснені ними для реалізації стратегічних і середньострокових інноваційних пріоритетів, та про досягнуті результати.

Узагальнена інформація про хід реалізації пріоритетних напрямів інноваційного розвитку України щорічно до 1 червня подається Кабінетом Міністрів України до Верховної Ради України.

(частина третя статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом України від 04.11.2005 р. N 3076-IV)

Узагальнена інформація повинна містити крім інших такі показники:

-частка витрат на інноваційну діяльність у загальному обсязі витрат на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг);

-частка витрат на виконання завдань програм та державного замовлення з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності у загальному обсязі витрат на інноваційну діяльність;

-частка інноваційних капіталовкладень у загальному обсязі капіталовкладень на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг);

-частка капіталовкладень на виконання завдань програм з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності та державного замовлення у загальному обсязі інноваційних капіталовкладень;

-частка освоєних у процесі виконання завдань програм та державного замовлення з пріоритетних напрямів інноваційної діяльності і поставлених на ринок найменувань інноваційної продукції у загальній кількості найменувань інноваційної продукції;

-частка інноваційної продукції (робіт, послуг) у загальному обсязі реалізованої продукції (робіт, послуг);

-частка принципово нової продукції (робіт, послуг) у загальному обсязі реалізованої інноваційної продукції (робіт, послуг).

(частина четверта статті 9 в редакції Закону України від 04.11.2005 р. N 3076-IV)

Прикінцеві положення

Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Кабінету Міністрів України протягом шести місяців привести свої нормативні акти у відповідність з цим Законом.

Президент України Л. КУЧМА

Додаток 14

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про внесення змін до Закону України

"Про спеціальний режим інноваційної діяльності

технологічних парків" та інших

законів України

( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2006, N 22, ст.182 )

Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

Внести зміни до Закону України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" ( 991-14 ) (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., N 40, ст. 363; 2002 р., N 3-4, ст. 28, N 33, ст. 238; 2004 р., N 32, ст. 393; 2005 р., NN 17-19, ст. 267), виклавши його в такій редакції:

З А К О Н У К Р А Ї Н И

Про спеціальний режим інноваційної діяльності

технологічних парків

Цей Закон визначає правові та економічні засади запровадження та функціонування спеціального режиму інноваційної діяльності технологічних парків "Напівпровідникові технології і матеріали, оптоелектроніка та сенсорна техніка" (м. Київ), "Інститут електрозварювання імені Є.О. Патона" (м. Київ), "Інститут монокристалів" (м. Харків), "Вуглемаш" (м. Донецьк), "Інститут технічної теплофізики" (м. Київ), "Київська політехніка" (м. Київ), "Інтелектуальні інформаційні технології" (м. Київ), "Укрінфотех" (м. Київ), "Агротехнопарк" (м. Київ), "Еко-Україна" (м. Донецьк), "Наукові і навчальні прилади" (м. Суми), "Текстиль" (м. Херсон), "Ресурси Донбасу" (м. Донецьк), "Український мікробіологічний центр синтезу та новітніх технологій" (УМБІЦЕНТ) (м. Одеса), "Яворів" (Львівська область), "Машинобудівні

технології" (м. Дніпропетровськ) (далі - технологічні парки).

Розділ I

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Терміни, які вживаються в цьому Законі

Для цілей цього Закону терміни вживаються в такому значенні:

1) технологічний парк (технопарк) - юридична особа або група юридичних осіб (далі - учасники технологічного парку), що діють відповідно до договору про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об'єднання вкладів з метою створення організаційних засад виконання проектів технологічних парків з виробничого впровадження наукоємних розробок, високих технологій та забезпечення промислового випуску конкурентоспроможної на світовому ринку продукції;

2) договір про спільну діяльність без створення юридичної особи та без об'єднання вкладів учасників технологічного парку (далі - договір) - договір між юридичними особами - учасниками технологічного парку, що містить відомості про склад учасників технологічного парку, їх права та обов'язки, пріоритетні напрями діяльності технологічного парку, органи управління і керівний орган технологічного парку, їх повноваження та порядок прийняття

ними рішень, порядок фінансування діяльності органів управління і керівного органу, порядок прийняття нових учасників технологічного парку та виключення з числа учасників технологічного парку, порядок ліквідації технологічного парку (припинення дії договору);

3) учасники технологічного парку - юридичні особи - суб'єкти наукової, науково-технічної, підприємницької діяльності, що уклали між собою договір згідно з цим Законом;

4) керівний орган технологічного парку - юридична особа - один з учасників технологічного парку, який від імені учасників технопарку відкриває спеціальний рахунок технологічного парку і на якого за договором покладені функції поточного керівництва діяльністю технологічного парку, у тому числі щодо оформлення проектів технологічного парку, використання в установленому цим Законом порядку коштів спеціального рахунку технологічного парку, контролю за використанням коштів спеціальних рахунків учасників технологічного парку, перевірки та підготовки пропозицій щодо внесення змін або припинення виконання проектів технологічного парку, підготовки звітів про діяльність технологічного парку, представлення інтересів учасників технологічного парку в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, укладання відповідно до законодавства договорів від імені технологічного парку, та інші функції відповідно до договору;

5) спільне підприємство - підприємство, створене для виконання проектів технологічного парку, одним із засновників якого є технологічний парк або учасник технологічного парку, а іншими - резиденти чи нерезиденти, сумарний внесок яких до статутного фонду становить суму в національній валюті, еквівалентну не менше 50 000 доларів США;

6) проект технологічного парку - підготовлений технологічним парком комплект документів, який включає опис взаємозв'язаних заходів технологічного парку, визначає його учасників та спільні підприємства (виконавців проекту), співвиконавців і виробників продукції щодо проведення наукових досліджень, технічного, технологічного, конструкторського проектування, випуску дослідних партій та промислового виробництва інноваційної продукції, а також щодо фінансового, кадрового, маркетингового та комерційного забезпечення виробничого впровадження нових товарів і надання послуг, що пройшов у встановленому Кабінетом Міністрів України

порядку експертизу і внесений до державного реєстру, який веде центральний орган виконавчої влади з питань науки. Номенклатура та обсяги ввезення в Україну необхідних для реалізації проекту технологічного парку матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, а також об'єми експериментального, дослідного та промислового виробництва інноваційної продукції визначаються центральним органом виконавчої влади з питань науки індивідуально для кожного проекту;

7) спеціальний режим інноваційної діяльності - правовий режим, який передбачає надання державної підтримки щодо стимулювання діяльності технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств при реалізації проектів за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків;

8) пріоритетні напрями діяльності технологічного парку - економічно і соціально зумовлені напрями науково-технічної та інноваційної діяльності технологічного парку, що відповідають визначеним законодавством науково-технічним та інноваційним пріоритетам і спрямовані на промислове виробництво конкурентоспроможної високотехнологічної та інноваційної продукції і насичення нею внутрішнього ринку та забезпечення експортного

потенціалу держави.

Стаття 2. Сфера дії цього Закону

Дія цього Закону поширюється на технологічні парки, їх учасників та спільні підприємства, що виконують проекти технологічних парків за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків.

Розділ II

СПЕЦІАЛЬНИЙ РЕЖИМ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Стаття 3. Спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків

Спеціальний режим інноваційної діяльності запроваджується для технологічного парку строком на 15 років і діє при виконанні проектів технологічного парку.

Державне сприяння інноваційній діяльності технологічних парків здійснюється шляхом державної фінансової підтримки та цільового субсидіювання проектів технологічних парків.

Стаття 4. Державна реєстрація технологічного парку

Державна реєстрація технологічного парку здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань науки. Технопарку видається свідоцтво про державну реєстрацію встановленого зразка. Підставою для державної реєстрації технологічного парку є включення його до переліку технопарків, що наведений у преамбулі цього Закону.

Стаття 5. Проекти технологічних парків

Проекти технологічних парків, реалізація яких здійснюється згідно з вимогами цього Закону, розробляються відповідно до пріоритетних напрямів діяльності технологічних парків.

Пріоритетні напрями діяльності для кожного з технологічних парків розробляються відповідно до законів України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" ( 2623-14 ) та "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні" ( 433-15 ), розглядаються Президією Національної академії наук України та затверджуються центральним органом виконавчої влади з питань науки.

Розгляд, експертиза, державна реєстрація проектів технологічних парків здійснюються центральним органом виконавчої влади з питань науки за поданням Національної академії наук України в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Центральним органом виконавчої влади з питань науки на проекти технологічних парків, що пройшли розгляд, експертизу і відповідно до встановленого Кабінетом Міністрів України порядку включені до державного реєстру, видається свідоцтво встановленого зразка про державну реєстрацію проекту технологічного парку.

Свідоцтво про державну реєстрацію проекту технологічного парку видається у строк, що не може перевищувати 90 днів з дня подачі проекту технологічного парку до центрального органу виконавчої влади з питань науки.

Свідоцтво про державну реєстрацію проекту технологічного парку видається на строк реалізації цього проекту, але не більш як на п'ять років, і є підставою для запровадження спеціального режиму інноваційної діяльності відповідно до цього Закону та відкриття спеціальних рахунків технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств.

Стаття 6. Фінансова підтримка проектів технологічних парків

Для фінансової підтримки проектів технологічних парків запроваджується бюджетна програма підтримки діяльності технологічних парків.

Для реалізації проектів технологічних парків щорічно в Державному бюджеті України за бюджетною програмою підтримки діяльності технологічних парків визначаються кошти, що спрямовуються на:

• повне або часткове (до 50 відсотків) безвідсоткове кредитування (на умовах інфляційної індексації) проектів технологічних парків;

• повну або часткову компенсацію відсотків, сплачуваних виконавцями проектів технологічних парків комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам за кредитування проектів технологічних парків.

Порядок надання фінансової підтримки технологічним паркам, їх учасникам та спільним підприємствам для реалізації проектів технологічних парків встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до закону.

Стаття 7. Цільові субсидії технологічних парків

Для реалізації проектів технологічних парків технологічним паркам, їх учасникам та спільним підприємствам, що виконують проекти технологічних парків, державою надаються цільові субсидії у вигляді:

• звільнення від ввізного мита при ввезенні в Україну для реалізації проектів технологічних парків нових статкування, обладнання та комплектуючих, а також матеріалів, які не виробляються в Україні;

• податкового векселя на суми податкового зобов'язання, що нараховуються згідно із Законом України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) при імпорті нових устаткування, обладнання та комплектуючих, зі строком погашення на 720 календарний день, а при імпорті матеріалів, які не виробляються в Україні, зі строком погашення на 180 календарний день з дня надання векселя органу митного контролю;

• суми податку на прибуток, одержаного при реалізації проектів технологічних парків, нарахованого в порядку, встановленому Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ).

Зазначені суми податків, що нараховуються при виконанні проектів технологічних парків, технологічні парки, їх учасники та спільні підприємства не перераховують до бюджету, а зараховують на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств у строки, встановлені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" ( 2181-14 ) та іншими законодавчими актами.

При цьому на спеціальні рахунки учасників технологічних парків та спільних підприємств, які є виконавцями проектів технологічних парків, зараховуються 50 відсотків зазначених сум податків, а решта 50 відсотків зазначених сум зараховуються на спеціальний рахунок керівного органу відповідного технологічного парку.

Порядок зарахування сум податків на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, порядок використання коштів цільових субсидій та порядок контролю за їх використанням встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 8. Використання коштів цільових субсидій

Зараховані на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств кошти цільових субсидій використовуються технологічними парками, їх учасниками та спільними підприємствами при реалізації проектів технологічних парків на:

проведення наукових, науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків;

створення, розвиток, модернізацію та реконструкцію науково-технологічних, експериментальних та дослідно-промислових дільниць, у тому числі на інструменти, обладнання та устаткування, що використовуються для цілей інноваційної діяльності;

підготовку конструкторської та технологічної документації, технічних умов, технічних проектів та витрати на підготовку виробництва інноваційної продукції;

патентування розробок, придбання прав на об'єкти права інтелектуальної власності (патентів, ліцензій на використання винаходів, корисних моделей, промислових зразків, ноу-хау тощо);

накладні та поточні витрати (на матеріали, технічне забезпечення тощо), що виникають у ході інноваційної діяльності;

придбання обладнання, устаткування та інших засобів виробництва, пов'язаних з впровадженням інновацій;

науково-організаційну діяльність керівного органу технопарку, проведення та участь у роботі наукових, науково-технічних конференцій, семінарів та виставок, публікацію результатів наукових досліджень за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків.

Кошти цільових субсидій, зараховані при реалізації проекту технологічного парку на спеціальні рахунки його учасників та спільних підприємств і не використані протягом наступних трьох місяців після закінчення строку виконання проекту технологічного парку, підлягають зарахуванню до Державного бюджету України.

Кошти цільових субсидій, зараховані при реалізації проектів технологічного парку на спеціальний рахунок технологічного парку (або керівного органу технопарку) і не використані протягом строку дії свідоцтва про державну реєстрацію технологічного парку, після закінчення строку дії свідоцтва про державну реєстрацію технологічного парку підлягають зарахуванню до Державного бюджету України.

Реалізація проекту технологічного парку не може бути підставою для зниження податкових зобов'язань за основним видом діяльності виконавця цього проекту технологічного парку.

Стаття 9. Кредити для проектів технологічних парків

Проекти технологічних парків є пріоритетними для залучення коштів Української державної інноваційної компанії та її регіональних відділень.

Стаття 10. Амортизація основних фондів технологічних парків

Технологічним паркам, їх учасникам та спільним підприємствам при реалізації проектів технологічних парків дозволяється прискорена амортизація задіяних у проекті технологічного парку основних фондів і встановлюється щорічна 20-відсоткова норма прискореної амортизації основних фондів груп 3 та 4.

При цьому амортизація задіяних у проекті технологічного парку основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.

Стаття 11. Особливості валютного регулювання

Розрахунки за експортно-імпортними операціями, що здійснюються при виконанні відповідно до цього Закону проектів технологічних парків, проводяться у строк до 150 календарних днів.

Кошти, що надійшли в іноземній валюті від реалізації продукції (продажу товарів, виконання робіт, надання ослуг) технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, не підлягають обов'язковому продажу.

Стаття 12. Контроль і відповідальність за реалізацію проектів технологічних парків

Контроль та моніторинг за реалізацією проектів технологічних парків здійснює центральний орган виконавчої влади з питань науки в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Технологічні парки, їх учасники та спільні підприємства здійснюють окремий бухгалтерський та податковий облік операцій, пов'язаних з реалізацією проектів технологічних парків.

Суми цільових субсидій, зараховані на спеціальний рахунок технологічного парку, їх учасників та спільних підприємств і використані не за призначенням, підлягають стягненню до Державного бюджету України.

У разі нецільового використання ввезених на територію України

матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, не для потреб реалізації проектів технологічних парків, суми ввізного мита та податку на додану вартість, що нараховуються згідно з митним законодавством України та відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ), підлягають стягненню до Державного бюджету України. При цьому платник податку зобов'язаний збільшити податкові зобов'язання за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке порушення, на суму ввізного мита та податку на додану вартість, що мала бути сплачена при ввезенні на територію України таких товарів, а також сплатити

пеню, нараховану на таку суму податків, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання, за період їх нецільового використання.

Відповідальність за нецільове використання ввезених на територію України матеріалів, устаткування, обладнання, комплектуючих та інших товарів, а також коштів цільових субсидій, зарахованих на спеціальні рахунки технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств, несуть керівники технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств згідно із законом.

У разі якщо при реалізації проектів технологічних парків виявлені порушення технологічними парками, їх учасниками та спільними підприємствами вимог статті 7 цього Закону, державна реєстрація таких проектів технологічних парків скасовується за рішенням центрального органу виконавчої влади з питань науки. При цьому технологічні парки, їх учасники та спільні підприємства - виконавці таких проектів зобов'язані за наслідками податкового періоду, на який припадає скасування державної реєстрації проектів технологічного парку, збільшити свої податкові зобов'язання на суму зарахованих на спеціальний рахунок коштів цільових субсидій з дати виникнення такого порушення до дати прийняття рішення про скасування державної реєстрації проекту технологічного парку, а також сплатити пеню, нараховану на зазначену суму, виходячи з 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, що діяла на день збільшення податкового зобов'язання.

Стаття 13. Особливості дії законодавства України при запровадженні спеціального режиму інноваційної діяльності

Відносини, пов'язані з виконанням проектів технологічних парків за пріоритетними напрямами діяльності технологічних парків, регулюються цим Законом, а також пов'язаними з ним іншими нормативно-правовими актами.

При запровадженні спеціального режиму інноваційної діяльності технологічних парків законодавство України з питань, урегульованих статтями 5-11 цього Закону, діє з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

Держава гарантує стабільність установленого цим Законом спеціального режиму інноваційної діяльності технологічних парків. Внесення змін до законодавства не повинно погіршувати умови діяльності технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств щодо виконання проектів технологічних парків у спеціальному режимі інноваційної діяльності технологічних парків.

Розділ III

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 лютого 2006 року.

2. Для інноваційних та інвестиційних проектів технологічних парків, спеціальний режим інноваційної діяльності яких припинений Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік" та деяких інших законодавчих актів України" ( 2505-15 ), продовжується термін їх виконання на інтервал часу від 31 березня 2005 року до дня вступу у дію цього Закону.

3. Проекти технологічних парків, зареєстровані в установленому порядку до 1 січня 2005 року, продовжують свою чинність з дня вступу в дію цього Закону на умовах, сформованих у цьому Законі.

4. Внести зміни до таких законів України:

1) статтю 19 Закону України "Про Єдиний митний тариф" ( 2097-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 19, ст. 259; 1996 р., N 41, ст. 192; 1999 р., N 31, ст. 253; 2000 р., N 3, ст. 20, N 21, ст. 163, N 35, ст. 283, N 38, ст. 318, N 48, ст. 406; 2001 р., N 11, ст. 46, N 30, ст. 143, N 50, ст. 261;

2002 р., N 11, ст. 81, N 33, ст. 236, ст. 238, N 35, ст. 259, N 36, ст. 266; 2004 р., N 14, ст. 195, N 25, ст. 346, N 29, ст. 368; 2005 р., NN 17-19, ст. 267, N 46-47, ст. 468) доповнити частиною другою такого змісту:

"Для проектів технологічних парків, зареєстрованих у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку, справляння ввізного мита здійснюється з урахуванням положень, установлених Законом України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" ( 991-14 );

2) пункт 11.5 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" ( 168/97-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 21, ст. 156; 2005 р., N 34, ст. 441) доповнити абзацом такого змісту:

"Платниками податку, що виконують проекти технологічних парків згідно із Законом України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" ( 991-14 ), при імпорті нових устаткування, обладнання, комплектуючих надається органам митного контролю податковий вексель зі строком погашення на 720 календарний день, а при імпорті матеріалів, які не виробляються в Україні, надається податковий вексель на суму податкового зобов'язання зі строком погашення на 180 календарний день з дня надання векселя органу митного контролю";

3) у Законі України "Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., N 27, ст. 181; 2000 р., N 22, ст. 172; 2003 р., N 12, ст. 88; 2005 р., N 33, ст. 430):

пункт 8.6 статті 8 доповнити підпунктом 8.6.4 такого змісту:

"8.6.4. Установити для технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств при виконанні зареєстрованих у встановленому Законом України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" ( 991-14 ) порядку проектів технологічних парків щорічну 20-відсоткову норму прискореної амортизації основних фондів груп 3 і 4.

При цьому амортизація основних фондів групи 3 проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення";

пункт 22.31 статті 22 доповнити абзацом третім такого змісту:

"Для технологічних парків, їх учасників та спільних підприємств при виконанні зареєстрованих у встановленому Законом України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків" ( 991-14 ) порядку проектів технологічних парків оподаткування їх прибутку здійснюється з урахуванням положень, становлених Законом України "Про спеціальний режим інноваційної діяльності технологічних парків".

5. Кабінету Міністрів України:

внести на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законів України у відповідність із цим Законом;

у тримісячний строк привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

забезпечити приведення міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади їхніх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом;

з 2007 року запровадити в Державному бюджеті України бюджетну програму "Державна підтримка діяльності технологічних парків".

Президент України В.ЮЩЕНКО

м. Київ, 12 січня 2006 року

N 3333-IV

Додаток 15

ЗАТВЕРДЖЕНО

постановою Кабінету Міністрів України

від 31 січня 2007 р. № 106